Постанова № 36038995, 03.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9049/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Гром Л.М. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит", Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби, Державна податкова служба у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит", Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби, Державна податкова служба у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, що оформлено листом від 05.04.2013 року № 4122-09/266 щодо відмови у наданні висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом на загальну суму 17 472 200,00 доларів США до 20 липня 2014 р., які здійснюється за контрактом №117-03-12Р від 21 березня 2012 року укладеним між компанією «Logistic Solution Internationa» LTD та Публічним акціонерним товариством «Ужгородський Турбогаз», зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видати Публічному акціонерному товариству «Ужгородський Турбогаз» (88000, Україна, м. Ужгород, вул. Болгарська, 3; код ЄДРПОУ: 00153608) висновок на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом на загальну суму 17 472 200,00 доларів США, які здійснюється за контрактом №117-03-12Р від 21 березня 2012 року укладеним між компанією «Logistic Solution Internationa» LTD та Публічним акціонерним товариством «Ужгородський Турбогаз» за період з 21.03.2013 року по 07.05.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2013 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" - задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не мав правових підстав для видачі Публічному акціонерному товариству «Ужгродський турбогаз» висновку щодо продовження строків розрахунків, оскільки останній подав не всі належним чином засвідчені документи у встановленому законодавством порядку, а саме позивачем не було виконано вимоги пункту 4 Порядку №1409 в частині надання документів, не засвідчених у встановленому порядку, а саме копія додаткової угоди №2 від 07.03.2013 року до контракту №117-03-12F від 21.03.2012 року завірена факсиміле, що не відповідає вимогам законодавства стосовно правил завіряння документів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, між позивачем (Покупець) та компанією «LOGITSTIC SOLUSION INTERNATIONAL» LTD (Продавець) укладено договір №117-03-12F поставки продукції виробничо-технічного призначення від 21.03.2012 року (далі - Договір №117-03-12F), відповідно до якого Продавець зобов'язується поставляти продукцію виробничо-технічного призначення, зазначену у погодженій сторонами Специфікації №1 на умовах DDU м. Ужгород, Україна, а Покупець прийняти та оплатити товар у відповідності до умов цього Договору.

Продукцією, згідно із зазначеним Договором, є обладнання для модернізації ливарного виробництва ПАТ «Ужгородський Турбогаз».

Відповідно до умов Договору №117-03-12F базис поставки - DDU м. Ужгород, Україна; валютою Договору являються долари США; загальна сума на умовах DDU м. Ужгород становить 28 470 000,00 доларів США.

Порядок і строки сплати вказані у Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною Договору №117-03-12F. Згідно зазначеного Договору Покупець в платіжних дорученнях в призначенні платежу зазначає номер та дату Договору. Датою сплати товару вважається дата надходження коштів на рахунок Продавця.

Згідно з платіжними дорученнями в іноземній валюті №011 від 23.03.2012 року, №012 від 26.03.2012 року, №013 від 27.03.2012 року позивач частково сплатив авансовий платіж на загальну суму в розмірі 17 472 200,00 доларів США.

Між ПАТ «Ужгородський Турбогаз» та компанією «LOGITSTIC SOLUSION INTERNATIONAL» LTD 11.03.2013 року укладено додаткову угоду № 2, якою внесені зміни до Договору №117-03-12F від 21.03.2012 року та Специфікації №1 від 21.03.2012 року.

Відповідно до додаткової угоди № 2 сторони погодили наступні зміни: продовжили строк дії Договору №117-03-12F з моменту підписання до 20.07.2014 року та термін поставки продукції встановлено до 20.07.2014 року на умовах DDU м. Ужгород, Україна.

ПАТ «Ужгородський Турбогаз», в свою чергу, звернувся з листом за вих. № 008/267 від 20.03.2013 року до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просив надати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором №117-03-12F від 21.03.2012 року на загальну суму 17 472 200,00 доларів США до 20.07.2014 року (далі - лист № 008/267 від 20.03.2013 року).

В обґрунтування своїх вимог ПАТ «Ужгородський Турбогаз» зазначило, що по незалежним від нього обставинам, а саме звернення компанії «LOGITSTIC SOLUSION INTERNATIONAL» LTD з листом від 13.02.2013 року з пропозицією продовжити строки поставки до 20.07.2014 року у зв'язку з виникненням додаткового часу на виправлення дефектів, додатковий підбір обладнання щодо технічних умов, технічною складністю виготовлення продукції, строк поставки був збільшений, а також наполягав, що даний товар відноситься до складних технічних виробів та закінчення реконструкції і модернізації ливарних потужностей для ПАТ «Ужгородський Турбогаз» являється однією з основних задач подальшого розвитку підприємства.

На підставі листа № 008/267 від 20.03.2013 року та доданих до нього документів Мінекономрозвитку повідомив позивача листом від 05.04.2013 року № 4122-09/266 про необхідність усунення наведених у листі зауважень та у разі надання додаткових матеріалів Мінекономрозвитку розгляне можливість надання висновку. У листі, відповідачем було зазначено, що ПАТ «Ужгородський Турбогаз» порушено вимоги пункту 4 Порядку №1409 в частині надання документів, не засвідчених у встановленому порядку, а саме копія додаткової угоди №2 від 07.03.2013 року до контракту №117-03-12F від 21.03.2012 року завірена факсиміле, що не відповідає вимогам законодавства стосовно правил завіряння документів.

Позивач вважає вказаний висновок Міністерство економічного розвитку і торгівлі України таким, що не ґрунтується на вимогах норм чинного законодавства, а тому звернувся до суду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 23.09.1994 року № 185/94-ВР - виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

У відповідності до статті 2 вищезазначеного Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині 1 цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 року № 1409 затверджено Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - Порядок № 1409).

Даний Порядок № 1409 визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків проведення розрахунків за такими операціями. Дія цього Порядку поширюється на всіх резидентів - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності.

У відповідності до п. 2 Порядку №1409, до операцій, що здійснюються резидентами, належать: зокрема, під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Висновок стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків (далі - висновок) видається Мінекономрозвитку (п.3 Порядку №1409).

Порядок розгляду Мінекономрозвитку документів, необхідних для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - висновок), а також підстави для відмови у його видачі затверджено наказом Міністерства економіки України від 18.01.2008 року № 15 «Про затвердження Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями» (далі - Положення).

Згідно з пунктом 3 зазначеного Положення відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у документах, які резидент подає до Мінекономрозвитку для отримання висновку, несе заявник згідно із законодавством.

Для отримання висновку резиденти подають Мінекономрозвитку України документи, визначені пунктом 4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 року № 1409 (пункт 5 Положення). Відповідно до пункту 4 Порядку №1409 для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи:

1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;

2) засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг). Підставою для відмови у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором №117-03-12F від 21.03.2012 року на загальну суму 17 472 200,00 доларів США до 20.07.2014 року ПАТ «Ужгородський турбогаз» стало те, що позивачем надано копію додаткової угоди №2 від 07.03.2013 року до контракту №117-03-12F від 21.03.2012 року завірену факсимільним підписом, що, на думку відповідача та суду першої інстанції, не відповідає вимогам законодавства стосовно правил завіряння документів.

Колегія суддів вважає такий висновок неправомірним з огляду на наступне.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення.

Жодним нормативно-правовим актом України не заборонено суб'єктам підприємницької діяльності використовувати факсимільні підписи у разі завіряння тих чи інших документів.

В обґрунтування позиції незаконності завіряння копії додаткової угоди шляхом факсиміле суд першої інстанції посилається на положення ст. ст. 203 та 207 Цивільного кодексу України.

Так, статтею 207 Цивільного кодексу України передбачається можливість використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису, що допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що дані норми цивільного законодавства регулюють виключно питання щодо можливості використання факсиміле при укладанні того чи іншого правочину, і жодним чином не стосуються питання використання факсиміле у зв'язку із завіренням копій документів.

Варто також зазначити, що можливість використання факсиміле навіть на первинних документах передбачено, в тому числі Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», яким передбачено використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Інших підстав для не розгляду листа Публічного акціонерного товариства «Ужгородський Турбогаз» (88000, Україна, м. Ужгород, вул. Болгарська, 3; код ЄДРПОУ: 00153608) щодо надання висновку на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом на загальну суму 17 472 200,00 доларів США, які здійснюється за контрактом №117-03-12Р від 21 березня 2012 року укладеним між компанією «Logistic Solution Internationa» LTD та Публічним акціонерним товариством «Ужгородський Турбогаз» відповідачем не наведено.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" - задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України оформленого листом від 05.04.2013 року № 4122-09/266 щодо відмови у наданні висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом на загальну суму 17 472 200,00 доларів США до 20 липня 2014 р., які здійснюється за контрактом №117-03-12Р від 21 березня 2012 року укладеним між компанією «Logistic Solution Internationa» LTD та Публічним акціонерним товариством «Ужгородський Турбогаз».

Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянути лист Публічного акціонерного товариства «Ужгородський Турбогаз» (88000, Україна, м. Ужгород, вул. Болгарська, 3; код ЄДРПОУ: 00153608) щодо надання висновку на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом на загальну суму 17 472 200,00 доларів США, які здійснюється за контрактом №117-03-12Р від 21 березня 2012 року укладеним між компанією «Logistic Solution Internationa» LTD та Публічним акціонерним товариством «Ужгородський Турбогаз».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Л.М. Гром

О.М. Романчук

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 03.12.2013 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Гром Л.М.

Романчук О.М