Постанова № 36013834, 11.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

11 грудня 2013 року Справа № 902/1092/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 03.10.13 р. у справі №902/1092/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (м. Київ)

до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка)

про стягнення 13479,28 грн.

За участю представників:

Позивача - Теперик Олександр Вячеславович ( довіреність № 661 від 31.10.2013 р. )

Відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.10.2013р. у справі №902/1092/13 (суддя Білоус В.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області задоволено в сумі 12701, 40 грн., з яких: 9360, 00 грн. - основний борг, 110, 64 грн. - індекс інфляції, 3230, 76 грн. - 15 % процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 1621,21 грн. судового збору. Провадження у справі щодо стягнення пені в сумі 731, 36 грн. та 46,52 грн. - 15 % річних припинено (на підставі заяви позивача про відмову в частині позовних вимог).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 61-63).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (арк.справи 71-74).

В скарзі зокрема зазначає, що судом першої інстанції було винесено рішення без присутності відповідача, не надано Стрижавській селищній раді можливості реалізувати свої процесуальні права в частині захисту своїх інтересів, чим порушено ст.77 ГПК України.

Відповідач стверджує, що не отримував копію опублікованих інформаційних матеріалів (статті-презентації), які б підтвердили публікацію замовлених інформаційних матеріалів та виконання умов договору позивачем, а тому не мав змоги виконувати зобов'язання по вищевказаних договорах.

На підставі викладеного просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволенні позову відмовити, вважаючи вимоги позивача безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2013р. апеляційну скаргу Стрижавської селищної ради прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 70).

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу (вх.№22618/13 від 10.12.2013р., арк.справи 93, 94), в якому заперечує проти доводів скаржника.

Зазначає, що суд першої інстанції надав можливість відповідачу реалізувати процесуальні права, однак останній такими правами не скористався, а тому судом не було порушено вимог ст.77 ГПК України.

Стверджує, що реєстром поштових відправлень та фіскальним чеком організації поштового зв'язку щодо відправки листів спростовується твердження відповідача про ненадіслання позивачем листів №387 та №388 від 05.05.2011р.

Вважає, що посилання відповідача на книгу реєстрації вхідної кореспонденції вхідної інформації Стрижавської сільської ради, як на підтвердження того, що у ній відсутній запис про реєстрацію листів станом на 21.06.2011 рік, не може братись судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки відповідно до положень ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, натомість, рішення господарського суду Вінницької області, вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 11.12.2013р. представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 03.10.13 р. у справі №902/1092/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, надіслав електронне повідомлення (Вх.№22574/13 від 10.12.2013р., арк.справи 96-98) з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника. Вимоги апеляційної скарги підтримує повністю; просить стягнути суму судового збору безпосередньо за рішенням суду.

Враховуючи подане відповідачем клопотання, приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

10.01.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (виконавець) та Стрижавська селищна рада (замовник) уклали договір №2533 (арк.справи 4), відповідно до якого виконавець зобов'язався надати послуги замовнику з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) у виданні Національний інвестиційний путівник англійською, німецькою мовами.

Вартість послуг, відповідно до п.2.1 договору, складатиме 4680,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Замовником взято на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг в строк до 31 грудня 2011 р. (п.2.2 договору).

10.01.2011р. товариством з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (виконавець) та Стрижавська селищна рада (замовник) уклали договір № 7637 (арк.справи 5), за умовами якого виконавець зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.merіаоnlіnе.соm.uа українською, російською, німецькою та англійською мовами.

Сторони домовились, що вартість послуг складатиме 4680,00 грн., в т.ч. ПДВ. (п.2.1 договору).

Замовник взяв на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг в строк до 31 березня 2011 р.

Пунктами 4.2 вищезазначених договорів, встановлено, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань, замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми.

Як свідчать матеріали справи, презентація, в якій описана основна інформація про смт.Стрижавка та його інвестиційні можливості, була зареєстрована на порталі www.merіаоnlіnе.соm.uа 03.03.2011р., про, що письмово повідомлено відповідача (лист №387 від 15.02.2011р., реєстр на відправлення рекомендованих листів, арк.справи 9, 11).

Як свідчать лист №388 від 05.05.2011р. та реєстр на відправлення рекомендованих листів (арк.справи 10, 11) відповідачу був надісланий макет статті-презентації на англійській та німецькій мові до каталогу "Національний інвестиційний путівник" з перекладом презентації на українську мову для узгодження змісту. В матеріалах справи відсутні заперечення замовника по змісту презентації.

Позивач 16.06.2011р. надіслав відповідачу каталог "Національний інвестиційний путівник" (арк.справи 14) та лист №409 (арк.справи 12), про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 13).

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті послуг у встановлені строки.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Господарські зобов'язання можуть виникати, відповідно до ст. 174 ГК України, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України (договір про надання послуг), відповідно до положень яких, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статті застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання по договорах, однак, відповідач зобов'язання по оплаті послуг не виконав. Станом на момент звернення до суду першої інстанції сума основного боргу відповідача перед позивачем за договорами №2533, №7637 від 10.01.2011р. складала 9360,00 грн.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу.

Згідно ч.2 ст.625 ГПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши в апеляційному провадженні розрахунки інфляційних втрат, а також 15% річних, передбачених п.4.2 договорів, заявлених позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх законність та обґрунтованість.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про законність і обґрунтованість позовних вимог про стягнення 12701,40 грн., з яких: 9360, 00 грн. - основний борг, 110, 64 грн. - індекс інфляції, 3230, 76 грн. - 15 % процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Твердження апелянта про порушення судом першої інстанції ст.77 ГПК України не відповідають обставинам справи, оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.08.2013р. порушено провадження у даній справі, засідання у справі було призначено на 03.10.2013р.; пунктом 3 вищевказаної ухвали господарський суд визнав обов'язковою явку повноважних представників сторін (відповідача) та зобов'язано відповідача подати свої заперечення щодо позову (відзив) та докази, яким він обґрунтовує їх. Ухвала суду була надіслана сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав вимоги суду, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, представника у судове засідання не направив, клопотань щодо відкладення розгляду справи не подав, причин своєї неявки до суду не повідомив.

Тому, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись, ст.ст.33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 03.10.13р. у справі №902/1092/13 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Стягнути з Стрижавської селищної ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 04330007 (вул.40-річчя Перемоги, буд.7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210) в дохід Державного бюджету України (код 38012714, банк отримувача - ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, рахунок 31213206782002, код класифікації доходів бюджету (м.Рівне)- 22030001) судовий збір в сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.