Ухвала суду № 36040082, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

?

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 826/3429/13-а

м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (надалі за текстом - «ТОВ «АСТІ Україна») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000084050 від 22 лютого 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 215 693 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Міжрегіональне головне управління Міндоходів-Центральний офіс з обслуговування великих платників, як правонаступник Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.01.2013 р. по 01.02.2013 року посадовцями Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АСТІ Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Скрап-Мет» за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 112/40-50/20027449 від 08.02.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 139 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат сум, сплачених ТОВ «Скрап-Мет» у рахунок оплати вартості товару.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

У період з 07.09.2011 р. по 01.03.2012 р. між ТОВ «АСТІ Україна» та ТОВ «Скрап-Мет» укладено ряд договорів за умовами яких останнє зобов'язалось здійснити поставку зернових культур.

На підставі цих договорів позивач із свого поточного рахунку перерахував контрагенту кошти у загальній сумі 6 259 949 грн. та відніс понесені витрати до складу валових витрат.

Разом з тим, актом ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС від 03.12.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Скрап-Мет» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 02.12.2010 р. по 31.10.2012 р.» встановлено порушення контрагентом позивача вимог ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України в частині вчинення правочинів, які не спричиняють реальних наслідків.

За даними цього ж акту підписи на Статуті та протоколі зборів учасників ТОВ «Скрап-Мет» виконані не засновником підприємства.

Наведене, на думку органу державної податкової служби, свідчить про те, що валові витрати ТОВ «АСТІ Україна» сформовано на підставі нікчемного правочину.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Окружною державною податковою службою-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000084050 від 22 лютого 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 215 693 грн., у тому числі 143 795 грн. за основним платежем та 71 898 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток валових витрат регулюються статтями 138, 139 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Скрап-Мет».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договорів купівлі-продажу від 01.03.2012 р. № 400/1-072834; від 24.02.2012 р. № 400/1-072720№ від 17.02.2012 р. № 400/1-072646; від 16.02.2012 р. № 400/1-072630; від 15.02.2012 р. № 400/1-072617; від 27.01.2012 р. № 400/1-072435; від 26.01.2012 р. № 400/1-072408; від 25.01.2012 р. № 400/1-072390; від 24.01.2012 р. № 400/1-072377; від 28.12.2011 р. № 180/1-072101; від 23.11.2011 р. № 460/1-071721; від 22.11.2011 р. № 460/1-071685; від 18.11.2011 р. № 180/1-071649; від 08.11.2011 р. № 519/1-071419; від 04.11.2011 р. № 460/1-071376; від 03.11.2011 р. № 460/1-071333; від 28.09.2011 р. № 519/1-070728; від 26.09.2011 р. № 519/1-070671; від 23.09.2011 р. № 519/1-070640; від 23.09.2011 р. № 521/1-070641; від 23.09.2011 р. № 400/1-070642; від 21.09.2011 р. № 519/1-070587; від 19.09.2011 р. № 519/1-070495; від 12.09.2011 р. № 519/1-070340; від 12.09.2011 р. № 519/1-070354; від 09.09.2011 р. № 400/1-070305; 08.09.2011 р. № 519/1-070257; від 07.09.2011 р. № 519/1-070235, рахунків-фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, банківських виписок, а також зовнішньоекономічних контрактів, які свідчать про подальшу поставку отриманого від ТОВ «Скрап-Мет» товару.

Наведене дає підстави для висновку, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «АСТІ Україна» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем рахунків-фактур, податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат по операціям з ТОВ «Скрап-Мет», які були предметом перевірки.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи відповідача щодо правомірності названого рішення з посиланням на те, що 02.11.2012 р. порушено кримінальну справу за фактом підроблення невстановленими особами реєстраційних документів ТОВ «Скрап-Мет» обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки сам факт порушення кримінальної справи відносно невстановлених осіб не може бути доказом незаконності дій позивача та фіктивності згаданих угод.

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 10 грудня 2013 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.