КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2013 р. Справа№ 910/8080/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю представників сторін:
від Прокуратури: Грищенко М.А., посвідчення №011875 від 28.10.2012 року,
позивача: Божков Т.І., довіреність №27/11-9650 від 25.11.2013 року,
відповідача: Єрмоленко Ю.О., довіреність №3/20-214 від 24.12.2012 року,
третьої особи: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"
на рішення господарського суду міста Києва
від 03.09.2013 року
у справі №910/8080/13 (суддя - Ващенко Т.М.)
за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"
до Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Шепетівський ремонтний завод"
за участю Прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері
про стягнення 271 365,51 грн.
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Шепетівський ремонтний завод" про стягнення 312 861,00 грн.
В подальшому позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 271 365,51 грн. Вказану заяву прийнято судом, внаслідок чого має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року по справі №910/8080/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.
05.11.2013 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері надійшла заява про вступ у справу №910/8080/13.
05.11.2013 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло письмове клопотання про приєднання до справи документів, а саме копії рішення господарського суду по справі №910/5311/13, копії постанови Київського апеляційного господарського суду по справі №910/5311/13, копії наряду №ВО-13/108, копії акту прийому-передачі майна від 23.10.2013 року №313/59/116. Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішила клопотання задовольнити та залучити додаткові документи до матеріалів справи.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року по справі №910/8080/13 залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" без задоволення.
Представник Прокуратури в судовому засіданні просив апеляційний господарський суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа у судове засідання повноважних представників не направила, причини неявки суду не повідомила, відзиву на апеляційну скаргу не подала.
Апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
22.11.2010р. між відповідачем (далі - Комітент) та позивачем (далі - Комісіонер) укладено Договір комісії №3/7/1-016/10-12/193-Д щодо відчуження та реалізації військового майна на зовнішньому ринку (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Комітент доручає Комісіонеру, а Комісіонер бере на себе зобов'язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать цьому Договору, виконати від свого імені, в інтересах Комітента та за рахунок останнього, контракт з покупцем (далі - Покупець) для реалізації на зовнішньому ринку на умовах FСА - аеропорт Гостомель, м. Гостомель. відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати "ІНКОТЕРМС" у редакції 2000 року, виробів (далі - Спецвироби), згідно із Специфікацією Спецвиробів, які передаються Комітентом Комісіонеру, для реалізації Покупцю (Додаток №1 до Договору). Відшкодування витрат Комісіонера на організацію реалізації Спецвиробів Покупцю за цим Договором, сплата податків та обов'язкових платежів до бюджету, крім тих, що Комісіонер відповідно до чинного законодавства має сплачувати самостійно за рахунок власних обігових коштів (податок на прибуток тощо), а також нарахування суми комісійної плати здійснюється за рахунок коштів, які надійшли на рахунок Комісіонера від Покупця за реалізовані Спецвироби.
Номенклатура, категорія та кількість Спецвиробів, які передаються для реалізації за цим Договором, повинні відповідати Додатку №1 до Договору (п. 2.1 Договору).
Приписами п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що для проведення реалізації Спецвиробів Покупцю Комітент зобов'язується передати Комісіонеру зазначені у Додатку №1 Спецвироби на умовах ЕХW - військова частина 2276 ВВ МВС України, Охтирка Сумської обл., відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати "ІНКОТЕРМС" у редакції 2000 р.
Таким чином, відповідачем для реалізації на підставі наряду від 25.11.2010. №ВО-10/100 та акту прийому-передачі майна від 26.11.2010., було передано позивачу 60 штук гранатометів 30мм АГС-17 1988-1990 років.
Відповідно до п. 12.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін (22.11.2010.).
Дія Договору закінчується після виконання сторонами зазначених в Договорі взаємних зобов'язань, але не пізніше 31.12.2010. Додатковими угодами до Договору строк його дії продовжено до 01.04.2012.
Пунктом 4.1 встановлено, що загальна сума цього Договору, за яким Комітент передає для реалізації Комісіонеру Спецвироби, підтверджується додатками до Договору, встановлюється сторонами у розмірі 1 599 095,33 грн. і включає залишкову вартість спецвиробів.
Ціна реалізації Спецвиробів Покупцю встановлюється Комісіонером з урахуванням вимог п. 4.1 Договору, кон'юнктури ринку, витрат на виконання передпродажної підготовки Спецвиробів, комісійної плати та витрат Комісіонера, а також встановлених чинним законодавством податків, які безпосередньо пов'язані з реалізацією Спецвиробів Покупцю та виконанням умов Договору. Ціна реалізації Спецвиробів повинна бути вище залишкової вартості Спецвиробів та зазначених витрат, якщо інше не буде погоджене з Міністерством економіки України та Комітентом і обумовлено Додатковою угодою між сторонами (п. 4.2 Договору).
Згідно з п. 4.3 Договору, грошова сума, яку Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту від виконання його доручення, повинна бути не меншою суми 1 783 390,86 грн., визначеної у п. 5 Додатку №2 до Договору.
Відповідний Контракт №5/71-К був укладений 03.09.2010 між позивачем, як Продавцем, та Компанією "Culworth Investments Corporation", як Покупцем.
Згідно з п. 1.2 Договору, Комісіонер укладає та виконує окремий договір з Державним підприємством "Шепетівський ремонтний завод" (м. Шепетівка Хмельницької обл.) щодо проведення робіт з передпродажної підготовки Спецвиробів.
Згідно з ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 1014 ЦК України).
25.11.10. між Комісіонером та третьою особою (Виконавцем) укладено Договір №12/196-Д, згідно з умовами якого (п. 1.1) позивач доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги з капітального ремонту на передпродажної підготовки (далі - послуги) 30 мм гранатометів АГС-17 у кількості 60 комплектів (далі - вироби).
Відповідно до п. 1.2 Договору №12/196-Д від 25.11.2010., позивач зобов'язується оплатити вартість послуг, загальний розмір якої складає 1 139 022,00 грн. (п. 3.1 Договору №12/196-Д від 25.11.10.).
Пунктом 10.1 Договору №12/196-Д від 25.11.10. встановлено, що він вступає в дію з дати його підписання і діє до 31.03.11., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань за цим Договором №12/196-Д від 25.11.10. Додатковими угодами строк дії Договору №12/196-Д від 25.11.10. продовжено до 31.12.13.
Далі, приписами п. 5.5 Договору встановлено, що кошти (частина коштів), які надійшли на рахунок Комісіонера за реалізовані спецвироби Покупцю, за виключенням комісійної плати та документально підтверджених сум витрат, понесених Комісіонером при організації реалізації спец виборів Покупцю за Договором (у розмірах, узгоджених з Комітентом), у строк п'яти робочих днів з дати продажу валютних надходжень, але не пізніше десяти робочих днів з дати їх зарахування на рахунок Комісіонера, перераховуються у гривнях за курсом продажу на рахунок Комітента з обов'язковою позначкою в платіжному дорученні "Для Внутрішніх військ МВС України. Надходження від реалізації військового майна за Договором від "__" ____ 2010 р. № ___".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 1 913 821,00 грн. на підставі платіжних доручень: №2120 від 30.12.10. на суму 312 861,00 грн., №2375 від 10.12.10. на суму 1 470 460,00 грн., №2440 від 20.12.10. на суму 130 500,00 грн. з призначенням платежу "надходження коштів від реалізації військового майна внутрішніх військ МВС України за договором №3/7/1-016/10-12/193-Д від 22.11.2010р. Без ПДВ.код бюджетної класифікації 24050009, символ 216".
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на приписи ст. 1212 ЦК України та вказує на те, що грошові кошти в розмірі 271 365,51 грн. (перераховані платіжним дорученням №2120 від 30.12.10. на суму 312 861,00 грн.) перераховані позивачем відповідачу за 10 одиниць ще не реалізованих спецвиробів, а тому, на думку позивача, відповідач неправомірно утримує грошові кошти позивача.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 271 365,51 грн., які сплачені Комісіонером відповідачу платіжним дорученням №2120 від 30.12.2010 з призначенням платежу "надходження коштів від реалізації військового майна внутрішніх військ МВС України за договором №3/7/1-016/10-12/193-Д від 22.11.2010р.".
Разом з тим, вказана вимога позивача мотивована тим, що оскільки ним оплачено вказану суму за ще не реалізовані спецвироби, то грошові кошти у розмірі 271 365,51 грн. підлягають поверненню позивачу на підставі приписів ст. 1212 ЦК України як безпідставно одержані.
Так, загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Судом встановлено, що 22.11.2010 між сторонами укладено Договір комісії №3/7/1-016/10-12/193-Д, предметом якого є реалізація позивачем спецвиробів та перерахування відповідачу коштів від такої реалізації.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, грошові кошти в розмірі 271 365,51 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача платіжним дорученням №2120 від 30.12.10. з призначенням платежу "надходження коштів від реалізації військового майна внутрішніх військ МВС України за договором №3/7/1-016/10-12/193-Д від 22.11.2010р.", тобто як грошові кошти за реалізацію спецвиробів на умовах укладеного між сторонами Договору, а отже, за наявності правової підстави.
В свою чергу, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов Договору може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення (вказану правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 20.02.13. у справі №5006/18/13/2012 та листі Вищого Господарського суду України від 24.04.13. №01-06/757/2013 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.11. №01-06/249 "Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів"). Отже, доводи позивача не підтверджуються матеріалами справи.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 271 365,51 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року у справі №910/8080/13 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва 03.09.2013 року у справі №910/8080/13.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013 року у справі №910/8080/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" - без задоволення.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран
Судове рішення № 36013801, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 05.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/8080/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: