Ухвала суду № 36040255, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/257/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Троян Н.М.

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімекс Автодор» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будімекс Автодор» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0011392290 від 25.12.2012 року в частині визначення суми грошового зобов»язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 617 435,00 грн, з яких за основним платежем - 1 293 948,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 323 487,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач зареєстрований Шевченківською районною у м.Києві державною адміністрацією 22.10.2007 року та з 24.10.2007 року перебуває на податковому обліку у Відповідача.

Відповідачем проведено документальну планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої 17.12.2012 року складено акт №2165/22-90/35466392.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем пп.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого останнім занижено податок на прибуток на загальну суму 1 297 494,00 грн, в тому числі за третій квартал 2011 року на суму 3 546,00 грн, за третій квартал 2012 року на суму

1 293 948,00 грн.

25.12.2012 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0011392290, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 620 981,00 грн, з яких 1 297 494,00 грн за основним платежем та 323 487,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

27.03.2008 року між ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (Лізингодавець) та Позивачем (Лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу №023-03/2008-С, за умовами якого Лізингодавець зобов'язався придбати спеціалізовану дорожню техніку та мобільну асфальтозмішувальну установку у власність від продавця відповідно встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у специфікації, та передати предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний Лізингоодержувачем. Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі зазначені в графіку платежів щомісяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу рахунки, зазначені в даному договорі, за три дні до дати платежу.

Позивачем рахунок на загальну суму 14 573 554,27 грн, виставлений ТОВ «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг» на виконання умов вказаного договору, що підтверджується відповідними банківськими виписками та актами звірки розрахунків.

Позивачем відображено у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року валові витрати 24 999 639,00 грн, з яких 6 161 661,00 грн за договором фінансового лізингу.

Частиною 1 статті 67 Кодексу передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Кодексу витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.11 статті 138 Кодексу встановлено, що суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання.

Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

На підтвердження виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться копії рахунків на оплату, банківських виписок, актів звірки розрахунків.

Вказані документи оформлені належним чином, підтверджують факт здійснення господарської операції, є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та, відповідно, правомірно враховані Позивачем при складанні податкової звітності.

Предмет договору фінансового лізингу (спеціалізована дорожня техніка та мобільна асфальтозмішувальна установка) отримувався Позивачем з метою використання у власній господарській діяльності.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що Позивачем сформовано валові ватрати відповідно вимог податкового законодавства та, відповідно, не допущено заниження податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 293 948,00 грн.

Відповідачем на виконання положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності винесеного ним податкового повідомлення-рішення №0011392290 від 25.12.2012 року в частині визначення суми грошового зобов»язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 617 435,00 грн, з яких за основним платежем - 1 293 948,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 323 487,00 грн.

Також, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги, як належного доказу на підтвердження позиції Відповідача виконавчого напису нотаруса від 11 листопада 2011 року (реєстровий номер 3359), оскільки за приписами ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніяким іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 10 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.