Ухвала суду № 36008931, 28.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/11282/13-ц Провадження № 22-ц/772/3749/2013Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О.О.Категорія: 46Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Сала Т.Б., Зайцева А.Ю.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю представника позивачки, апелянтки ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про

визнання автомобіля спільним майном подружжя, його поділ,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького мі-ського суду Вінницької області від 14 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

14 травня 2013 року ОСОБА_2 звернулася у Вінницький міський суд Він-ницької області з позовом до ОСОБА_4 про визнання автомобіля Dacia Logan, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, спільним сумісним майном подружжя, його поділ шляхом стягнення з відповідача на її користь 1/2 частки вартості машини в сумі 30 тисяч гривень ( а. с. 2 ), посилаючись на те, що дане майно придбане в шлюбі, є неподільним, а оскільки сторони в лютому 2013 року розлучилися, то вона вважає доцільним отримати грошову компенсацію у вигляді половини вартості автомобіля.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2013 року позов задоволений частково, автомобіль Dacia Logan, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, проданий 08 листопада 2012 року, визнаний спі- льним сумісним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2 ( дві ) тисячі гривень недоплаченої ком-пенсації за 1/2 частку вартості автомобіля, що був спільним сумісним майном подружжя. В решті позову відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 39,60 гривень судового збору ( а. с. 56-58 ).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення суду змінити в частині виз-начення розміру компенсаційної суми та стягнути з відповідача на її користь 21 тисячу гривень. Апелянтка вважає оскаржуване судове рішення ухваленим з по-рушенням, неправильним застосуванням норм матеріального права, за виснов-ків суду, що на її думку не відповідають обставинам справи, тому рішення суду є незаконним та необгрунтованим ( а. с. 59 ).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення на скаргу осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали останньої, проаналізувавши наявні в справі докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунто-ваність оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бу-ти законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випли-вають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинст-ва, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на ос-нові повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дос-ліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сторони у справі перебували у шлюбі з 16 вересня 2000 року до 13 лютого 2013 року. Спільним їхнім майном був придбаний під час шлюбу у липні 2008 року автомобіль Dacia Logan, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, за-реєстрований за ОСОБА_4 та проданий ОСОБА_6 08 листопада 2012 року за 46 тисяч гривень. Сума отриманих від продажу машини коштів сторонами не оспорюється.

Судом першої інстанції в судовому засіданні була допитана в якості свідка покупець автомобіля ОСОБА_6, яка показала, що під час оформлення договору купівлі-продажу були присутні обоє з подружжя, всі кошти вартості автомобіля вона особисто передала дружині ОСОБА_2, а вже як вони між собою розпо-рядилися цими коштами їй не відомо.

Приймаючи до уваги добуті докази з врахуванням їх оцінки, ту обставину, що кошти від реалізації автомобіля отримала саме позивачка, з яких 22 тисячі гривень залишилися у її користуванні, а 24 тисячі гривень були нею передані відповідачу з врахуванням наявних у нього боргів у зв'язку з придбанням цього автомобіля, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 слід компенсувати за рахунок відповідача 2 тисячі гривень, що загалом становитиме 1/2 частину всієї вартості проданого автомобіля, отриманої позивачкою.

Колегія суддів приймає до уваги, що спірний автомобіль проданий ОСОБА_4 під час перебування сторін у справі в шлюбі.

Статтею 65 СК України встановлено, що подружжя розпоряджається май-ном, яке є об'єктом спільної сумісної власності, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним з подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і ( або ) державної реєстрації згода другого з подружжя має бути подана письмово, нотаріально посвідченою. Договір, укладений в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, отримане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Договір купівлі-продажу автомобіля не потребує нотаріального посвідчення і ( або ) державної реєстрації.

Твердження ОСОБА_2 про те, що їй не було відомо про продаж автомо-біля і коштів за нього вона не отримувала судом оцінені критично. Зокрема, судом апеляційної інстанції приймається до уваги той факт, що за поясненнями позивачки вона з відповідачем однією сім'єю не проживала майже рік до офіційного розірвання шлюбу, однак за власною ініціативою питання поділу спільного майна подружжя не порушувала.

Суд першої інстанції, а також колегія суддів апеляційного суду не віднай-шли доказів, а сторонами такі не надані, щодо використання всіх коштів, отриманих від продажу автомобіля, лише відповідачем у своїх власних, а не сім'ї інтересах.

Мотиви апеляційної скарги ОСОБА_2 не містять інших доводів на спро-стування висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні суду від 14 жовтня 2013 року.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції вірно визначився у пра-вовідносинах, що склалися між сторонами у справі, застосував ті норми Сімей-ного кодексу України, що регулюють дані правовідносини, дав їм належну пра-вову оцінку та дійшов обгрунтованого висновку, викладеного в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалюючи 14 жовтня 2013 року рішення, суд виходив з фактичних обста-вин справи, оцінки їх у відповідності з діючими нормами матеріального права. Судом першої інстанції відповідно до положень ст. 212 ЦПК України повно з'ясовано обставини справи, тому підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення судова колегія не знаходить.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання автомобіля спільним майном подружжя, його поділ залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: