Постанова № 36013872, 02.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа№ 910/13950/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Сорохан Д.М.

від відповідача: Саманюк І.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р.

у справі №910/13950/13 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

про стягнення 26 468,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення з останнього суми основної заборгованості в розмірі 26 468,00 грн. за надані послуги по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на території Івано-Франківської області.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на користь Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 26 468,00 грн. боргу, 1 720,50 грн. судового збору, 119,00 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення повністю і відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення містить лише ті доводи та аргументи, на яких ґрунтувались вимоги позивача. При цьому господарським судом не надано відповідної правової оцінки доказам і доводам відповідача. Також, на думку апелянта, неправильно ідентифікувати Акт від 22.07.2010р. та акт звірки взаємних розрахунків як виконання позивачем робіт та прийняття таких робіт із обов'язком оплатити їх відповідачем.

Позивач надав апеляційному суду письмовий відзив на позов, за яким просить залишити рішення Господарського суду міста Києві від 03.09.2013р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві позивач зазначає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за актом від 22.07.2010р. по Договору №788-2010 від 18.06.2010р. на суму 26 468,00 грн. підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 01.11.2012р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2013р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» та призначено розгляд справи на 02.12.2013р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між Державним підприємством «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз», як замовником, виникли на підставі Договору від 18.06.2010р. №788-2010, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати з дотриманням вимог законодавства науково-технічну роботу: технічна документація із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на території Івано-Франківської області, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно зі ст. 2 Договору загальна вартість робіт за цим Договором становить 88 225,20 грн. Замовник у 5-ти денний строк, починаючи з дня підписання Договору, зобов'язується здійснити виконавцю авансовий платіж 30% у розмірі 26 468,00 грн.

Згідно зі ст. 3 Договору приймання виконаних робіт за цим договором оформляється по накладній. Замовник зобов'язаний підписати акт після одержання науково-технічної роботи терміном до 10 робочих днів та проміжні акти по етапах виконаних робіт зобов'язується підписувати після завершення відповідного етапу роботи, або надати мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоробок та дефектів, які підлягають усуненню. Уразі відмови від підписання акта замовник складає мотивований протокол розбіжностей.

Пунктами 4.2. та 4.3. Договору передбачено, що початок робіт після оплати авансу. Термін виконання до 31 грудня 2010р. У випадку дострокового виконання робіт замовник має право прийняти і оплатити роботи по договірній ціні, визначеній даним Договором.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем робіт за Договором на загальну суму 26 468,00 грн. Про це свідчить Акт приймання передачі науково-технічної роботи від 22.07.2010р., підписаний позивачем та відповідачем.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданих послуг (виконаних робіт).

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. №385/1-11 від 26.03.2013р. здійснити оплату виконаних робіт в сумі 26 468,00 грн.

Як встановлено апеляційним судом вище, згідно Договору позивач мав здійснити авансовий платіж 30% у розмірі 26 468,00 грн. у 5-ти денний строк з дня підписання Договору.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів оплати робіт (послуг) позивача. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що виконані роботи (надані послуги) позивачем є неналежної якості.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. у справі №910/13950/13 залишити без змін.

3. Справу №910/13950/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця