Ухвала суду № 36014379, 06.12.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1305/1218/12 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М.

Провадження № 22-ц/783/7851/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія: 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів:Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

за участі секретаря: Проворної Н.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 27 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод та ліквідацію вигрібної ями,-

встановила:

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 27 червня 2013 року позов задоволено.

Суд вирішив зобов'язати ОСОБА_4 припинити скид каналізаційних стоків у вигрібну яму та ліквідувати вигрібну яму відповідно до рекомендації ДЗ «Радехівська райсанепідемстанція».

Рішення суду оскаржила ОСОБА_4

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд поза увагою залишив факт розташування спірної вигрібної ями з дотриманням норм ДБН 360-92** та не з'ясував на підставі належних і допустимих доказів, що вигрібна яма ОСОБА_4 є однозначним джерелом забруднення шахтної криниці позивачки; наявності причинного зв'язку між існуванням на земельній ділянці відповідачки вигрібної ями та порушенням прав і законних інтересів позивачки як власника житлового будинку та земельної ділянки на якому він розташований.

Також апелянт зазначила, що суд залишив поза увагою факт розташування без дотримання санітарних норм (відстань 13 м) вигрібної ями позивачки від її криниці. Посилається, на те, що в матеріалах справи відсутній акт, який б засвідчував, що яма позивачки пройшла дезінфекційну обробку в присутності медичного працівника та засипана грунтом.

Судом не досліджувались документи, які б посвідчували право власності або право користування позивачкою на земельну ділянку на якій розташована її індивідуальна шахтна криниця та документи на правомірність її облаштування, оскільки такі в матеріалах справи відсутні.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Сторони в судове засідання повторно не з"явились і судова колегія вважає за необхідне у відповідності з вимогами ст.305 ЦПК України проводити розгляд справи у їх відсутності, т.я. вони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання та у відповідності до вимог ст.197 ЦПК України розглядає справу без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

З матеріалів справи встановлено, що позивач та відповідач проживають по сусідству в АДРЕСА_1. Земельні ділянки сторін межують між собою.

На території господарства ОСОБА_4, на відстані 22 м від колодязя ОСОБА_5 знаходиться вигрібна яма відповідача.

Встановлено, що позивач ОСОБА_5 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_4, в якому просила зобов'язати відповідача припинити скид каналізаційних стоків у вигрібну яму відповідно до рекомендації ДЗ «Радехівська рай санепідемстанція».

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що позивач та відповідач проживають по сусідству в АДРЕСА_1. Земельні ділянки сторін межують між собою. На території господарства ОСОБА_4 знаходиться вигрібна яма. Вигрібну яму відповідач облаштувала без дотримання вимог Державних будівельних норм та «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, про необхідність задоволення позову ОСОБА_5, так як права та інтереси позивача були порушені, виходячи з наступного.

Із акту комплексного обстеження від 24.05.2013 року складеного комісією в складі сільського голови с. Сушно Радехівського району ОСОБА_11, землевпорядника сільської ради ОСОБА_12, помічника санітарного лікаря Радехівського міжрайонного управління ГУ ДСЕС у Львівській області ОСОБА_13, вбачається, що в результаті обстеження встановлено, що на приватизованій території господарського двору ОСОБА_4 побудовано інженерну споруду для прийому господарських стоків (гноївки) розміром 90x60x30 см. Дана вигрібна яма побудована самовільно без будь-яких дозвільних документів та без урахування гідрогеологічного обґрунтування.

Згідно листа головного державного санітарного лікаря Радехівського району A. Дуденко № 2072/01 від 19.10.2012 року вбачається, що згідно результатів санітарно-мікробіологічного дослідження від 18.10.2012 № 431 та протоколу дослідження питної води від 11.10.2012 року № 479 вода із криниці ОСОБА_5 не відповідає вимогам законодавства. Одним із можливих джерел забруднення може бути вигрібна яма ОСОБА_4 В цьому ж листі ДЗ «Радехівська райсанепідемстанція рекомендує ОСОБА_4 припинити скид каналізаційних стоків у вигрібну яму, провести відкачку каналізаційних стоків із вигрібної ями, після чого яму засипати ґрунтом.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він працює помічником головного санітарного лікаря Радехівського району. 15.10.2012 року, в ході розгляду заяви ОСОБА_5, він брав участь в огляді земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 В ході обстеження було встановлено, що вигрібна яма ОСОБА_4 побудована з порушенням норм облаштування. Із вигрібної ями витікає гноївка в сторону господарства ОСОБА_5 Відстань від розливу скидів до колодязя ОСОБА_5 становить приблизно 15 м.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що працює сільським головою с. Сушно Радехівського району. Сторони по справі проживають в АДРЕСА_1 по сусідству між собою. При обстеженні господарства ОСОБА_4 в жовтні 2012 року була виявлена вигрібна яма наповнена гноївкою, яка витікала в сторону господарства ОСОБА_5 При обстеженні проведеному в квітні 2013 року було встановлено, що канава, якою витікала гноївка із вигрібної ями ОСОБА_4 засипана землею, однак із вигрібної ями сильно чути запах гноївки.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що працює на посаді землевпорядника Сушнівської сільської ради Радехівського району. При обстеженні 25.04.2013 року, на території господарства ОСОБА_4 була виявлена вигрібна яма накрита поліетиленовою плівкою. Однак коли падають дощі, то гноївка разом із дощовою водою витікає на зовні.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що в даному випадку права та інтереси позивача порушено, тому позовні вимоги про зобов'язання ОСОБА_4 припинити скид каналізаційних стоків у вигрібну яму та ліквідувати вигрібну яму.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вигрібна яма є самочинним будівництвом, оскільки збудована відповідачем без проекту та дозволу на проведення будівельних робіт і не прийнята в експлуатацію.

Відповідно до Додатку № 1 Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» ДБН 360-92**, затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992р. № 44, вигрібні ями повинні забезпечувати герметичність стін і дна для попередження фільтрації каналізаційних стоків у ґрунт.

Згідно Будівельних норм і правил 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди" вигрібна яма повинна знаходитися на достатній відстані від житлових приміщень (не менше 5 м від будинку), колодязів питної води, ділянок з плодовими рослинами (за санітарними нормами в радіусі 30 метрів і не менше 2 м від паркану. Мінімальний діаметр зовнішніх трубопроводів самопливній каналізації слід приймати 100 мм, ухил - 0,010, а 150 мм - 0,008. Трубу для стоку у вигрібну яму необхідно закладати на глибину не менше 0,5 м (нижче глибини промерзання), в місцях можливого проїзду автотранспорту повинна бути не менше 0,7 м. У разі необхідності прокладки випусків і трубопроводів вище, їх слід утеплювати обсипанням з шлаку, керамзиту та інших матеріалів. При цьому слід забезпечити захист теплоізоляції від накопичення в ній води за рахунок дренування ділянки будівництва. Для організації скиду стоків для садиби згідно типового проекту повинен встановлюватись вигрібний септик та фільтраційний колодязь. Вигрібний септик - герметична ємність, прямокутної чи круглої форми яка має бути викладена з бутового каменю, червоної цегли, бетону або змонтована із залізобетонних кілець, його основою буде моноглітний бетон або залізобетонна плита, що укладена на шар ущільненого щебеню. Перекриття повинне бути із залізобетонних плит. Для очищення септиків від осаду який випадає на дно, встановлюються люки 60-70 см. внутрішню поверхню септиків з бутового каменю чи цеглитинькують цементним розчином і озалізнюють. При спорудженні септиків де високий рівень грунтових вод, ззовні його стінки обмазують гарячим бітумом. Засипаючи простір поза стіною готового септику, влаштовують глиняний замок, утрамбовуючи глиняні кульки на товщину 20 - 30 см. Фільтраційний колодязь має бути споруджений із залізобетонних кілець, цегли посиленого випалу або бутового каменю. Розміри в плані не більше 2 * 2 м, глибиною 2,2 м.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни при проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримуватись вимог санітарного законодавства. Планування і забудова населених пунктів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоров'я громадян.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень органів місцевого самоврядування належить здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Відповідно до ст. 104 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

В процесі розгляду справи суд 11.03.2103 року направив у сільську раду листа з проханням створити комісію та скласти акт щодо обставин справи.

В матеріалах справи знаходиться акт комплексного обстеження від 24.05.2013 року (а.с.44) складеного комісією голови с. Сушно Радехівського району, з якого вбачається, що в результаті обстеження встановлено, що на приватизованій території господарського двору ОСОБА_4 побудовано інженерну споруду для прийому господарських стоків (гноївки) розміром 90х60х30 см. Дана вигрібна яма побудована самовільно без будь-яких дозвільних документів та без урахування гідро-геологічного обґрунтування.

Крім того, судова колегія бере до уваги покази свідків, які допитані судом першої інстанції, зокрема слід врахувати покази свідка ОСОБА_13, який працює помічником головного санітарного лікаря Радехівського району та який пояснив, що вигрібна яма ОСОБА_4 побудована з порушенням норм будівництва та знаходиться на відстані 15 м. від господарства ОСОБА_5, а тому твердження апелянта про те, що вигрібна яма розташована на відстані 22 метрів від індивідуального колодязя ОСОБА_5, тобто з дотриманням санітарних норм, в тому числі ДБН 360-92 **, судова колегія до уваги не приймає.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ДЗ «Радехівська райсанепідемстанція» та показів свідків, відповідно до яких яма ОСОБА_4 побудована з порушенням норм облаштування. Із вигрібної ями витікає гноївка в сторону господарства ОСОБА_5 Відстань від розливу скидів до колодязя ОСОБА_5 становить приблизно 15 м.

Отже встановлено, що наявність вигрібної ями, яка побудована самовільно без будь-яких дозвільних документів відповідачем, перешкоджає позивачу належним чином здійснювати право власника житлового будинку і порушує її право на безпечне для здоров'я довкілля.

Доказів щодо неправомірності облаштування вигрібної ями позивачки судом не здобуто та апелянтом не представлено.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин висновки районного суду відповідають дійсним обставинам справи, суд вірно застосував норми матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення немає.

Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, такі не грунтуються на доказах по справі, законі і спростовуються висновками суду.

Керуючись ч.1 п. 1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 27 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

Савуляк Р.В.