Рішення № 36013886, 12.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2013 р.Справа № 921/879/13-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Довжанської сільської ради, вул. Містечко, 41, с.Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708

Яремко Микола Михайлович, вул. Містечко, 45, с.Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708

до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільське районне управління юстиції Тернопільської області, в особі реєстраційної служби, вул. Київська, 3а, м. Тернопіль.

про визнання недійсним положення Статуту приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району про правонаступництво прав та зобов'язань Спілки власників паїв с. Довжанка.

За участю представників сторін:

позивача-1: Помазанська Світлана Іванівна, довіреність № 109 від 11.06.12 р.

Ткач Олег Михайлович, рішення сесії № 139 від 30.03.12 р.

позивача-2: не з'явився

відповідача: Федірко В.С., довіреність від 16.09.13 р.

третя особа: не з'явився

Представникам позивачів та відповідача у попередніх судових засіданнях роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 78 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони та треті особи в порядку ст.64,77 ГПК України про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 12.11.2013р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: Позивачі - Довжанська сільська рада, вул. Містечко, 41, с.Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708, Яремко Микола Михайлович, вул. Містечко, 45, с.Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 (далі по тексту також разом - позивачі або окремо - Довжанська сільська рада, Яремко М.М.) звернулись до господарського суду з позовом до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 (далі по тексту також - відповідач або ПАП "Перемога" ) про визнання недійсним положення Статуту приватного агропромислового підприємства "Перемога" с. Довжанка, Тернопільського району про правонаступництво прав та зобов'язань Спілки власників паїв с. Довжанка (далі по тексту також - СВП с. Довжанка).

Ухвалою господарського суду від 30.08.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 17.09.2013 р. о 14 год. 40 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався та у судових засіданнях оголошувались перерви до 01.10.2013р. на 12 год. 00 хв., до 22.10.2013р. на 15 год. 20 хв., до 04.11.2013р. на 15 год. 00 хв., до 12.11.2013р. на 14 год. 10 хв.

У судовому засіданні 17.09.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

За клопотанням позивача - Довжанської сільської ради від 22.10.2013р. № 1/78, у відповідності до вимог ч.3 ст.69 ГПК України, суд ухвалою від 22.10.2013р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів. Таким чином строк розгляду справи встановлено по 12.11.2013р.

Згідно ухвали від 17.09.2013р. суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільське районне управління юстиції Тернопільської області, в особі реєстраційної служби, вул. Київська, 3а, м. Тернопіль.

Позивач - Яремко Микола Михайлович явку належним чином уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст. 77 ГПК України.

Представники позивача - Довжанської сільської ради в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позові та додаткових поясненнях поданих у подальшому.

Так, у спільній позовній заяві від 27.08.2013р. вх. № 935 позивачі стверджують наступне.

Як члену колективного сільськогосподарського підприємства - Спілки власників паїв с. Довжанка і на підставі її рішення Довжанська сільська рада 07.04.2009р. видала Яремко Миколі Михайловичу свідоцтво про право власності на майновий пай серії ТР-ХУ № 00084.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2013р. у справі №1915/17267/2012, Яремко М.М. відмовлено у задоволенні позову до Довжанської сільської ради та приватного агропромислового підприємства «Перемога» про виділення в натурі майна, що є у частковій спільній власності членів Спілки власників майнових паїв с.Довжанка. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 09.04.2013р. рішення Тернопільського міськрайонного суду залишено без змін.

Із вказаних процесуальних документів Яремко М.М. стало відомо, що згідно Статуту ПАП «Перемога», воно є правонаступником Спілки власників паїв с. Довжанка і обліковує все майно СВП на своєму балансі згідно акту передачі від 12.06.2001р.

До цього часу позивачу Яремко М.М. про правонаступництво ПАП «Перемога» Спілки власників паїв с. Довжанка не було відомо. Як член Спілки власників паїв с. Довжанка, він був на всіх зборах членів Спілки і достовірно знає, що рішення про реорганізацію СВП с. Довжанка з правонаступництвом ПАП «Перемога» членами Спілки власників паїв Довжанка не ухвалювалось.

Включення до Статуту ПАП «Перемога» запису щодо його правонаступництва після Спілки власників паїв с. Довжанка зачіпає права Яремко М.М., як члена Спілки власників паїв с. Довжанка, власника майна Спілки, яке перебуває у спільній частковій власності власників майнових паїв.

Наявність у Статуті ПАП «Перемога» положень про правонаступництво СВП с. Довжанка і обґрунтування цим фактом, як однією з підстав залишення без змін рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2013р. про відмову Яремко М.М. у задоволенні позову про виділення майна в натурі на суму відповідно до розміру майнового паю, зачіпає права та законні інтереси, як Яремко М.М., так і Довжанської сільської ради, по скільки відповідач, включивши до Статуту положення про правонаступництво СВП с. Довжанка, незаконно володіє об'єктами соціальної сфери села, які не були і не могли бути включені в майно до розпаювання. Це зокрема, 12-ти квартирний житловий будинок по вул. Містечко, 68 с. Довжанка, адмінбудинок по вул. Містечко,41 с. Довжанка, в якому, крім сільської ради, розміщені і інші об'єкти соціальної сфери, зокрема, ФАП, пошта, кімната дільничного інспектора міліції тощо.

Про наявність в Статуті ПАП «Перемога» положень про правонаступництво СВП с. Довжанки Довжанській сільській раді стало відомо у червні 2012р. при ознайомленні з матеріалами справи господарського суду Тернопільської області № 3/211-3178, розглянутої за позовом приватного агропромислового підприємства «Перемога» про визнання права власності на майно Спілки власників паїв с. Довжанка. Позовні вимоги обґрунтовані правонаступництвом СВП с. Довжанка, про що надано суду додаток №1 до Статуту приватного агропромислового підприємства «Перемога», затвердженого без вказання дати засновником ПАП «Перемога» Нацюком В.М. Довжанська сільська рада не була залучена стороною у справі №3/211-3178.

Позов задоволено рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.10.2008р., при цьому в обґрунтування рішення суд посилається на правонаступництво ПАП «Перемога» СВП с. Довжанка і у зв'язку з цим відсутністю необхідності складання акту приймання - передачі майна від СВП с. Довжанка ПАП «Перемога», в той час до матеріалів справи Тернопільського міськрайонного суду № 1915/14267/2012 такий акт долучено.

По-скільки в позовні вимоги про визнання права власності на майно ПАП «Перемога» включило об'єкти соціальної сфери с. Довжанка, які відповідно до нормативних актів не підлягали паюванню і передачі на баланс правонаступників, а підлягали передачі у комунальну власність. Довжанська сільська рада вважала порушеними свої права та законні інтереси ухваленим 24.10.2008р. рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 3/211-3178.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р. за апеляційною скаргою Довжанської сільської ради рішення господарського суду Тернопільської області від 24.10.2008р. у справі № 3/211-3178 скасовано, в позові ПАП «Перемога» про визнання за ним права власності на майно СВП с. Довжанка відмовлено. Постанова залишена без змін Вищим господарським судом України постановою від 30.10.2012р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р. встановлено, що ПАП «Перемога» не довело факту свого правонаступництва після СВП с. Довжанка. Тому, Довжанська сільська рада вважала вичерпаним питання правонаступництва, аж до отримання повного тексту ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 09.04.2013р., якою залишено без змін рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі №1915/17267/2012, де однією з підстав залишення рішення без змін наведено, що ПАП «Перемога» є правонаступником прав і зобов'язань СВП с.Довжанка .

Позивачам стало також відомо, що, крім затвердженого засновником Пацюком В.М. додатку №1 до Статуту ПАП «Перемога», зареєстрованого Тернопільською районною державною адміністрацією 31.05.2001р. за № р04058284Ю0010215, при реєстрації Статуту в новій редакції згідно протоколу № 2/04 від 30.04.2008р. включено до Статуту ПАП «Перемога» п.2.1.8, який викладено в редакції «Підприємство є правонаступником майнових прав та зобов'язань Спілки власників паїв с.Довжанка».

Ідентичний пункт 2.1.8 включений до Статуту ПАП «Перемога» при реєстрації Статуту в новій редакції згідно рішення власників від 05.04.2012р., протокол № 01/12.

Спілка власників паїв с. Довжанка утворена шляхом реорганізації колгоспу «Перемога» с.Довжанка Тернопільського району у березні 1997 року.

Спілка власників паїв с. Довжанка мала правовий статус юридичної особи, зареєстрована Тернопільською районною державною адміністрацією 28.03.1997р. за № 044/130.

Включення до Статуту Приватного агропромислового підприємства «Перемога» положень про його правонаступництво після СВП с. Довжанка є незаконним, поскільки, як повідомила другого позивача Тернопільська районна державна адміністрація листом № 01-1048/12 від 02.08.2012р., розпорядження голови РДА про реорганізацію СВП с. Довжанка у 2000-2001 роках не приймались. На запит позивача про наявність рішення членів СВП с. Довжанка про реорганізацію СВП с. Довжанка у 2001р. з правонаступництвом ПАП «Перемога» повідомлено, що такі відомості не можуть бути надані (копію листа відділу державної реєстрації Тернопільської РДА додано).

Головне управління статистики у Тернопільській області листом від 24.07.2012р. № 0573-310 повідомило другого позивача, що немає даних про реорганізацію СВП с. Довжанка від її реєстрації із 1997р. до вилучення з ЄДРЮО та ФОП 13.09.2005р. у зв'язку з ліквідацією.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.02.2009р. № 368983 державна реєстрація юридичної особи - Спілки власників паїв с. Довжанка згідно запису за 13.09.2005р. № 16511110002000029 припинена в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією та відповідно з правонаступництвом.

Отже, не було підстав у ПАП «Перемога» для включення до Статуту підприємства положень про правонаступництво після СВП с. Довжанка.

Враховуючи, що позивачам про наявність у Статуті ПАП «Перемога» положень про правонаступництво після Спілки власників паїв с. Довжанка стало відомо у 2013р., а тому заявляють клопотання про відновлення строку позовної давності, який пропущений з незалежних від позивачів причин.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 1,2, 12, 23, 64, 69, 82 ГПК України член Спілки власників паїв с. Довжанка Яремко Микола Михайлович та Довжанська сільська рада просять відновити строк позовної давності; визнати недійсними положення Статуту приватного агропромислового підприємства «Перемога» с. Довжанка Тернопільського району про правонаступництво прав та зобов'язань після Спілки власників паїв с. Довжанка, зокрема:

-визнати недійсним додаток № 1 до Статуту ПАП «Перемога», зареєстрований 31.05.2001р. Тернопільською районною державною адміністрацією реєстраційний номер р04058284Ю0010215;

-визнати недійсним п.2.1.8 Статуту ПАП «Перемога», зареєстрованого Державним реєстратором Тернопільської районної державної адміністрації 27.05.2008р., номер запису 16511050002002562;

-визнати недійсним п.2.1.8 Статуту ПАП «Перемога» зареєстрованого Державним реєстратором Тернопільської районної державної адміністрації 05.04.2012р номер запису 16511050007002862.

Також, Довжанською сільською радою надано суду заперечення №1/93 від 04.11.2013р. (вх. №18138 від 04.11.2013р.), згідно якого позивач вважає безпідставними заперечення ПАП «Перемога» на позовні вимоги Довжанської сільської ради та мотиви по відхиленню клопотання про поновлення строку позовної давності на її вимогу про визнання недійсними положень статуту ПАП «Перемога» щодо правонаступництва після Спілки власників паїв (далі СВП) с. Довжанка.

При цьому у запереченні позивач зазначає, що наданий відповідачем протокол № 1 від 24.02.2000р. Спілки власників паїв с. Довжанка не є належним і допустимим доказом правонаступництва, виходячи з наступного.

1. Питання про реорганізацію СВП с. Довжанка не було включено до порядку денного зборів;

2. З протоколу не можна встановити, скільки членів СВП с. Довжанка було присутніми на зборах 24.02.2000р., де проводились збори;

3. У відображених в протоколі виступах членів СВП питання реорганізації (реформування) СВП с. Довжанка в приватне агропромислове підприємство «Перемога» не порушувалось;

Члени СВП голосували за згоду на створення приватного агропромислового підприємства, причому такої згоди на створення не передбачено, проголосували відкритим голосуванням (невідомо скільки «за», «проти», «утрималось») за те, що дають згоду на створення приватного агропромислового підприємства. Питання реформування СВП с. Довжанка у приватне агропромислове підприємство «Перемога» не ставилось на голосування, тому включене в протокол № 1 від 24.02.2000р. рішення про реорганізацію СВП у приватне агропромислове підприємство є незаконним.

Позивач Довжанська сільська рада надала господарському суду Тернопільської області копію листа Тернопільської РДА № 01-1048/12 від 02.08.2012р. про те, що райдержадміністрацією не ухвалювалось у 2000-2001 роках рішення про реорганізацію СВП с. Довжанка. А якраз в цей період засновником ПАП «Перемога» Нацюком В.М. затверджений додаток № 1 до Статуту приватного агропромислового підприємства «Перемога» щодо правонаступництва після СПВ с. Довжанка.

Також, позивач Довжанська сільська рада надала суду копію листа Головного управління статистики у Тернопільській області від 24.07.2012р. № 0573-310, який свідчить про те, що відсутні дані про реорганізацію СВП с. Довжанка від її реєстрації 28.03.1997р. до виключення з ЄДРЮО та ФОП 13.09.2005р. у зв'язку з ліквідацією.

Також, суду надана копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.02.2009р.№ 368983 про те, що державна реєстрація юридичної особи - Спілки власників паїв с.Довжанка припинена 13.09.2005р. згідно запису № 16511110002000029 в результаті ліквідації, що не пов'язано з реорганізацією та правонаступництвом.

Факт діяльності СВП с.Довжанка після складання протоколу № 1 від 24.02.2000р. підтверджується видачею за її рішенням членам сертифікатів на земельні та майнові паї у 2002 - 2003 роках, актом розрахунку уточненого пайового фонду по СВП с. Довжанка на 01.04.2002р., уточненою структурою пайового фонду СВП с. Довжанка на 01.04.2002р. тощо.

Голова комісії по організації вирішення майнових питань СВП с.Довжанка Лупинів В.Б. та голова Довжанської сільської ради Олійник М.В. звернулись із зверненням до КМУ, органів Прокуратури на незаконні дії ПАП «Перемога» стосовно майна СВП с. Довжанка. Відповідь на звернення надала Тернопільська РДА листом від 18.12.2007р. № 01-1166/14, з якого не вбачається наявність факту правонаступництва.

За результатами розгляду звернення Тернопільська РДА повідомила, що між уповноваженим від співвласників Лупинісом В.Б. і директором ПАП «Перемога» Нацюком В.М. заключені договора оренди майна СВП с. Довжанка, відповідно до яких ПАП «Перемога» у 2001-2007 роках сплачувало орендну плату за користуванням майном, що виключає факт правонаступництва і передачу майна СВП с. Довжанка у власність ПАП «Перемога» як правонаступнику, про що відповідач надав суду недостовірний акт приймання - передачі за 2001 рік.

Тернопільським міськрайонним судом у 2009 році при вирішенні спорів за заявою ПАП «Перемога» про виселення з квартир жителів 12-ти квартирного будинку по вул. Містечко,68 с. Довжанка, судом не встановлено факту правонаступництва ПАП «Перемога» після СВП с. Довжанка, при цьому позовні вимоги обґрунтовано правонаступництвом та обліком майна на балансі ПАП «Перемога».

Позицію міськрайонного суду підтримав і апеляційний суд Тернопільської області, і Верховний Суд України.

Рішенням господарського суду від 24.10.2008 р. у справі № 3/211-3178, виходячи з підстав правонаступництва, визнано за ПАП «Перемога» право власності на все майно СВП с. Довжанка, при цьому в рішенні суду, як на встановлений факт, зазначено відсутність акту приймання-передачі майна від СВП до ПАП «Перемога».

Довжанська сільська рада не була залучена до участі у справі. Про наявність вказаного рішення та його мотиви стосовно правонаступництва стали відомі Довжанській сільській раді у 2012р. після ознайомлення в господарському суді Тернопільської області з матеріалами справи № 3/211-3178.

Вважаючи свої права на об'єкти соціальної сфери села, в т.ч. на адмінбудинок по вул. Містечко,41 с. Довжанка та житловий будинок по вул. Містечко,68 с. Довжанка порушеними, Довжанська сільська рада 14.06.2012р. подала на рішення господарського суду від 24.10.2008р. апеляційну скаргу у справі № 3/211-3178. Апеляційна скарга прийнята до розгляду Львівським апеляційним господарським судом . Постановою від 20.08.2012р. скасовано рішення господарського суду Тернопільської області від 24.10.2008р., ухвалено нове рішення, яким в позові ПАП «Перемога» про визнання права власності на майно СВП с. Довжанка було відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду не встановлено факту правонаступництва ПАП «Перемога» після СВП с. Довжанка.

Жодних документів в підтвердження факту правонаступництва Львівському апеляційного господарському суду ПАП «Перемога» не надано, як не надало і акту передачі майна, який відповідачем долучено до матеріалів у даній справі.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2012р.

Більше того, факт відсутності правонаступництва ПАП «Перемога» після СВП с. Довжанка підтверджено Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2013р. у справі № К/9991/96529/11.

Виходячи з наведених процесуальних документів, Довжанська сільська рада вважала вичерпаним питання правонаступництва ПАП «Перемога» після СВП с. Довжанка.

Однак, питання правонаступництва знову без дослідження самого факту наведено як однією з підстав залишення рішення міськрайонного суду без змін в ухвалі апеляційного суду Тернопільської області від 09.04.2013р., що змусило сільську раду звернутись до суду.

Реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції подана на запит суду реєстраційна справа ПАП «Перемога», з якої вбачається, що положення про правонаступництво ПАП «Перемога» після СВП с. Довжанка незаконно включено в Статут додатком № 1, в подальшому в Статутах ПАП «Перемога» (в новій редакції) п.п. 2.1.8. При цьому додаток № 1 затверджено без реорганізації СВП с. Довжанка, одноособово директором ПАП «Перемога», про що є докази в реєстраційній справі. Ідентично без будь-яких правових підстав стосовно правонаступництва включені пункти 2.1.8 в Статути ПАП «Перемога».

Включення в статут ПАП «Перемога» положень про правонаступництво після СВП с. Довжанка зачіпає права та законні інтереси Довжанської сільської ради.

Колгоспом «Перемога» було побудоване в селі Довжанка ряд об'єктів соціальної сфери в т.ч. 12-квартирний житловий будинок, водогони з водонапірними башнями, адмінбудинок тощо.

Кошти для будівництва об'єктів соціальної сфери виділялись колгоспу «Перемога» із бюджетних асигнувань, що підтверджується листом архівного відділу Тернопільської РДА від 16.05.2012р. № 18.

Приміщення, в якому знаходилась сільська рада, передано у 1986 році під розміщення дитячого садочку, який продано ПАП «Перемога», що підтверджується листом Тернопільської РДА № 01-116614 від 18.12.2007р.

Будинок, в якому з 1986р. знаходиться сільська рада, по вул. Містечко,41 с. Довжанка побудований на бюджетні кошти, в ньому знаходяться, крім сільської ради, інші об'єкти соціальної сфери села - ФАП, пошта, кімната дільничного інспектора міліції, актовий зал тощо. Названі об'єкти знаходяться на утриманні сільської ради (тепло, електропостачання, прибирання місць загального користування та прибудинкової території тощо).

28.03.1997р. колгосп «Перемога» був реорганізований у Спілку власників паїв с. Довжанка, яка стала правонаступником прав і зобов'язань колгоспу.

13 вересня 2005 року Спілка власників паїв села Довжанка, як юридична особа, виключена з ЄДР в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією і правонаступництвом, про що в ЄДР внесено запис № 1651111 0002 000029. Наведене підтверджується довідкою з ЄДР № 368983 від 19.02.2009р., виданої на запит Довжанської сільської ради.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2013р. № 1253 «Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у т.ч. меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягають паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств - правонаступників» об'єкти соціальної сфери та житлового фонду передаються у комунальну власність територіальної громади.

Однак, ні на час ліквідації СВП с. Довжанка у 2005р., ні на даний час об'єкти соціальної сфери та житловий будинок по вул. Містечко,68, всупереч вимогам Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», якого мотивуючи правонаступництвом після СВП с. Довжанка до комунальної власності територіальної громади с. Довжанка не передані.

Приписом Прокурора Тернопільського району від 09.07.2008р. зобов'язано вжити заходи до передачі у комунальну власність 12-ти квартирний житловий будинок, однак цей Припис не виконано.

Прокуратурою Тернопільської області разом із спеціалістами Головного управління агропромислового комплексу Тернопільської ОДА проведена перевірка передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери і встановлено, що ці об'єкти не підлягали паюванню, а підлягали передачі у комунальну власність, інформація про що була надана народному депутату України Джоджику Я.І. в листі від 31.07.2008р. № 07/1-399-08.

Виконавчий комітет Довжанської сільської ради прийняв рішення № 16 від 31.03.2010р. «Про передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери та житлового фонду». Сільська рада неодноразово ставила перед ПАП «Перемога» вимогу про передачу на її баланс об'єктів соціальної сфери СВП с. Довжанка (листи 1/06 від 23.01.2008р. з відміткою про отримання 23.01.2008р., лист № 96 від 11.08.2008р. з відповіддю вих.№75 від 14.08.2008р. та ін. додаються до заперечення), № 112 від 14.06.2013р. з доказом про його відправку.

Виходячи з наведеного, представники Довжанської сільської ради вважають необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства мотиви, викладені відповідачем у запереченні та клопотанні по справі, які надані суду 26.09 та 01.10.2013р. Фактично про наявність додатку № 1 до Статуту позивачу Довжанській сільській раді стало відомо у 2012 році, він їй не направлявся, як не мали можливості і отримати із реєстраційної справи ПАП «Перемога» докази ухвалення рішення по правонаступництву, як у 2001 році, так і в 2008 та 2011 роках.

Враховуючи зазначене, Довжанська сільська рада просить суд відновити строк позовної давності та задоволити позовні вимоги сільської ради в повному об'ємі.

Щодо позивача Яремко М.М. то через канцелярію суду від його імені зареєстровано заяву від 12.11.2013р. вх. № 18649 від 12.11.2013р. у якій він у зв'язку з непідсудністю позовних вимог як фізичної особи господарському суду та заявленням позову за підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду про визнання недійсним положень статуту ПАП "Перемога" щодо правонаступництва після СВП с. Довжанка, керуючись ст. 78 ГПК України відмовляється від свого позову поданого спільно з Довжанською сільською радою та просить суд у відповідності до ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі № 921/879/13-г в частині позовних вимог до ПАП "Перемога".

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечує з підстав наведених у відзиві на позов.

Так, у відзиві вказує на те, що позивач, а саме Довжанська сільська рада, у позовній заяві зазначає, що про правонаступництво їй стало відомо в 2012 році.

З чим відповідач погодитись не може, так як реформування СВП с. Довжанка у ПАП «Перемога» було прийнято на загальних зборах СВП с. Довжанка від 24 лютого 2000 року протокол №1. На яких була присутня голова Довжанської сільської ради Мушинська М.П., про що зазначено у протоколі.

06 березня 2000р. було проведено державну реєстрацію приватного агропромислового підприємства «Перемога» с.Довжанка.

На виконання рішення загальних зборів СВП с.Довжанка від 24 лютого 2000 року усіх працівників із Спілки було переведено в ПАП «Перемога» про що зроблено відповідні відмітки у трудових книжках.

31 травня 2001 року зареєструвавши зміни до статуту, ПАП «Перемога» виконало рішення загальних зборів та стало правонаступником СВП с. Довжанка.

Згідно із актом № 1 приймання-передавання від 12 червня 2001 року СВП с. Довжанка передала на баланс ПАП «Перемога» майно.

Крім цього про те, що ПАП «Перемога» є правонаступником СВП с. Довжанка встановлено рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 червня 2008 року по справі № 2-2-3168/2008 за позовом Кушнір Н.Є. Відповідачами по даній справі крім ПАП «Перемога» були Довжанська сільська рада та Тернопільська РДА, а тому вказаний факт не підлягає доказуванню знову при вирішенні даного спору.

Відповідно до статей 1,2 ГПК України право на звернення до господарського суду мають особи права яких порушені.

Із змісту позовної заяви вбачається, що порушенням прав позивачів ніби - то є те, що адміністративний будинок, що знаходиться по вул. Містечко 41 с. Довжанка помилково був включений у перелік майна пайового фонду СВП с. Довжанка.

З цим погодитися не можна, так як дане приміщення належало СВП с. Довжанка. За результатами паювання майна СВП с. Довжанка Довжанською сільською радою у лютому 2003 року працівникам Спілки видано свідоцтва про право власності на майновий пай. 26 вересня 2007 року рішенням виконавчого комітету Довжанської сільської ради № 49 за зверненням комісії по майнових паях адміністративному будинку присвоєно адресу вул. Містечко 41с. Довжанка.

Отже, Довжанська сільська рада погодилася із переліком майна пайового фонду СВП. с. Довжанка ще у лютому 2003 року.

Визнання недійсним положення Статуту ПАП «Перемога» с. Довжанка Тернопільського району не є корпоративним спором, а право на оскарження цього мають лише члени (засновники) підприємства.

Ні Довжанська сільська рада, ні Яремко М.М. не є засновниками ПАП «Перемога».

Крім цього Яремко М.М. ніколи не був членом колективного сільськогосподарського підприємства - Спілки власників паїв с.Довжанка. Свідоцтво про право власності на майновий пай у майні СВП с.Довжанка не є доказом членства у СВП с.Довжанка.

Даний майновий пай Яремко М.М. отримав у спадок. Свідоцтво на право власності на майновий пай СВП с. Довжанка виданий Яремкові М.М. 07 квітня 2009 року, список осіб які мають право на майновий пай затверджений зборами співвласників 30 січня 2003 року, а у лютому 2003 року членам Спілки Довжанською сільською радою було видано майнові сертифікати. Ліквідація Спілки відбулася в 2005 році.

Крім цього, правонаступництво ПАП «Перемога» після СВП с.Довжанка не дає права власності ПАП «Перемога» на майно пайового фонду СВП с.Довжанка, а тому не може порушувати прав Яремка М.М. як власника майнового паю.

Безпідставним є посилання на довідку Тернопільської РДА про те, що у 2000-2001 роках реорганізація СВП с. Довжанка розпорядженнями голови не проводилася так як РДА не була засновником даного підприємства і таких рішень не могла приймати.

Одночасно відповідач вважає, що справа підлягає припиненню з підстав, викладених ним у клопотанні від 01.10.2013р. (вх. №16092 від 01.10.2013р.).

Так, у ньому відповідач зазначає, що Фізична особа Яремко М.М. не має права на звернення в господарський суд.

В позовній заяві Яремко М.М. сам вказав, що його спір з ПАП «Перемога» щодо виділення в натурі майна Спілки власників майнових паїв с. Довжанка розглянув Тернопільський міськрайонний суд, який 28.01.2013 р. рішенням по справі № 1915/17267/2012 відмовив в задоволенні його позову.

Відмовляючи в задоволенні позову Яремко М.М., суд в рішенні встановив, що ним пред'явлено позов до неналежних відповідачів.

Належний йому майновий пай СВП с. Довжанка Яремко М.М. успадкував в 2009 р., а отже він ніколи не являвся і не являється членом Спілки власників майнових паїв с. Довжанка, яка ліквідована 13.09.2005 р., або членом ПАП «Перемога». А відтак, позов Яремко М.М. про визнання недійсними окремих пунктів Статуту ПАП «Перемога» не відноситься до корпоративних спорів, а тому не підсудній господарському суду.

Із змісту статті 1 ГПК України слідує, що тільки у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

В даному випадку таке право в фізичної особи Яремко М.М. відсутнє.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

- справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.

ПАП «Перемога» по своїй організаційній формі не являється господарським товариством, а Яремко М.М. ніколи не був його учасником (засновником, акціонером), у тому числі не являється учасником, який вибув.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, на думку відповідача провадження по справі в частині позову Яремко М.М. слід припинити.

Щодо ПАП «Перемога», то відповідач стверджує, що вона є самостійним господарюючим суб'єктом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ГК України, одним із загальних принципів господарювання в Україні є: - заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України (Право на звернення до господарського суду), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

При цьому на думку відповідача Довжанська сільська рада в позовній заяві не вказала, якими саме законодавчими актами України передбачено її право на звернення до господарського суду з даним позовом, оскільки таких законодавчих актів просто не існує, а спір не підвідомчий господарському суду (ст. 12 ГПК України).

Крім того, будь-яких прав Довжанської сільської ради внаслідок внесення змін до Статуту ПАП «Перемога» не порушено.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 1, 6,22, 80 ГПК України відповідач просить суд припинити провадження по справі № 921/879/13-г/9 за позовом фізичної особи Яремко М.М., що не є суб'єктом підприємницької діяльності та Довжанської сільської ради до ПАП «Перемога» про визнання недійсними положень Статуту ПАП «Перемога».

Також, згідно поданої заяви від 01.10.2013р. (вх. № 17329 від 02.10.2013р.) відповідач просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог Довжанської сільської ради і відмовити в задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання уповноваженого представника не забезпечила, клопотань про відкладення розгляду справи не заявила, хоча в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином у встановленому законом порядку.

Разом з цим, згідно заяви від 01.10.2013р. (вх. № 16041 від 01.10.2013р.) третя особа долучила до матеріалів справи реєстраційну справу з ЄДР № 10034147281 по ПАП "Перемога" на 48 аркушах.

Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги строки розгляду спору встановлені ст. 69 ГПК України та те, що представники сторін були повідомлені належним чином про розгляд справи, а явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі у даному судовому засіданні представників позивача Яремка М.М. та третьої особи за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та оцінивши подані сторонами докази, пояснення та заперечення представників сторін, документи подані третьою особою, господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині розгляду позовних вимог позивача Яремка М.М. до відповідача ПАП "Перемога" слід припинити, в свою чергу у позові Довжанської сільської ради до ПАП "Перемога" слід відмовити. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Із змісту п. 8 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" у разі необхідності в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним:

рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції та законів України, які підлягають застосуванню в даній справі, а також рішення про відповідність Основному Закону України нормативно-правових актів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 150 Конституції України, якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечення;

прийнятих відповідно до Конституції України і Закону України "Про судоустрій і статус суддів" постанов пленуму Вищого господарського суду України;

рішення Верховного Суду України, прийнятого за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень господарських судів з підстав, передбачених статтею 11116 ГПК.

У п.п. 2,3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10, зазначено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Обґрунтовуючи своє звернення у суд представник позивачів у судових засіданнях первинно вказував на те, що спірні правовідносини які виникли щодо змісту статуту ПАП "Перемога" носять корпоративних характер і відповідно спір у справі є корпоративним.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Із змісту п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства, визнання недійсними установчих документів товариства або договорів про відчуження майна тощо. Виняток становлять трудові спори за участю господарського товариства (п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10).

Усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору (п.6 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Проте, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 ГПК в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання(п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

При цьому як вбачається із складу сторін відповідачем у справі є юридична особа ПАП «Перемога» організаційно-правова форма якої є - приватно агропромислове підприємство. У свою чергу, одним із позивачів є фізична особа - Яремко Микола Михайлович.

А тому, суд приходить до висновку, що в силу суб'єктного складу сторін спір в частині позовних вимого Яремко М.М. до відповідача ПАП «Перемога» не є підвідомчим господарському суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Разом з цим, через канцелярію суду від імені Яремко М.М. зареєстровано заяву від 12.11.2013р. вх. № 18649 від 12.11.2013р., у якій він у зв'язку з непідсудністю позовних вимог як фізичної особи господарському суду (ст. 1,80 ГПК України) та заявленням позову за підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду про визнання недійсним положень статуту ПАП "Перемога" щодо правонаступництва після СВП с. Довжанка, керуючись ст. 78 ГПК України відмовляється від свого позову поданого спільно з Довжанською сільською радою та просить суд у відповідності до ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі № 921/879/13-г в частині позовних вимог до ПАП "Перемога".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі коли позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Із змісту ч. 4,6 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб (п. 4.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що у суду не було змоги роз'яснити позивачу Яремко М.М. чи його уповноваженому представнику у судовому засіданні 12.11.2013р. наслідки відмови позивача від позову так як заява про відмову від позову була подана через канцелярію суду, а у судовому засіданні був відсутній належним чином уповноважений представник Яремко М.М. Зокрема, строк дії довіреності № 108 від 02.10.2012р. представника позивача Яремка М.М. - Помазанської С.І., закінчився 02.10.2013р. 2013р. При цьому і сама представниця Помазанська С.І., яка одночасно є і представником позивача - Довжанської с/р згідно довіреності від 11.06.2012р. № 109 (дійсна по 01.05.2015р.) зазначила у судовому засіданні, що вона з 03.10.2013р. (з наступного дня після завершення дії довіреності) не являється представником Яремка М.М.

А тому, суд не приймає відмови від позову позивача Яремка М.М. в силу того, що її прийняття буде суперечити закону, зокрема, порядку визначному ст. 78 ГПК України так як суд не в змозі належним чином у судовому засіданні 12.11.2013р. роз'яснити позивачу Яремко М.М. чи його уповноваженій особі наслідки таких процесуальних дій як відмова позивача від позову.

Разом з цим, суд вважає, що в цій частині існують підстави для припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з тим, що спір за позовом позивача фізичної особи Яремко М.М. до відповідача ПАП «Перемога» у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи зазначене, суд в частині розгляду позовних вимог позивача Яремко Миколи Михайловича до відповідача ПАП «Перемога» провадження у справі припиняє на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з тим, що спір у даній справі за позовом позивача фізичної особи Яремко М.М. до відповідача приватного агропромислового підприємства «Перемога» про визнання недійсним положення Статуту приватного агропромислового підприємства "Перемога" с. Довжанка, Тернопільського району про правонаступництво прав та зобов'язань Спілки власників паїв с. Довжанка не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Щодо позовних вимог Довжанської сільської ради, то суд має за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 4.6. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за наявності у справі кількох позивачів відмова одного з них від позову не є перешкодою для розгляду справи за участю інших позивачів.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, Спілка власників паїв с. Довжанка утворена шляхом реорганізації колгоспу «Перемога» с. Довжанка Тернопільського району у березні 1997 року. Спілка власників паїв с. Довжанка мала правовий статус юридичної особи, зареєстрована Тернопільською районною державною адміністрацією 28.03.1997р. за № 044/130.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.02.2009р. № 368983 державна реєстрація юридичної особи - Спілки власників паїв с. Довжанка згідно запису за 13.09.2005р. № 16511110002000029 припинена в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією та відповідно з правонаступництвом.

06 березня 2000р. було проведено державну реєстрацію приватного агропромислового підприємства «Перемога» с.Довжанка.

При цьому із змісту п.п. 1.1. Статуту ПАП "Перемога", затвердженого засновником приватного агропідприємства Нацюком Володимирем Михайловичем 01.03.2000р., зареєстрованого Тернопільською районною державною адміністрацією 06.03.2000р. приватне агропромислове підприємство "Перемога" створене громадянином України Нацюком Володимиром Михайловичем відповідно до чинного законодавства України, зокрема, Законів України "Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", на засадах приватної власності на майно та підвищення соціального рівня життя населення, забезпечення їх продуктами харчування, налагодження переробки с/г сировини і виробництва товарів широкого вжитку.

01.04.2000р. рішенням № 1 власник ПАП "Перемога" Нацюк В.М. вирішив: 1. Внести зміни до Статуту ПАП "Перемога", а саме пункт 1.6 розділу 1 "Загальні положення" доповнити абзацом: "Підприємство є правонаступником спілки власників паїв с. Довжанка майнових прав та зобов'язань згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2000р. 2. Прийняті зміни подати на реєстрацію до Тернопільської районної державної адміністрації.

31 травня 2001 року Тернопільською районною державною адміністрацією реєстраційний номер №Р04058284Ю0010215 зареєстровано зміни до статуту ПАП «Перемога» у формі додатку № 1 згідно якого пункт 1.6 розділу 1 "Загальні положення доповнено абзацом: "Підприємство є правонаступником спілки власників паїв с. Довжанки майнових прав та зобов'язань згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2000р.

В подальшому при реєстрації Статуту в новій редакції 27.05.2008р. номер запису 16511050002002562 на підставі рішення власників оформленого протоколом № 2/04 від 30.04.2008р. до Статуту ПАП «Перемога» включено п.2.1.8, який викладено в редакції: «Підприємство є правонаступником майнових прав та зобов'язань Спілки власників паїв с.Довжанка».

Ідентичний пункт 2.1.8 включений і до Статуту ПАП «Перемога» при реєстрації Статуту в нових редакціях згідно рішення власників від 27.12.2011р. протокол №2 (дата реєстрації Статуту 31.01.2012р. номер запису 16511050005002562) та рішення власників від 05.04.2012р. протокол № 01/12 (дата реєстрації Статуту 05.04.2012р. номер запису 16511050007002562).

Саме вказаний пункт про правонаступництво і став підставою для звернення позивача Довжанської сільської ради із позовом у суд про визнання його недійсним у змінах до статуту в тому числі викладених у новій редакції за виключенням Статуту в новій редакції зареєстрованого згідно рішення власників від 27.12.2011р. протокол №2 (дата реєстрації Статуту 31.01.2012р. номер запису 16511050005002562). Так, як позовної вимоги про його визнання недійсним позивачем Довжанською сільською радою не заявлялось.

Як уже зазначалось судом представники позивачів у тому числі і представник Довжанської сільської ради первинно обґрунтовуючи підстави позову зазначає про те, що спір у справі пов'язаний із корпоративними правовідносинами.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.2 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 ГПК також щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув (п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

При цьому судом встановлено, що Довжанська сільська рада не є засновником, учасником чи власником ПАП "Перемога", що не заперечується і представником самої Довжанської сільської ради.

Разом з цим, у разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (п.2 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виходячи з наведеного, беручи до уваги склад сторін та предмет позову, суд вважає, що справа за позовом Довжанської сільської ради до відповідача ПАП "Перемога" про визнання недійсним положення Статуту приватного агропромислового підприємства "Перемога" с. Довжанка, Тернопільського району про правонаступництво прав та зобов'язань Спілки власників паїв с. Довжанка. є підвідомча господарському суду.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування

Згідно із ч. 1 ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства. Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання. У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта. У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Із змісту правової категорії правонаступництва воно являє собою перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні є правонаступництво.

Цивільному праву відомі дві форми правонаступництва - універсальне та сингулярне.

При універсальному правонаступництві до правонаступника разом з правами первісного кредитора переходять і його обов'язки. Найпоширенішими випадками універсального правонаступництва у сучасному цивільному праві є спадкове правонаступництво і правонаступництво в разі реорганізації юридичної особи. При сингулярному правонаступництві до правонаступника переходить тільки певне право кредитора, як, наприклад, при договірній передачі прав вимоги (цесії).

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Із змісту п. 2.6. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Таке ж значення для господарського суду має вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Що ж до рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, то встановлені ним факти, які мають значення для вирішення спору, не підлягають доведенню перед господарським судом незалежно від суб'єктного складу сторін даної цивільної справи. Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

При цьому як вбачається із змісту Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р. залишеною без змін Вищим господарським судом України постановою від 30.10.2012р. у справі № 3/211-3178 судом у вказаній справі встановлено що Спілка власників паїв с.Довжанка, якою нібито 19.10.2008 року проведено збори щодо питання виділення майна ПАП "Перемога" у натуральному вигляді в рахунок викуплених майнових паїв, оформлені протоколом №1, виключена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 13.09.2005 року в результаті її ліквідації за рішенням власників, що не пов'язано з реорганізацією та правонаступництвом, що підтверджується довідкою з ЄДРЮО та ФОП від 19.02.2009 року та витягом Головного управління статистики у Тернопільській області від 16.07.2012 року №05/3-300, який надана на запит суду. Одночасно, судом відзначено, що відсутні також докази того, що Приватне агропромислове підприємство "Перемога" є правонаступником Спілки власників паїв с. Довжанка.

Аналогічні висновки щодо правонаступництва зафіксовано і у рішеннях Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.08.2009р. у справах № 2-4023/09 та справі № 2-4025/09 залишені без змін ухвалами апеляційного суду Тернопільської області від 24.12.2009р. та ухвалою Верховного Суду України від 29.06.2010р.

Так, у вказаних рішеннях суд зазначив наступне (дослівно):

"Як вбачається з листа відділу з питань Державної реєстрації Тернопільської райдержадміністрації № 735 від 18.08.2009р., що 31.05.2001р. зареєстровано додаток № 1 до статуту приватного підприємства "Перемога", згідно якого підприємство є правонаступником спілки власників паїв с. Довжанка майнових прав та зобов'язань згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2000р.

Разом з тим, як вбачається з витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 13.09.2005р. проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи спілки власників паїв с. Довжанка в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією. Тобто спілка власників паїв. с. Довжанка була ліквідована, а тому ПАП "Перемога" не може бути її правонаступником.

При цьому і у межах розгляду даної справи відповідачем ПАП Перемога не надано суду належних доказів того, що спілка власників паїв. с. Довжанка була реорганізована будь-яким способом у ПАП "Перемога" тобто, що мало місце припинення юридичної особи СВП с. Довжанка шляхом її злиття, приєднання, поділу, перетворення.

Матеріалами справи навпаки підтверджується той факт, що СВП с. Довжанка є ліквідована як юридична особа. У свою чергу, ПАП "Перемога" є новоствореним приватним агропромисловим підприємством за рішенням його власника про створення підприємства а не створеним у процесі реорганізації СВП с. Довжанка.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи та поданими відповідачем доказами не доведено того факту, що СВП с. Довжанка є реорганізована у ПАП "Перемога" і відповідно з цих підстав ПАП "Перемога" в силу закону є правонаступником СВП с. Довжанка як це зазначено, у спірних пунктах Статуту ПАП "Перемога", що оскаржуються позивачем.

При цьому суд критично розглядає заперечення відповідача щодо того, що правонаступництво ПАП "Перемога" відносно прав та обов'язків СВП с. Довжанка підтверджується протоколом зборів СВП с. Довжанка від 24.02.2000р. №1 (далі по тексту - протокол зборів) а також цей факт зафіксовано неодноразово у рішеннях суду з огляду на наступне.

Із змісту порядку денного відображеного у протоколі зборів на них розглядались питання про: 1. Реструктуризацію спілки власників паїв с. Довжанка. 2. Про (затвердження) обрання комісії з реструктуризації. 3. Про затвердження положення про комісію з реструктуризації 4. Про затвердження Положення про паювання майна. 5. Про обрання інвентаризаційної комісії. 6. Про обрання комісії з уточнення вартості майна. 7. Про виготовлення державних актів на право приватної власності на землю. Розгляд заяв, інше.

При цьому, з аналізу змісту протоколу та з пояснень представника відповідача у судових засіданнях розгляд вказаних питань членами СВП с. Довжанка в першу чергу був пов'язаний із прийняттям Указу Президента України від 03.12.1999р. "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки".

Слід зазначити, що п.п. а) п. 1 Указу було постановлено Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом:

забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями;

сприяння керівникам і спеціалістам колективних сільськогосподарських підприємств, що реформуються, у реорганізації зазначених підприємств і створенні на їх базі приватних формувань;

запровадження обов'язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах;

забезпечення встановлення сторонами договору оренди земельної частки (паю) розміру плати за її оренду на рівні не менше одного відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної частки (паю);

збереження, по можливості, цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств на основі оренди земельних часток (паїв) і майнових паїв у групи власників цих часток, паїв;

запровадження спрощеного порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування;

виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв), яка звернулася із заявами про відведення земельних ділянок в натурі, з метою спільного використання або надання в оренду цих ділянок;

забезпечення суворого додержання встановленого порядку відведення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у разі їх виходу з колективних сільськогосподарських підприємств;

зменшення вартості виготовлення документів, необхідних для одержання державного акта на право приватної власності на землю, для осіб, що виявили бажання одержати такий акт за плату, до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

передачі окремих будівель, споруд, техніки, робочої і продуктивної худоби, птиці, знарядь праці тощо членам колективних сільськогосподарських підприємств - власникам земельних часток (паїв), які подали в установленому порядку заяву про відведення земельної ділянки в натурі, у рахунок погашення належних їм майнових паїв;

Із наведеного змісту Указу Президента реформування КСП було можливе як у спосіб вільного виходу членів колективних сільськогосподарських підприємств з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності так і шляхом реорганізації цих КСП у інші організаційно правові форми юридичних осіб.

При цьому порядок реорганізації КСП на той час врегульовувався ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 34 Закону України від 27.03.1991 № 887-XII "Про підприємства" та ст. 31 Закону України від 14.02.1992 № 2114-XII "Про колективне сільськогосподарське підприємство" і вказані нормативні акти передбачали правонаступництво лише у випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства.

Проте, як вбачається із змісту протоколу та матеріалів справи члени СВП не приймали рішення про реорганізацію СВП с. Довжанка і така не здійснювалась щодо СВП с. Довжанка а остання ліквідована без правонаступництва, як така уже після створення ПАП "Перемога".

Зокрема, з першого питання збори вирішили не реорганізувати а реформувати СВП с. Довжанка в приватне агропромислове підприємство.

Одночасно, із аналізу змісту інших прийнятих зборами рішень щодо: обрання комісії з реструктуризації, затвердження Положення про комісію з реструктуризації, визначення розміру пайового фонду, складення списку осіб, які мають право на майновий пай, визначення індивідуальних майнових паїв, затвердження Положення про паювання майна в СВП, проведення інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань, обрання інвентаризаційної комісії, обрання комісії з уточнення вартості майна, проведення уточнення вартості майна, на думку суду, вбачається, що спілка обрала саме реформування (реструктуризацію) СВП с. Довжанка в приватне агропромислове підприємство шляхом виходу членів СВП с. Довжанка - з цієї юридичної особи із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватного агропромислового підприємства.

Вказане, також підтверджується і іншими матеріалами у справі, з яких зокрема підтверджується, відсутність процесу реорганізації СВП с. Довжанка у ПАП "Перемога".

Так, факт діяльності СВП с. Довжанка після складання протоколу № 1 від 24.02.2000р. підтверджується видачею за її рішенням членам сертифікатів на земельні та майнові паї у 2002 - 2003 роках, актом розрахунку уточненого пайового фонду по СВП с. Довжанка на 01.04.2002р., уточненою структурою пайового фонду СВП с. Довжанка на 01.04.2002р.

Листом Тернопільської РДА від 18.12.2007р. № 01-1166/14, із змісту якого між уповноваженим від співвласників Лупинісом В.Б. і директором ПАП «Перемога» Нацюком В.М. були заключені договора оренди майна СВП с. Довжанка, відповідно до яких ПАП «Перемога» у 2001-2007 роках сплачувало орендну плату за користуванням майном.

Також, слід зазначити, що у Постанові ВАСУ від 16.05.2013р. № К/9991/96529/11 зазначено про те, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача про наявність єдиного орендаря всіх земельних паїв колишнього колгоспу "Перемога", оскільки значною частиною земельних паїв колишнього КСП користуються СФГ "Олійник".

Вказаний факт не заперечно і відповідачем.

Отже, на базі паїв членів СВП с. Довжанка в процесі реформування останньої було створено не тільки ПАП "Перемога" але і інші приватні формування, що ще раз підтверджує відсутність процесу реорганізації СВП с. Довжанка у ПАП "Перемога" в даному випадку і наявність факту правонаступництва на цій підставі.

Суду, не надано відповідачем і достатніх доказів того, що ПАП "Перемога" є правонаступником СВП с. Довжанка в частині уступки йому права вимоги чи переданих йому прав та обов'язків за іншими правочинами.

Так, слід відмітити, що у рішенні № 1 від 01.04.2000р. власника ПАП "Перемога" та зареєстрованих на підставі нього 31.05.2001р. змін до Статуту (Додаток № 1) міститься посилання на розподільчий баланс від 01.04.2000р. проте, відповідачем суду його як доказ не надано, а судом самостійно не здобуто.

Одночасно, оцінивши посилання відповідача як на преюдицію на рішення суду від 20.06.2008р. у справі № 2-2-3168/2008 та від 13.08.2013р. № 607/4972/13-ц суд і їх розглядає критично з огляду на те, що у них не аналізувалась та не давалась оцінка факту реорганізації СВП с. Довжанка у ПАП "Перемога" і відповідно виникнення правонаступництва у зв'язку з цим.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав вважати, що відповідачем подано достатні докази, які б підтверджували факт, що СВП с. Довжанка є реорганізована у ПАП "Перемога" і відповідно з цих підстав ПАП "Перемога" в силу закону є правонаступником СВП с. Довжанка як це зазначено, у спірних пунктах Статуту ПАП "Перемога", що оскаржуються позивачем - Довжанською сільською радою.

Одночасно, суд відхиляє клопотання відповідача про застосування строку позовної давності з огляду на наступне.

Із аналізу змісту статей 71-72 Цивільним кодексом Української РСР 1963 року та статей 257-258 ЦК України до позовних вимог про визнання недійсним Статуту товариства застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

За змістом пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред'явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 1 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені Цивільним кодексом Української РСР 1963 року.

При цьому позивачем оскаржуються Положення Статуту ПАП "Перемога" зареєстровані 31.05.2001р., 27.05.2008р. та 05.04.2012р. Отже, до вказаних положень застосовуються правила про позовну давність визначені новим ЦК України.

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України) (п.п. 1.1. Постанови Пленуму ВГСУ від від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому суд ознайомився з матеріалами справи № 3/211-3178 (офіційно витребувано із архіву господарського суду Тернопільської області) з яких вбачається, що Довжанська сільська рада не була первинно стороною у справі і ознайомилася із її змістом лише 13.06.2012р. згідно поданого клопотання від 11.06.2012р. вх. №12761(н) (копію долучено до матеріалів справи). При цьому у матеріалах справи був наявним Статут ПАП Перемога в редакції 2008р. зареєстрований державним реєстратором 27.05.2008р. у якому містився п. 2.1.8. про те що підприємство є правонаступником майнових прав та зобов'язань спілки власників паїв Довжанка.

При цьому позивач стверджує, що саме з цього моменту, йому стало відомо про зміст Статуту ПАП в частині що ПАП "Перемога" є правонаступником майнових прав та зобов'язань СВП с. Довжанка.

Слід зазначити, що доказів протилежного суду зі сторони відповідача не надано а судом самостійно не здобуто.

Так, суд відхиляє посилання відповідача на протоколом зборів СВП с. Довжанка від 24.02.2000р. №1 та його твердження про те, що позивачу було відомо про правонаступництво ПАП "Перемога" з огляду на те, що представник Довжанської сільської ради брав участь у цих зборах.

При цьому суд виходить з того, що за змістом протоколу на зборах не приймалось рішення саме про реорганізацію ПАП "Перемога" в СВП с. Довжанка, також на ньому не приймалось рішень про затвердження статуту ПАП "Перемога" чи про те, що ПАП "Перемога" є правонаступником СВП с. Довжанка.

Як уже зазначалось судом, процес реформування СВП с. Довжанка за який проголосували його члени на зборах не є, на думку суду, тотожним процесу реорганізації юридичної особи, що визначався у той час чинним законодавством.

А тому, суд не вважає, що із питань, які розглядались на зборах та прийнятих на них рішень представник Довжанської сільської ради міг довідатись про зміни до Статуту ПАП "Перемога", які в подальшому були внесені у нього пов'язані з тим, що ПАП "Перемога" є правонаступником майнових прав та зобов'язань СВП с. Довжанка.

Також, суд критично розглядає посилання відповідача на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20.06.2008р. справа № 2-2-3168/2008 так як із змісту рішення суду у ньому не аналізувалась та не давалась оцінка реорганізації СВП с. Довжанка в ПАП "Перемога" як і положенням Статуту ПАП "Перемога" щодо його правонаступництва майнових прав та зобов'язань СВП с. Довжанка.

Враховуючи зазначене суд, вважає, доведеним позивачем та не спростованим відповідачем факт, що позивачу стало відомо про оскаржувані положення Статуту ПАП "Перемога" лише з 13.06.2012р. і відповідно з цієї дати слід обраховувати початок перебігу строку трьох річного строку позовної давності.

При цьому позивач звернувся у суд з позовом 27.08.2013р вх. № 935 відповідно з дотримання строку позовної давності у три роки.

Таким чином, заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає до задоволення так як суд вважає, що позивач звернувся з позовом у суд з дотриманням строку позовної давності.

Разом з цим, суд має за необхідне зазначити, що відповідно до статті 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з цього, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

А тому, господарським судам у вирішенні спорів, про визнання недійсними установчих документів слід з'ясовувати чи були порушені права позивача внаслідок недотримання суб'єктом господарювання - юридичною особою норм законодавства або вимог установчих документів. При цьому якщо за наслідками розгляду справи господарським судом не встановлено порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з невідповідністю змісту установчих документів закону або недотриманням закону під час їх прийняття, суд не має підстав для прийняття рішення про визнання установчих документів або їх окремих положень недійсними.

Слід зазначити, що аналогічної позиції дотримуються і вищі судові інстанції, зокрема ВСУ у п. 14 Постанови Пленуму від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", ВГСУ у п.п. 2.2.,4.3 Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" та у п. 2 Роз'яснення від 26.01.2000 № 02-5/35 ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" .

При цьому, суд вважає, що позивачем - Довжанською сільською радою не наведено достатніх підстав та доказів в їх обґрунтування, які б вказували на те, що оскаржувані нею положення Статуту ПАП "Перемога" порушують її права або охоронювані законом інтереси.

Так, суд критично розцінює посилання позивача на порушення своїх прав на факт перебування об'єктів соціальної сфери на балансі ПАП "Перемога" та відмови ПАП "Перемога" повернути такі об'єкти соціальної сфери на баланс сільської ради у комунальну власність.

Зокрема, суду не надано доказів того, що вказана передача відбулась на підставі саме положень оскаржуваного статуту. Так, як вбачається із акту передачі від 12.06.2011р. укладеного між СВП с. Довжанка та ПАП "Перемога" у ньому відсутні посилання як на підставу його укладення на положення Статуту ПАП "Перемога".

Крім того, суд має за необхідне зазначити, що в силу п. 8 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське товариство" об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягають паюванню в процесі реорганізації підприємств та передачі на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003р. № 1253, ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність можуть бути органи місцевого самоврядування.

Із аналізу змісту чинного законодавства, об'єкти соціальної сфери повинні бути безоплатно передані до комунальної власності в силу законодавчих вимог як правонаступниками так і не правонаступниками КСП на балансі яких такі об'єкти знаходяться.

Звідси, відмова відповідача повертати об'єкти соціальної сфери у комунальну власність та порушенням у зв'язку з цим права Довжанської сільської ради на які посилається позивач не пов'язанні причинним зв'язком із змістом Статуту ПАП "Перемога" щодо його правонаступництва так як ці положення Статуту в силу вимог наведених законодавчих приписів не є підставою для відмови у такій передачі.

Також, суд відхиляє посилання позивача на той факт, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2013р. у справі № 1915/17267/2012 та ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 12.06.2001р. встановлено факти правонаступництва ПАП "Перемога" виходячи з положень його статуту, що порушує права та обов'язки позивача.

Зокрема, наведені рішення та постанова суду не мітять аналізу та фіксації факту такого правонаступництва а у ухвалі апеляційного суду Тернопільської області від 12.06.2001р. лише відмічено про процесуальну заміну у справі. При цьому якщо Довжанська сільська рада була з такою дією суду не згідна то вона як третя особа у цій справі могла подати докази відсутності такого правонаступництва та оскаржити відповідне рішенні і ухвалу у вищу судову інстанцію.

Також, суд відхиляє і посилання позивача на те, що порушення його прав та законних інтересів встановлено апеляційним судом у іншій справі № 3/211-3178, так як, у ній мав місце інший предмет спору та не встановлювався факт порушення у зв'язку із змістом Статуту ПАП "Перемога" прав та законних інтересів - Довжанської сільської ради.

Враховуючи зазначене, суд вважає, недоведеним позивачем факту порушення прав та законних інтересів Довжанської сільської ради положеннями Статуту ПАП "Перемога", що оскаржуються, а тому суд у позові позивачу - Довжанській сільській раді відмовляє з цих підстав повністю.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України діє принцип змагальності сторін у господарському процесі, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене у сукупності розглянувши та оцінивши матеріали справи, подані докази, пояснення та заперечення представників сторін та третьої особи, суд прийшов до висновку, що у позові позивачу Довжанській сільській раді, вул. Містечко, 41, с.Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 про визнання недійсним положення Статуту приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району про правонаступництво прав та зобов'язань Спілки власників паїв с. Довжанка слід відмовити повністю. У свою чергу, в частині розгляду позовних вимог позивача Яремко Микола Михайлович, вул. Містечко, 45, с.Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 провадження у справі припинити.

Згідно із п. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, що складає - 1147 грн. станом на 01.01.2013р. в якому подано позов в межах даної справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Із змісту п. 2.9. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 58 ГПК, а також у випадках подання позовної заяви кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі заявлених кожним з них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним з кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт повного надходження належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. У випадку якщо один з позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума останнього зменшується пропорційно долі заявлених ним вимог.

Якщо до господарського суду звертаються кілька позивачів з вимогою немайнового характеру до одного або кількох відповідачів, коли ціна позову відсутня і долю кожного з позивачів у такій ціні визначити неможливо, а предмет позову за вимогами кількох позивачів є одним і тим же, можлива сплата судового збору одним чи кількома з них у розмірі, передбаченому підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону.

У разі, коли судовий збір підлягає сплаті в мінімальному розмірі, а один з кількох позивачів звільнений від сплати судового збору, інший позивач (інші позивачі) зобов'язаний сплатити мінімальну суму судового збору в повному обсязі.

Згідно п. 2.9. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Враховуючи наведене, беручи до уваги відмову у позові позивачу Довжанській сільській раді та припинення провадження у справі в частині розгляду позовних вимог позивача Яремко Микола Михайлович, суд, судовий збір сплачений у мінімальному розмірі за позовні вимоги немайнового характеру в сумі 1147грн. покладає згідно статті 49 ГПК України на позивачів у справі.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 43, 32-33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові позивачу Довжанській сільській раді, вул. Містечко, 41, с.Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 про визнання недійсним положення Статуту приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району про правонаступництво прав та зобов'язань Спілки власників паїв с. Довжанка відмовити повністю.

2. В частині розгляду позовних вимог позивача Яремко Микола Михайлович, вул. Містечко, 45, с.Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 про визнання недійсним положення Статуту приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району про правонаступництво прав та зобов'язань Спілки власників паїв с. Довжанка провадження у справі припинити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено і підписано 10.12.2013р.

Суддя В.Л. Гевко