Постанова № 36036562, 09.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Справа № 920/590/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Сіденко Л.В.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиоблавтотранс"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р.

у справі № 920/590/13 Господарського суду Сумської області

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиоблавтотранс" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту")

про стягнення 111761,47грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиоблавтотранс" про стягнення 111761,47грн. вартості природного газу (з урахуванням інших платежів відповідно до укладеного договору), спожитого відповідачем у період несправності ЗВТ (газового лічильника).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.06.2013р. (суддя Резніченко О.Ю.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. (судді: Камишева Л.М., Ільїн О.В., Черленяк М.І.), позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиоблавтотранс" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" 111761,47грн. боргу. Відповідно розподілений судовий збір.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиоблавтотранс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зокрема зазначає, що судами залишено поза увагою факт порушення позивачем порядку проведення перевірки засобу вимірювань, встановленого розділом 12 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання; судами, в порушення вимог п.3.2.13 Правил користування природним газом для юридичних осіб, також невірно застосований порядок перерахунку обсягу протранспортованого газу; судами не взято до уваги та не надано оцінку актам звіряння взаємних розрахунків від 01.03.2013р. та від 01.04.2013р., відповідно до яких відсутня заборгованість відповідача перед позивачем.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

31.12.2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 7574/2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Згідно з п.1.1 договору позивач постачає природний газ відповідачу в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 3.2 договору облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 року за № 67/11941.

Відповідно до п. 3.4 договору позивач має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у відповідача, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.

13.02.2013 року представником позивача було проведено перевірку вузла обліку природного газу відповідача, за результатом якої складено акт обстеження вузла обліку природного газу, за висновками якого відповідачу необхідно провести позачергову повірку лічильника до 19.02.2013 року.

Відповідач цей акт не підписав, однак 20.02.2013 року листом №3/3-04-101, звернувся до позивача з проханням про зняття пломб з лічильника газу "Курс - 01-G25AI" зав.№ 4976 з метою проведення позачергової перевірки.

26 лютого 2013 року працівником позивача було розпломбовано лічильник газу "Курс - 01-G25AI" та коректор об'єму газу "Тандем ТР", які того ж дня було демонтовано.

За результатами повірки вищезазначений лічильник Сумським регіональним науково-виробничним центром стандартизації, метрології, сертифікації був визнаний непридатним до застосування згідно з "Методикою повірки" МПУ 288/03-2009, оскільки значення похибки перевищує максимально допустиме, про що була складена довідка №33 від 27.02.2013 року.

У зв'язку з непридатністю вказаного лічильника позивачем було зроблено перерахунок обсягу спожитого у лютому 2013 року газу наступним чином: з 01.02.2013 року до 25.02.2013 року - 22054 куб.м.; з 26.02.2013 до 28.02.2013 року - 1624 куб.м., що складає 23678 куб.м. на суму 111761 грн. 47 коп.

12.03.2013 року супровідним листом № 03/171 позивач направив відповідачу акт № СУМ00002315 від 12.03.2013 року на вказаний обсяг та рахунок на оплату № 1.07574/2 315 від 12.03.2013 року на вказану суму. Акт відповідач не підписав, рахунок не оплатив, що стало причиною виникнення спору.

Відповідно до п. 5.12. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики від 27.12.2005р. № 618, у разі виникнення між сторонами суперечливих питань щодо технічних, у тому числі метрологічних, характеристик ЗВТ сторони договору мають право вимагати проведення позачергової або експертної повірки ЗВТ територіальними органами Держспоживстандарту України.

Відповідно до п. 5.13. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

За приписами п.п. 5.13.1. названих Правил перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією. У разі аварійних ситуацій, перелік яких надано у пункті 8.2 цих Правил і які зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, перерахунки здійснюються згідно з підпунктом 5.13.2 цих Правил, за період з моменту виникнення аварійної ситуації до моменту її усунення.

Положеннями підпункту 5.13.2. цих Правил встановлено, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач мав право перевіряти роботу вузлів обліку, встановлених у відповідача (споживача), в тому числі і позачергово, що передбачено як і умовами укладеного між сторонами договору так і нормами вказаних Правил (п.5.10). Судами також встановлений факт несправності ЗВТ у спірний період, тому господарські суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що відповідно до приписів пункту 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання є підставою для проведення перерахунків згідно з підпунктом 5.13.2 названих Правил. Однак, при цьому господарськими судами не досліджувалось питання щодо правильності визначення позивачем періоду, за який проводився перерахунок з огляду на положення підпункту 5.13.1, а саме: не досліджувалось питання коли здійснювалась остання перевірка ЗВТ (чи проводились взагалі такі перевірки), чи складався акт зняття ЗВТ, тобто судами попередніх інстанцій не перевірено обставини щодо обґрунтованості визначення позивачем початку періоду, за який здійснюється перерахунок, починаючи саме з контрактної доби поточного календарного місяця. А отже, не досліджено й обґрунтованості визначення позивачем вартості природного газу, спожитого відповідачем у спірний період.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні у вказаній частині встановлені неповно, то справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин, що мають суттєве значення для справи, і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиоблавтотранс" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Сумської області від 10.06.2013р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. у справі №920/590/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.