Ухвала суду № 36032457, 28.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р.Справа № 1570/7274/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ПАТ "Медлабортехніка" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року по справі за позовом ПАТ "Медлабортехніка" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001962201 від 20.11.2012 року та № 0001952201 від 20.11.2012 року.

Суд першої інстанції своєю постановою від 27 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Медлабортехніка" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовив.

ПАТ "Медлабортехніка" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПАТ "Медлабортехніка" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № 1129 від 24.10.2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" на впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тінізації економіки, відповідно до листа від 12.12.2011 року № 70261/7/23-513 ДПІ в Приморському районі м. Одеси, проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Медлабортехніка" по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПП "Одеська будівельна компанія" за період з 01.11.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складений акт № 07.11.2012 року № 3753/22-1.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Медлабортехніка" пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 4808 гривень; пп.7.2.1, п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 82782 гривень.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.11.2012 року № 0001962201, яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 82782 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 20695 гривень; від 26.11.2012 року № 0001952201, яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 4808 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 274 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Медлабортехніка" на підставі виписаних ПП "Одеська будівельна компанія" податкових накладних та актів прийомки виконаних підрядних робіт віднесено до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, по взаємовідносинам з ТОВ "Одеська будівельна компанія" згідно договору будівельних та ремонтних робіт № 05-61109 від 06.11.2009 року суму ПДВ 82782 гривень. Також ПАТ "Медлабортехніка" було включено до складу бух. рахунку 15 "Капітальні інвестиції" і в подальшому до бух. рахунку № 103 витрати по придбанню ремонтно-будівельних робіт від ПП "Одеська будівельна компанія".

З акту перевірки від 07.11.2012 року № 3753/22-1 вбачається, що в основу висновку про безпідставне формування позивачем податкового кредиту і валових витрат покладені дані актів перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 580/23-5/34319643 від 07.04.2010 року "Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Одеська будівельна компанія" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період березень-листопад 2010 року", № 343/23-513/34319643 від 23.03.2011 року "Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Одеська будівельна компанія" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період грудень 2010 року".

Відповідно до акту перевірки № 580/23-5/34319643 від 07.04.2010 року сума не задекларованих зобов'язань ПП "Одеська будівельна компанія" по взаємовідносинам із 144 суб'єктами господарювання складає 18742556,06 гривень. Податкову звітність за березень-листопад 2010 року задекларовано зобов'язань на суму 36551845 гривень, за березень 2011 року відсутня, - не сплачено до бюджету, чим штучно сформовано податковий кредит покупцям. При цьому на підприємстві відсутні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Медлабортехніка" (Замовник) та ПП "Одеська будівельна компанія" (Виконавець) укладений договір будівельних і ремонтних робіт № 05-061109 від 06.11.2009 року, відповідно до п.1.1 якого Виконавець взяв на себе зобов'язання за попередньою заявою Замовника виконувати будівельні та ремонтно-відновлювальні роботи. Замовник зобов'язується для виконання робіт протягом 3 днів з моменту направлення заяви надати необхідну документацію для виконання робот, а Виконавець зобов'язується приступити до виконання робіт не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання заяви та необхідної документації. Вартість робот за договором орієнтовно склала 300000 гривень, яка додатковою угодою № 1 від 05.04.2010 року збільшена до 600000 гривень. Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи за актом прийому виконаних робіт протягом 3 діб з моменту надання акту Виконавцем.

Зазначений договір по суті є договором підряду, який передбачений ст.837 ЦК України, згідно з яким, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Судом першої інстанції не встановлено залучення контрагентом позивача ПП «Одеська будівельна компанія» субпідрядників, отже вбачається, що договір виконувався останнім власними силами підприємства, із свого матеріалу і своїми засобами.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надані копії актів прийому виконаних робіт за формою КБ-2в за грудень 2009р. та 2010р., затвердженої наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України по будівництву та архітектурі від 21 червня 2002 року № 237/5. Вказаний наказ від 21.06.2002 року № 237/5 був виданий у зв'язку з затвердженням доповнень до Правил визначення вартості будівництва Д.1.1-1-2000 та зміною бази обчислення окремих складових кошторисної вартості будівництва. В свою чергу, Державні норми будівництва (ДБН) Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" були затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.08.2000 № 174 і введені в дію з 01.10.2000.

При цьому, використана сторонами Договору форма акту втратила чинність згідно з наказом Державного комітету статистики України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року № 453/553.

З метою приведення цих типових форм до вимог законодавства наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 4 грудня 2009 року N 554 затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", які слід застосовувати при проведенні взаєморозрахунків за виконані будівельні роботи між замовниками та виконавцями робіт у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження. Проте, переважна частина актів прийому виконаних робіт за формою КБ-2в не відповідають запровадженій законодавством формі. Крім того, акти прийому робіт містять численні недоліки.

Договір № 05-061109 від 06.11.2009 року є типовим та не визначає жодних істотних умов господарського договору (договору підряду) у розумінні норм Господарського та Цивільного кодексів України. У договорі не визначено вид робіт, строки їх виконання, об'єкт цих робіт.

Закінчення ремонтних робіт не підтверджено актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів за типовою формою № 03-2, підписаних головним бухгалтером та затверджених керівником підприємства (форма затверджена наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.1995 року № 352). При цьому, до технічного паспорта відповідного об'єкта основних засобів повинні бути внесені необхідні зміни до характеристики об'єкта, пов'язані із капітальним ремонтом, - однак такі докази позивачем надані не були.

Порядок обчислення і сплати податку на прибуток, а також порядок формування податкового кредиту на момент виникнення спірних правовідносин були унормовані Законом України "Про податок на додану вартість" та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 5.1 статті 5 цього Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.2 ст.3, п.1 та п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань), зокрема, на суму податку на додану вартість, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних робіт (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

Відповідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Однак в даному конкретному випадку, з урахуванням доводів представника відповідача, предметом доказування у справі, у тому числі, є реальність правочинів за укладеними угодами, та наявність виписаних контрагентом податкових накладних не може вважатися достатньою підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту позивача.

В ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ст.1 названого Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ "Медлабортехніка" віднесло до складу податкового кредиту суми податку по податкових накладних, які виписані ПП "Одеська будівельна компанія", що також відображено і в акті перевірки 07.11.2012 року № 3753/22-1. Але представником підприємства документально не доведено дотримання вимог, встановлених ч.1, ч. 2, ст. 3 Господарського кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч.1 ст. 55 Господарського кодексу України.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про обґрунтованість викладених в акті перевірки від 07.11.2012 року № 3753/22-1 висновків щодо непідтвердження фактичного здійснення господарських операцій між ПАТ "Медлабортехніка" та ПП "Одеська будівелька компанія". Наявні у позивача первинні документи, які не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у своїй сукупності не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а тому формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок актів прийняття виконаних ремонтних робіт і податкових накладних є неправомірним. Отже підстави для скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 0001962201 від 20.11.2012 року та № 0001952201 від 20.11.2012 року - відсутні.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Медлабортехніка", - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року по справі за позовом ПАТ "Медлабортехніка" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан