Постанова № 36040022, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2834/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області звернулася у суд із адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське», в якому просила стягнути з останнього заборгованість у розмірі 17039,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у відповідача податкового боргу підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Заборгованість у встановлені законодавством строки та на час розгляду справи відповідачем не погашена.

Проте, з такими висновками суду не можна погодитися.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28.08.2012 року відповідачем до позивача було подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, якою СТОВ «Жоравське» визначило податкове зобов'язання у розмірі 3064,00 грн.

Також, 26.11.2012 року відповідачем до позивача було подано уточнюючу податкову декларацію за 2012 рік, якою перший збільшив податкове зобов'язання звітного періоду на 13568,00 грн., у зв'язку із чим до СТОВ «Жоравське» застосовано штраф у розмірі 407,00 грн.

Таким чином, загальна сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток складає 17039,00 грн.

Згідно розрахунку податкового боргу СТОВ «Жоравське» та зворотного боку облікової картки платника станом на 27.05.2013 року за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 17039,00 грн.

З огляду на що, податковий орган звернувся у суд за стягненням даного податкового зобов'язання.

Надаючи оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

За пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, узгоджена сума податкового зобов'язання останнім у встановлені законодавством строки не сплачена, відтак являється податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 зазначеного Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як убачається із матеріалів справи, з метою погашення податкового боргу відповідачу були направлені податкові вимоги від 16.11.2010 року №1/278 на суму податкового боргу 192971,09 грн. та від 27.12.2010 року №2/313 на суму 194364,29 грн., які отримані останнім поштою.

Зважаючи на направлення зазначених податкових вимог, а також на приписи п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається), суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність заявленого позивачем стягнення.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що наявність податкової заборгованості, яка визначена у вищезгаданих вимогах спростована постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі №810/421/13-а за позовом СТОВ «Жоравське» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними дій щодо розподілу сплачених сум усупереч призначенням платіжних доручень та зобов'язання внести відповідні зміни до карток особових рахунків товариства. Так, у наведеній справі адміністративний позов СТОВ «Жоравське» задоволено у повному обсязі. При цьому, судовим рішенням установлено, що за вказаним товариством рахується переплата, зокрема, станом на 02.12.2010 року така складала 10654,01 грн., тобто фактично податковий борг був погашений відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи встановлені судовим рішенням обставини, колегія суддів доходить висновку, що доведеним є факт переривання податкового боргу. Зазначена обставина зобов'язувала позивача, після виявлення несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, перед зверненням до суду, діяти у відповідності до наступних вимог Податкового кодексу України.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 вказаного Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на викладені норми, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи не міститься доказів направлення відповідачу та отримання останнім податкової вимоги, яка містить відомості, передбачені абз. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України про необхідність погашення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи встановлені обставини та приведені норми, колегія суддів доходить висновку про передчасність позовних вимог про стягнення податкового боргу, оскільки податковим органом не підтверджено дотримання приписів п. 95.2 ст. 95 ПК України, у зв'язку із чим такі задоволенню не підлягають.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Яготинській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М