Ухвала суду № 36040026, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 810/1111/13-а

м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест» (надалі за текстом - «ТОВ «Калинівка Інвест») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000452202 від 26 грудня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 173 596 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (надалі за текстом - «Броварська ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 31.08.2012 р. по 20.09.2012 року посадовцями Броварської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Калинівка Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 648/22-2/35125036 від 27.09.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем, зокрема, порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «РМ-Техно», ТОВ «КГВ-Сервіс», ТОВ «Імпульс», ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД» у складі вартості товарів, робіт та послуг.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

02.08.2010 р. між ТОВ «Калинівка Інвест» та ТОВ «КГВ-Сервіс» укладено договір підряду № 13-09-10 за умовами якого останнє зобов'язалось виконати роботи з влаштування фундаментів, каркасу, стяжок, несучих конструкцій.

На підставі цього договору у грудні 2010 р. складено акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 785 164 грн. 34 коп., у т.ч. 130 860 грн. 72 коп. ПДВ.

Згідно договору № 29/12-2012 від 29.12.2010 р. позивач придбав у ТОВ «Імпульс» товар (рукавички, фарбу, клей, лопати, мішки та ін.) на загальну суму 15 654 грн. 44 коп., у т.ч. ПДВ 2 609 грн. 07 коп.

Відповідно до договору № 080903S від 03.09.2009 р. ТОВ «РМ-Техно» надало позивачеві послуги по сервісному обслуговуванню телекомунікаційного обладнання на суму 1 881 грн., у тому числі 313 грн. 50 коп. ПДВ.

На підставі договору № ЄК-04 від 03.03.2011 р. ТОВ «Калинівка Інвест» придбало у ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД» радіатори, кріплення на загальну суму 25 601 грн. 83 коп., у тому числі 4 266 грн. 96 коп. ПДВ.

Розрахунки за названими договорами позивач здійснив шляхом оплати коштів із свого поточного рахунку, а сплачений у складі вартості товарів, робіт та послуг податок на додану вартість відніс до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих контрагентами.

Разом з тим, відповідно до акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.03.2011 р. у ТОВ «КГВ-Сервіс» відсутні складські приміщення, автомобільний транспорт та устаткування. В ході перевірки не підтверджено наявність поставки товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

За даними актів перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 15.03.2012 р., ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.12.2011 р. в діяльності ТОВ «Імпульс», ТОВ «РМ-Техно» вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди.

Згідно акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.10.2011 р. ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД» відсутнє за місцем реєстрації. Крім того, податкові декларації з ПДВ ймовірно підписані не директором підприємства.

Наведене, на думку органу державної податкової служби, свідчить про безпідставність формування ТОВ «Калинівка Інвест» податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Броварською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452202 від 26 грудня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 173 596 грн., у тому числі 140 723 грн. за основним платежем та 32 873 грн. за штрафними санкціями.

У період спірних правовідносин, питання що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 168/97-ВР») та статтею 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»).

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «РМ-Техно», ТОВ «КГВ-Сервіс», ТОВ «Імпульс», ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору субпідряду № 13-09-10 КІ від 02.08.2010 р., договору поставки № ЄК-04 від 0303.2011 р., договору № 29/12-2010 від 29.12.2010 р., договору на сервісне обслуговування телекомунікаційного обладнання № 080903S від 03.08.2009 р., кошторису будівництва, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, рахунків-фактур, видаткових накладних, замовлень, специфікацій, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних, банківських виписок, а також договорів субпідряду, які свідчать про використання отриманих товарів та робіт у господарській діяльності ТОВ «Калинівка Інвест».

Отже, зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Калинівка Інвест» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, актів виконаних робіт, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «РМ-Техно», ТОВ «КГВ-Сервіс», ТОВ «Імпульс», ТОВ «Євро-Трейд-ЛТД», які були предметом перевірки.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Посилання відповідача на акти перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 10 грудня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.