Постанова № 36032495, 05.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р.Справа № 814/1909/13-а

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 855-р від 28.11.2012 року, -

встановиЛА:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось з позовом до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 855-р від 28.11.2012 року.

Суд першої інстанції своєю постановою від 21 червня 2013 року позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним і скасував розпорядження першого заступника голови Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області № 855-р від 28.11.2012р. "Про затвердження акту про результати роботи комісії по визначенню та відшкодуванню збитків за фактичне використання земельних ділянок".

Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у апеляційній скарзі відповідача, колегія суддів дійшла висновку, апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав. Відповідно до ст.13 ч. 1 п.7 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів охорони довкілля.

Пунктом 3 ст.16 ст.21 Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації здійснюють на відповідній території державний контролі, за використанням та охороною земель. Статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» передбачено, то основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. Суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи та норми права які регулюють зазначені правовідносини зробив не вірний висновок стосовно того, що порушено права позивача. Відповідно до матеріалів справи, що не заперечується позивачем, на підставі роботи комісії по визначенню розмірів збитків за фактичне використання земельних ділянок, складено акт від 20.11.2012 р., який затверджено розпорядженням № 855-р від 18.11.2012 р. першим заступником голови райдержадміністрації. Вище згаданим актом визначено розмір збитків за фактичне використання земельних ділянок. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження № 855-р від 18.11.2012 р. першого заступника голови райдержадміністрації, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення про затвердження акту про результати роботи комісії по визначенню та відшкодуванню збитків за фактичне використання земельних ділянок. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Складений та затверджений розпорядженням акт та само розпорядження №855-р від 28.11.2012р. не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не породжує для позивача жодних наслідків адже, нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти, які стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління від інших актів, є їх виражений правозастосовчий характер, а також їх конкретність, зокрема, чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. Зокрема колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивачем не наведено саме які права, свободи чи охоронювані законом інтереси порушені внаслідок затвердження акту по встановленню розміру збитків.

В той же час, оскаржуване розпорядження, за своїм змістом не відноситься ні до нормативно-правових актів, ні до актів індивідуальної дії, оскільки лише фіксує факт встановлення розміру завданих збитків та може бути доказом у разі вирішення спору щодо відшкодування визначених збитків.

Відповідно, рішення такого органу повинні бути направлені на реалізацію владної компетенції такого суб'єкта щодо управлінням інших суб'єктів, їх рішення мають містити владні управлінські вимоги, що є обов'язковими до виконання іншими особами. В оскаржуваному розпорядженні такі вимоги відсутні. Відповідно оскаржуване розпорядження не є актом суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження, в якому зафіксовані розмір завданих збитків, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України та не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, оскільки, не містить обов'язкових приписів для позивача, дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду та постановити нову про відмову в позові у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 855-р від 28.11.2012 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан