Постанова № 36028746, 04.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року № 810/5925/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області

ss="fs98">до

товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівельний комбінат «Меркурій»

про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Бровари та Броварському районі Київської області (надалі – позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівельний комбінат «Меркурій» (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 2 за червень-вересень 2013 року у розмірі 12190,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно даних особового рахунку страхувальника, у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах праці та роботах із особливо важкими умовами праці за списком № 2, відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення за червень-вересень 2013 року у розмірі 12190,18 грн. Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Позивач у судове засідання 04.12.2013 не з’явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем заперечення проти позову не надано, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надіслано. У судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівельний комбінат «Меркурій» як платник страхових внесків перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області, а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Як то вбачається з матеріалів справи, протягом червня-вересня 2013 року витрати Управління Пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 працівникам відповідача, становили 12190,18 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2013 рік (а.с.7,9,11).

Відповідачем відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 2 за червень-вересень 2013 року, у строки, встановлені законодавством, не здійснено.

Відтак, судом встановлено, що у відповідача утворилася заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у загальному розмірі 12190,18 грн., а тому позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами щодо відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV далі – Закон України № 1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 і за списком № 2, визначено, зокрема підпунктами “а”, “б”, “з” частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, із набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України № 1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.

Згідно пункту 1 статті 1 та пункту 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР, для суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно зі статтею 1 Закону України № 1058-IV, страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, грошові кошти, які сплачуються суб’єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України № 1788-XII, є страховими внесками, у розумінні Закону України № 1058- IV.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 розділу 6 Інструкції).

Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як свідчать наявні матеріали справи, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України № 1788-XII, загальний розмір фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з червня по вересень 2013 року, становить 12190,18 грн.

Підприємством отримано розрахунки Управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій 14.03.2013 та 27.09.2013, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.8,10,12).

Відтак, з моменту отримання відповідних розрахунків сума фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем є узгодженою, а оскільки таких розрахунків відповідачем не оскаржено вони є обов'язковим для виконання.

Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 2, а також їх нарахування суду не надано.

На підставі викладеного судом встановлено, що у відповідача утворилася та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у вказаному вище розмірі.

Склад витрат та факт їх понесення позивачем підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи: розрахунками по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 2,карткою особового рахунку відповідача та розрахунком суми позовних вимог.

Суд зауважує, що відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону України № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника і мають пріоритет перед всіма іншими зобов`язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. В силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області у розмірі 12190,18 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що знаходяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівельний комбінат «Меркурій» (ідентифікаційний код 03391260) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно списку № 2 за червень-вересень 2013 року у розмірі 12190 (дванадцять тисяч сто дев'яносто) грн. 18 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Колеснікова І.С.