Постанова № 36036563, 04.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 910/7880/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 рокуу справі№ 910/7880/13за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Армакомплекс-Київ"пробанкрутствоЗа участю представників: Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армакомплекс-Київ" - Кочетова О. В. дов. в справі

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року (суддя Хоменко М.Г.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Армакомплекс-Київ" банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Жердієва К. М.

Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції від 04.06.2013року, постанову апеляційного суду від 02.10.2013 року та припинити провадження у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армакомплекс-Київ".

У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТОВ "Армакомплекс-Київ" просить постанову господарського суду та постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення, посилаючись правомірність відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Враховуючи, що провадження у справі порушено 22.05.2013 відповідно до приписів пункту 11 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення названого закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Частиною 2 ст. 95 Закону про банкрутство установлено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Згідно з ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Враховуючи зазначені норми закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу.

За змістом ч. 5 ст. 60 ГК України, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Вищий господарський суд України зазначає, що положення с. 5 ст. 60 ГК України є загальними та повинні застосовуватися при здійсненні процедури ліквідації боржника (затвердженні ліквідаційного балансу ліквідаційною комісією боржника за наявності коштів для задоволення всіх вимог кредиторів у процедурі самоліквідації) та поза межами судових процедур банкрутства. При встановленні відповідно до проміжного ліквідаційного балансу відсутності активів боржника для задоволення всіх вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, а порушення провадження у справі про банкрутство судом означає введення спеціальної процедури ліквідації боржника та зумовлює переважне застосування судами спеціальних норм законодавства про банкрутство.

Згідно з особливостями провадження за ст. 95 Закону про банкрутство не передбачено обов'язкової перевірки повноти та правильності складення проміжного ліквідаційного балансу податковим органом, як обов'язкової передумови для порушення справи про банкрутство боржника за заявою голови ліквідаційної комісії (ліквідатора). А обґрунтованість порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язаний перевірити саме господарський суд, який порушив справу про банкрутство.

Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 07.02.2013 року власником підприємства було прийнято рішення про його добровільну ліквідацію, створення ліквідаційної комісії у складі трьох осіб - голови ліквідаційної комісії Жердієва Костянтина Миколайовича та членів ліквідаційної комісії: Кульги Маї Володимирівни і Кочетової Ольги Василівни, а також затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури;

- згідно з вимогами ч. 4 ст. 105 ЦК України та ч. 3 ст. 60 ГК України оголошення про ліквідацію в Бюлетені державної реєстрації №240(5) від 21.02.2013р.

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Армакомплекс-Київ" була подала 22.04.2013 року, тобто після спливу двохмісячного строку з дня публікації повідомлення про його припинення;

- головою ліквідаційної комісії було подано до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС заяву про припинення платника податків за формою №8-ОПП, яку остання отримала 14.03.2013 року.

- складено ліквідаційною комісією ТОВ "Армакомплекс-Київ" було складено ліквідаційний баланс станом на 01.01.2013 року;

- встановлено суму загальної заборгованості, що складає 31975,49грн.

Враховуючи те, що боржник не має можливості задовольнити вимоги кредиторів у зв'язку з відсутністю майнових активів, підприємство має ознаки стійкої неплатоспроможності, господарський суд м. Києва, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Армакомплекс-Київ" вірно визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, якого зобов'язав вчинити відповідні дії.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та постанова суду першої інстанції винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому не вбачає підстав для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року та постанову господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі № 910/7880/13 залишити без змін.

Головуючий: Б. М. Поляков

Судді: В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич