Ухвала суду № 36037343, 16.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р.

справа № 811/32/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 04.02.2013р. у справі №811/32/13-а

за позовом:FONT>

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Енерго-Інноваційних технологій»

до:

про:

Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

24.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Енерго-Інноваційних технологій» (далі - ТОВ «Компанія Енерго-Інноваційних технологій») звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 29,2-3/ .

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №811/32/13-а за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної податковим органом (відповідачем у справі) документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) на рахунок платника податків у банку за квітень 2012р. відповідачем зроблено висновок про безпідставність проведення позивачем розрахунків коригувань та зменшення податкових зобов’язань по податковій декларації за квітень 2012р. на суму 218675 грн., що було відображено у акті перевірки №399/15-20/37015287 від 13.12.2012р., за результатами перевірки на підставі вищезазначеного акту відповідачем 11.01.2012р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 4 місяці 2012р. на суму 218675 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 109337,5 грн., але позивач вважає, що висновки відповідача у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення є безпідставними та не ґрунтуються на законі, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ «Ініціатива» (первісний кредитор) та ПП «Екопостач ВКФ» (новий кредитор) були виконані реально, позивачем грошові кошти у розмірі 1338237,22 грн. 20.02.2012р. перераховані новому кредитору, що і було своєчасно відображено у бухгалтерській та податковій звітності і саме ці обставини призвели до необхідності внесення відповідних коригувань до податкової звітності та зменшення суми податкових зобов’язань з ПДВ, на думку позивача висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України є надуманим, оскільки ця норма права не містить вимоги щодо необхідності одночасного коригування сум податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача у разі повернення постачальником суми попередньої оплати за товари, тому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000131530 від 17.12.2012р.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2013р. у справі №811/32/13-а адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ №0000131530 від 17.12.2012р. №0000131530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 4 місяці 2012р. на суму 218675 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 109337,5 грн. (суддя Могилан С.В. ) / а.с. 66-67/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 72-74 /, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 04.02.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 82-83/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з’ясовано усі обставини, які мали значення для її вирішення, надано оцінку усім доказам, які були надані суду сторонами у справі під час її розгляду, та постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 04.02.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 04.02.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 91/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія судів вважає можливим розгляду дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивача у справі – ТОВ «Компанія Енерго-Інноваційних технологій», ідентифікаційний код 37015287, зареєстровано як юридичну особу 17.05.2010р. Виконавчим комітетом Олександрійської міської ради, та як платник податків позивач перебуває на обліку в Олександрійській ОДПІ / а.с. 5,6/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 11.12.2012р. по 13.12.2012р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Компанія Енерго-Інноваційних Технологій» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2012р., за результатами якої було складено акт №399/15-20/37015287 від 13.12.2012р. (далі – акт перевірки) .

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 9-12/ податковим органом за результатами перевірки зароблено висновок про те, що внаслідок порушення вимог п. 192. Ст.. 192 Податкового кодексу України підприємством безпідставно проведено розрахунки коригувань та зменшено податкові зобов’язання по податковій декларації за квітень 2012р. на суму 218675 грн.

У подальшому за результатами перевірки, на підставі вищезазначеного акту перевірки, Олександрійською ОДПІ 17.12.2012р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 4 місяці 2012р. на суму 218675 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 109337,5 грн. / а.с. 8/.

Як вбачається з акту перевірки / а.с. 9-12/, зроблені податковим органом за результатами перевірки висновки про безпідставне зменшення податкових зобов’язань позивача по податковій декларації за квітень 2012р. на суму 218675 грн., зроблено з огляду на те, що податковим органом за результатами перевірки відображення позивачем у податковому обліку результатів господарської діяльності позивача з контрагентами ТОВ «Ініціатива» на підставі договору купівлі - продажу №16/05-11 від 16.05.2011р. та з ПП «Екопостач ВКФ» на підставі договору про відступлення права вимоги №17-04Є2012 від 20.02.2012р.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що між позивачем у справі (продавець) та ТОВ «Ініціатива» (покупець) 16.05.2011р. було укладено договір купівлі-продажу прокату кольорових металів №16/05-11 на загальну суму 25000000 грн. / а.с. 13/, позивач отримував від ТОВ «Ініціатива» відповідно до умов договору кошти в оплату поставленого відповідно до умов договору прокату кольорових металів та декларував у відповідних звітних податкових періодах податкові зобов’язання з ПДВ за цим договором.

Станом на 20.02.2012р. за період з 01.11.2011р. по 20.02.2011р. по розрахункам за цим договором з ТОВ «Ініціатива» у позивача існувало кредитове сальдо у розмірі 2367447,53 грн., зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача під час розгляду справи, та не заперечувались відповідачем і відображені у акті перевірки.

У лютому 2012р. позивачем у справі було отримано претензію ТОВ «Ініціатива» , у якій покупець за договором №16/05-11 від 16.05.2011р. повідомив позивача про те, що станом на 10.02.2012р. у ТОВ «Компанія Енерго-Інноваційних Технологій» існує заборгованість за договором №16/05-11 від 16.05.2011р. у розмірі 2367447,53 грн., та просив продавця протягом 7 днів з дня отримання претензії поставити покупцю металопрокат на суму 2367447,53 грн., а в разі неможливості - повернути попередню оплату в розмірі 2367447,53 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Ініціатива» / а.с. 94/.

14.02.2012р. позивач у даній справі листом за вих.. №14/02/12 повідомив ТОВ «Ініціатива» про те, що підприємство має можливість надати ТОВ «Ініціатива» придбаний за його замовленням згідно договору №16/05-11 від 16.05.2011р. металопрокат на суму 1029210,31 грн., але поставити металопрокат на суму 1338237,22 грн. на даний час немає можливості, у зв’язку з чим цей залишок передоплати буде повернуто на розрахунковий рахунок ТОВ «Ініціатива» найближчим часом / а.с. 95/.

У подальшому ТОВ «Ініціатива» листом від 20.12.2012р. повідомила позивача у справі про те, що відповідно до договору про відступлення права вимоги №17-0/2012 від 20.02.2012р. ТОВ «Ініціатива» відступило право вимоги у розмірі 1338237,22 грн. за договором №16/05-11 від 16.05.2011р., який укладено між ТОВ «Ініціатива» та ТОВ «Компанія Енерго-Інноваційних Технологій» - ТОВ «ВКФ Екопостач», у зв’язку з чим сума у розмірі 1338237.22 грн. підлягає сплаті новому кредитору ТОВ «ВКФ Екопостач» / а.с. 15,14/.

20.04.2012р. позивач у справі перерахував суму 1338237,22 грн. на розрахунковий рахунок нового кредитора ТОВ «ВКФ Екопостач» відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №17-0/2012 від 20.02.2012р., зазначені обставини підтверджуються наданою суду ксерокопією платіжного доручення №1114 від 20.04.2012р. / а.с. 16/.

Крім цього у зв’язку з виконанням вищезазначених господарських зобов’язань позивачем у справі проведено відповідні коригування у фінансовому обліку та податковій звітності та зменшено розмір податкових зобов’язань з ПДВ на суму 223039,54 грн., і уточнена податкова звітність надана Олександрійській ОДПІ / а.с. 17-27,37-54/.

Як вбачається з акту перевірки податковий орган вважає, що оскільки первісний кредитор – ТОВ «Ініціатива» не відкоригував свій податковий кредит в бік зменшення на суму 223039,54 грн., то коригування позивачем свого податкового зобов’язання з ПДВ на суму 223039,54 грн. є протиправним, оскільки коригування податкового зобов’язання і податкового кредиту, на думку податкового органу, має відбуватись сторонами (продавцем та покупцем) одночасно / а.с. 67/.

Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи, та приймаючи до уваги положення п. 192.1 , п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що наведені норми чинного податкового законодавства не ставлять в залежність здійснення продавцем коригування податкового зобов’язання з ПДВ від здійснення покупцем коригування податкового кредиту, а встановлюють певний порядок самостійних дій відповідного коригування як продавця так і покупця, а тому висновок податкового органу про необхідність одночасного здійснення відповідних коригувань суми податкових зобов’язань та податкового кредиту продавцем та покупцем у разі повернення постачальником товарів (робіт, послуг) суми попередньої оплати товарів (робіт, послуг) не ґрунтується на законі та є безпідставним, і відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не було доведено правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення №0000131530 від 17.12.2012р., яке оскаржується позивачем у справі.

З огляду на вищенаведені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що заявлені позивачем позовні про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ №0000131530 від 17.12.2012р. є обґрунтованими, а прийняте відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000131530 від 17.12.2012р. є безпідставними., та постановив у справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 04.02.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2013р. у справі №811/32/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 28.11.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко