Постанова № 36028886, 11.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року 2а-1910/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ-1" про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція в Київській області Державної податкової служби з позовом до Закритого акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" , в якому просила (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) стягнути на користь державного бюджету із Закритого акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" кошти в сумі 601023, 80 грн., як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що Білоцерківською ОДПІ було проведено невиїзну планову перевірку відповідача з питань правових відносин з рядом суб'єктів господарювання, про що складений відповідний Акт №2627/23-2-19405691/154 (далі - Акт перевірки). У ході проведення перевірки було встановлено, що відповідач мав взаємовідносини з ТОВ «СІ-1». Відповідно до наявних під час перевірки документів, відповідач отримав від ТОВ «СІ-1» комбікорм, кукурудзу та гарбузи на загальну суму 601023, 80 грн.

Зазначає, що Білоцерківською ОДПІ були надіслані запити до Центральної МДПІ у м. Кривий Ріг щодо проведення перевірки та підтвердження отриманих у платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом - ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство». В отриманих відповідях зазначено, що згідно наданого головним бухгалтером ТОВ «СІ -1» Мельниченко Т.Н. пояснення, ТОВ «СІ-1» взаємовідносин із ЗАТ «Білоцерківське підприємство» не мало, податкові накладні №№568 від 30.09.2007 року, №48 від 01.10.2007 року та видаткова накладна №106 від 30.09.2007року не виписувались, з 02.10.2007 року було анульовано свідоцтво ПДВ №4961220, а нове свідоцтво ПДВ видано 15.01.2008 року №100089120.

У той же час, відповідачем включено до реєстру отриманих податкових накладних та до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «СІ-1» у вересні 2008 р. - 98508, 8 грн. та у жовтні 2008 р. - 1662, 5 грн.

Вказує, що на вимогу перевіряючих надати документи, що підтверджують факт проведення вказаних господарських операцій (товарно-транспортні, видаткові накладні, тощо) відповідач відмовився.

У зв'язку з цим, позивач робить висновок, що ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство» та ТОВ «СІ-1» договір з поставки не укладали, а фіктивні операції, відображені в бухгалтерському обліку відповідача з конкретною метою, що суперечить інтересам держави, а саме: здійснювати підприємницьку діяльність в порушення чинного законодавства та неправомірного отримання з Державного бюджету бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вище перераховані договори є фіктивними операціями, які відображені в бухгалтерському обліку вказаних контрагентів з конкретною метою, що суперечить інтересам держави, а саме: здійснювати підприємницьку діяльність в порушення вимог чинного законодавства.

У зв'язку чим, на підставі ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача в доход держави кошти у сумі 601023 грн. 80 коп., як вартість товарів, отриманих за нікчемними правочинами.

У ході розгляду справи судом було замінено найменування позивача та відповідача у вказаній справі на Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекції ГУ Міндоходів у Київській області та на Приватне акціонерне товариство "Білоцерківське птахопідприємство".

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 11 грудня 2013 року представником позивача надано суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якому зазначено, що Білоцерківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач позов не визнав, 03.12.2013року на адресу суду надійшли заперечення ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство» на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області в задоволенні позову у повному обсязі.

У обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що керуючись ст. 181, 184 Господарського Кодексу України 29 вересня 2007 року між ЗАТ „Білоцерківське птахопідприємство" і TOB «СІ-1» був укладений договір в усній формі про взаємні централізовані поставки товарів.

30 вересня 2007 року TOB «СІ-1» поставило до ЗАТ „Білоцерківське птахопідприємство" комбікорм в кількості 328360кг, на загальну суму 591048,00 грн. (п'ятсот дев'яносто одна тисяча сорок вісім грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ (20%). Ціна за одиницю товару 1,80 грн., разом з ПДВ (20%). Згідно видаткової накладної № 106 від 30 вересня 2007 року, та податкової накладної № 568 від 30 вересня 2007 року.

Розрахунки підприємства з ТОВ «СІ-1» проведені за взаємозаліком.

29 вересня 2007 року відповідачем на ім'я ТОВ «СІ-1» було відвантажено м'ясо бройлера - 115440 кг. та патроха курині - 38480кг. на загальну суму 591048,00 грн. (п'ятсот дев'яносто одна тисяча сорок вісім грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ (20%). Ціна за одиницю товару 4,80 грн., разом з ПДВ (20%) та 0,96грн. відповідно. Згідно видаткової накладної № 532 від 29 вересня 2007 року, та податкової накладної № 159 від 29 вересня 2007 року.

Отже, в вересні 2007 року в податковій декларації відповідачем було нараховано та сплачено ПДВ (податкове зобов'язання) по продажу товару ТОВ «СІ-1» у розмірі 98508 грн., та включили до складу податкового кредиту ПДВ від придбання товару від ТОВ «СІ-1» у розмірі 98508 грн.

01 жовтня 2007 року ТОВ «СІ-1» поставило до ЗАТ „Білоцерківське птахопідприємство" кукурудзу в кількості 9230 кг. та гарбузи в кількості 3300 кг., на загальну суму 9975,00 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ (20%),згідно видаткової накладної № 106 від 01 жовтня 2007 року, та податкової накладної № 48 від 01 жовтня 2007 року. Розрахунок за дану продукцію було проведено готівкою через касу підприємства в жовтні 2007 року, що підтверджується видатково-касовим ордером .

Договір між ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство" та ТОВ «СІ-1» не вчинявся з метою, яка завідомо для товариства суперечила б інтересам держави і суспільства. Позивачем для підтвердження зворотного не надано жодних доказів.

Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У даному конкретному випадку відповідач вважає, що спливли строки для застосування зазначених адміністративно - господарських санкцій, адже, даний адміністративний позов пред'явлено до суду в листопаді 2009 року, а договори були укладені та виконані в період з 29.09.2007 року по 01.10.2007 року.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення коштів з ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство» не підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду справи 11.12.2013 року не заявляв, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду справи не заявляла, явку своїх представників в судове засідання не забезпечила.

На підставі ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У період з 27.07.2009 року по 30.07.2009 року Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією в Київській області проведено невиїзну перевірку ЗАТ"Білоцерківське птахопідприємтсво" з питань його правових відносин з ДП "Ямниця", ВАТ "Івано-Франківськцемент", СВК "Лан", ТОВ "Самшит", ТОВ "Діброваагроплюс", ТОВ "СІ-1"(далі -"Контрагенти") за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено Акт від 31 липня 2009 року №2627/23-2-19405691/154.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено вимоги п.1.3 ст.1, п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.10.1 ст.10 ЗУ "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), абз.2 п.4 "Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1992 року №271, внаслідок чого підприємством занижено податком на додану вартість на загальну суму 55220,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство» мало взаємовідносини з ТОВ «СІ -1».

Відповідно Акту перевірки та заперечень відповідача, ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство» отримало від ТОВ «СІ-1» комбікорм, кукурудзу та гарбузи на загальну суму 601023, 80 грн.

Відповідно до наявних під час перевірки документів відповідач отримав від ТОВ «СІ-1» комбікорм, кукурудзу та гарбузи по наступним накладним: податкова накладна №568 від 30.09.2007року, видаткова накладна №106 від 30.09.2007 року на суму без ПДВ - 492540грн. (ПДВ-98508, 8 грн.), податкова накладна №48 від 01.10.2007 року на суму без ПДВ -8312, 5 грн. (ПДВ 1662, 5 грн.).

Відповідачем включено до реєстру отриманих податкових накладних та до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «СІ-1» у вересні 2008 р. - 98508, 8 грн. та у жовтні 2008 р. - 1662,5 грн.

Білоцерківською ОДПІ були надіслані запити до Центральної МДПІ у м. Кривий Ріг щодо проведення перевірки та підтвердження отриманих у платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом - ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство». В отриманих відповідях зазначено, що згідно наданого головним бухгалтером ТОВ «СІ -1» Мельниченко Т.Н. пояснення, ТОВ «СІ-1» взаємовідносин із ЗАТ «Білоцерківське підприємство» не мало, податкові накладні №№568 від 30.09.2007 року, №48 від 01.10.2007року та видаткова накладна №106 від 30.09.2007року не виписувались, з 02.10.2007 року було анульовано свідоцтво ПДВ №4961220, а нове свідоцтво ПДВ видано 15.01.2008 року №100089120.

На вимогу перевіряючих надати документи, що підтверджують факт проведення вказаних господарських операцій (товарно-транспортні, видаткові накладні, тощо) відповідач відмовився.

У зв'язку з викладеним, позивачем зроблено висновок, що ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство» та ТОВ «СІ-1» договір з поставки не укладали, а фіктивні операції, відображені в бухгалтерському обліку відповідача з конкретною метою, що суперечить інтересам держави, а саме: здійснювати підприємницьку діяльність в порушення чинного законодавства та неправомірного отримання з Державного бюджету бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011року у справі №2а-1322/10/1070 було встановлено, що угоди ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство" з контрагентами ДП "Ямниця", ВАТ "Івано-Франківськцемент", СВК "Лан", ТОВ "Самшит", ТОВ "Діброваагроплюс", ТОВ "СІ-1" суперечать моральним засадам суспільства, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені.

Також судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що дані правочини є нікчемними, тобто правочинами, недійсність яких визначена Цивільним Кодексом України.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі №2а- 1322/10/1070 на сьогоднішній день набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, нікчемність правочину, укладеного між ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство" та TOB "СІ-1", не підлягає доказуванню.

Згідно до ч. 1 ст. 208 ГК України - якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5. 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

В свою чергу, державним податковим інспекціям в 2009 році було надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, відповідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(чинною в момент виникнення спірних правовідносин.).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-1470/09 від 15.04.2009 року.

Таким чином, звернувшись до суду з даним позовом Білоцерківська ОДПІ Київської області скористалась наданим їй правом.

Крім того, щодо твердження відповідача, що позовні вимоги про стягнення коштів з Приватного акціонерного товариства «Білоцерківське птвахопідприємство» не підлягають задоволенню, адже строки, встановлені ст. 250 ГК України сплили, оскільки договір був укладений в період з 29.09.2007 року по 01.10.2007 року, а позов було подано в листопаді 2009 року суд зазначає наступне.

При визначенні строку звернення до суду з відповідними позовами слід керуватися загальними правилами, передбаченими статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній на момент подачі позову.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно строк звернення податкового органу до адміністративного суду з вимогою про стягнення відповідних санкцій становить один рік. Зазначений строк обчислюється з дня, коли податковий орган дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави внаслідок вчинення відповідного правочину з протиправною метою. Таким днем може бути або день проведення відповідної перевірки або день надходження до органів державної податкової служби інших документів, які свідчать про вчинення відповідного правочину з протиправною метою, наприклад даних зустрічних перевірок контрагентів платника тощо.

Аналогічна правова позиція також викладена в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 Головам апеляційних адміністративних судів.

Як вбачається з матеріалів справи, Білоцерківською ОДПІ Київської області перевірка відповідача проводилась з 27.07.2009 року по 30.07.2009 року, а з позовом про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином Білоцерківська ОДПІ Київської області звернулась - 18 листопада 2009 року, про що свідчить реєстраційний штамп суду. Отже, строк звернення до суду позивачем пропущено не було.

З огляду на викладені обставини, які зокрема, підтверджуються наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про законність підстав щодо застосування у спірних правовідносинах санкцій, встановлених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України і необхідність стягнення в дохід держави з Приватного акціонерного товариства «Білоцерківське птахопідприємство» коштів у сумі 601023, 80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ мін доходів у Київській області підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути на користь Державного Бюджету України із Приватного акціонерного товариства «Білоцерківське птахопідприємство» (ідентифікаційний код юридичної особи 19405691) кошти в розмірі 601023 (шістсот одну тисячу двадцять три) грн. 80 коп., як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.