Ухвала суду № 36005638, 11.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/20734/13-к Слідчий суддя: Садовський К.С.

Провадження № 11-сc/790/1031/13 Доповідач: Каплієнко І.І.

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Каплієнка І.І.,

суддів - Зубкова Л.Я., Олефір Н.О.,

при секретарі - Попсуйшапка М.А.,

за участю прокурора - Жицького Є.О.,

захисника - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2013 року, у відповідності з якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вовчанськ Харківської області, громадянина України, с середньою освітою, не працюючого, зі слів одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 19 год. 30 хв. 19 січня 2014 року.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також про неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.

В апеляційній скарзі з уточненням захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 просить зазначену вище ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що під час розгляду клопотання прокурор не довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому слідчий суддя мав відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу, а також на неврахування слідчим суддею всіх обставин, що зазначені в ст. 178 КПК України і які характеризують ОСОБА_2 як добропорядну людину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності з положеннями ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України були внесені до ЄРДР 04 жовтня 2013 року за № 22013220000000252.

21 листопада 2013 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

22 листопада 2013 року о 19 год. 15 хв. ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У відповідності з цим повідомленням ОСОБА_2 підозрюється в тому, він вступив у злочинну змову з громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо незаконного переправлення осіб (громадян України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7) через державний кордон України до РФ.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_2, останній визнав себе винним повністю у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

А про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, свідчать наявні в матеріалах кримінального провадження дані протоколу огляду місця події від 21.11.2013 року, протоколів допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 від 22.11.2013 року.

Існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як далі зазначив слідчий суддя, підтверджується наступним: скоєння ОСОБА_2 декількох епізодів даного кримінального правопорушення; даними про особу ОСОБА_2, який не працює і джерелом існування обрав злочинну діяльність, його підозрою в скоєнні тяжкого злочину.

При розгляді клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею вивчалася можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу. Але ж, встановивши існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування до ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри, про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, про неможливість застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, а доводи апеляційної скарги захисника правильності цього висновку слідчого судді не спростовують.

При цьому, довід апелянта про те, що під час розгляду клопотання прокурор не довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суперечить його вимозі щодо обрання у відношенні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляд домашнього арешту, а дані про особу підозрюваного, передбачені ст. 178 КПК України, самі по собі, з огляду на викладені вище обставини, не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При таких обставинах, апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2013 року про застосування відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 19 год. 30 хв. 19 січня 2014 року з визначенням застави у розмірі 91760 гривень - без змін.

Головуючий:

Судді: