Ухвала суду № 36040090, 11.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7277/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання протиправними дій і бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2013 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Подільського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, що полягали у неналежному розгляді заяви ОСОБА_3 від 08 квітня 2013 року № СДР-12/65-09; зобов'язано Подільське районне управління ГУ МВС України в м. Києві розглянути заяву ОСОБА_3 від 08 квітня 2013 року № СДР-12/65-09 згідно з положеннями Законів України «Про звернення громадян», «Про міліцію» та «Про дорожній рух».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач також звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач звернувся до відповідача зі скаргою 04 липня 2012 року № СДР-12/65 (також далі - скарга), якою просив: перевірити викладені у скарзі факти, зокрема, провести обстеження ділянки дороги та скласти акт; скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (також далі - КУпАП) "Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць" стосовно посадової особи, яка відповідає за утримання та ремонт ділянки дороги; визнати позивача потерпілим; видати припис про вжиття заходів для усунення недоліків; копії вказаних акту, протоколу та припису направити позивачу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року у справі № 2а-12000/12/2670 задоволено частково позов ОСОБА_3 до Подільського РУ, третя особа КП «Синьоозерне», про визнання протиправною дій і бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії, а саме:

1. Визнано протиправною бездіяльність Подільського РУ щодо не прийняття та не реєстрації повідомлення про адміністративне правопорушення, викладене у скарзі.

2. Визнано протиправною бездіяльність Подільського РУ щодо не розгляду скарги.

3. Визнано протиправними дії Подільського РУ щодо пересилання скарги до КП «Синьоозерне».

4. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до відповідача із заявою від 08 квітня 2013 року № СДР-12/65-09 (також далі - заява), якою просив: розглянути заяву окремо від інших, перевірити викладені у ній факти та надати їм правову оцінку; розглянути скаргу з урахуванням рішення суду; прийняти та зареєструвати скаргу як повідомлення про адміністративне правопорушення, повідомити позивачу реєстраційні дані; усунути порушення закону, пов'язане з пересиланням скарги до КП «Синьо озерне» шляхом вилучення скарги тощо; поновити порушені права позивача шляхом письмового (або публічного) вибачення; по суті звернення та про заходи, що були вжиті, повідомити позивача письмово.

Листом від 13 травня 2013 року № 55/П-841 (також далі - лист) відповідач повідомив позивача, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, не зобов'язує відповідача вчинити певні дії, а саме зареєструвати скаргу як повідомлення про адміністративне правопорушення та повторно розглянути її, а також вилучити скаргу у КП «Синьоозерне».

Відповідач також повідомив позивача, що скаргу зареєстровано у канцелярії відповідача за № П-1953, у зв'язку з чим відсутні необхідність та законні підстави для повторної її реєстрації.

В подальшому, скаргу направлено за належністю до КП «Синьоозерне», на яку вказаним підприємством надано обґрунтовану відповідь.

Станом на дату складання листа відповідачем отримано відповіді про проведення відповідних перевірок та наявності неналежного дорожнього покриття на зазначеній у скарзі дорожній ділянці, але відсутність фінансування унеможливлює усунення виявлених недоліків комунальними службами району.

Відповідач у межах своїх повноважень буде тримати питання забезпечення безпеки дорожнього руху на постійному контролі.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно зі ст. 3, ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Враховуючи наведені правові норми, відповідач повинен був об'єктивно і вчасно розглянути заяву позивача, перевірити викладені в ній факти, прийняти відповідне рішення та повідомити позивача про результати розгляду.

Однак, відповідач після реєстрації заяви переслав її до КП «Синьо озерне», хоча наявність у відповідача повноважень щодо контролю у сфері безпеки дорожнього руху підтверджується змістом викладених вище ст.ст. 2, 10 Закону України «Про міліцію», а також ст. 52-1 Закону України «Про дорожній рух».

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неналежний розгляд заяви відповідачем.

Також, з матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, визнано протиправними бездіяльність Подільського РУ щодо не прийняття та не реєстрації повідомлення про адміністративне правопорушення, викладене у скарзі, її не розгляду, а також дії Подільського РУ щодо пересилання скарги до КП «Синьо озерне».

Зокрема, як зазначено у постанові Окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не припинення адміністративного правопорушення, не встановлення причини, що призвела до вчинення адміністративного правопорушення та зобов'язання припинити адміністративне правопорушення, а також щодо надання суду звіту про виконання рішення у цій частині, на думку суду, є необґрунтованими та передчасними, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення на ділянці дороги, про вчинення якого повідомив позивач, зокрема, відповідного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Так само необґрунтованими є позовні вимоги щодо не забезпечення відповідачем безпеки дорожнього руху на ділянці дороги з підстав не надання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин.

Не підлягають задоволенню також позовні вимоги про встановлення повноважень відповідача щодо контролю за безпекою дорожнього руху на ділянці дороги, оскільки повноваження суб'єкта владних повноважень встановлюються відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Законами України «Про міліцію» та «Про дорожній рух».

Відповідно до ч. 2 ст. 14, ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.