Рішення № 36005637, 10.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4287/13 Головуючий 1 інстанції: Оксененко В.А.

Справа № 643/4120/13-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: стягнення заборгованості

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Гуцал Л.В., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2013 року

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2013 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 4 561 грн. 62 коп.

В обґрунтування позову вказувало на те, що ОСОБА_3 зареєстрована і фактично проживає в АДРЕСА_1 і є споживачем їх послуг. В порушення вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-1У від 24.06.2004 року послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води з 01.12.2008 року по 30.09.2012 року сплачує не у повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості в сумі 4 561 грн. 62 коп.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2013 року позов КП «Харківьскі теплові мережі» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за централізоване опалення за період з 10.2009 року по 10.2012 року в сумі 2 814 грн. 20 коп. і судовий збір в сумі 122 грн. 10 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити КП «Харківські теплові мережі» у задоволенні позову.

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має заборгованість по сплаті за послуг позивача, яка підлягає стягненню в межах строків позовної давності.

Судова колегія вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо обов'язку відповідача сплатити надані послуги, але не погоджується з висновками суду щодо розмір заборгованості та періоду за який вона стягнута і в цій частині, на підставі п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду змінює.

Статтями 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.

Згідно статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

При розгляді справи судами було встановлено, що відповідачка зареєстрована і проживає у кв. АДРЕСА_1, користується наданими позивачем послугами, але не сплачує їх.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов'язання.

Судом першої інстанції дана належна оцінка запереченням відповідача проти позову і суд дійшов до правильного висновку щодо їх недоведеності.

Таким чином відповідач повинна сплачувати послуги надані позивачем.

Судовою колегією приймається довід апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не правильно визначив строк позовної давності та розмір заборгованості.

Що стосується визначення розміру заборгованості за період, за який вона стягується, то суд першої інстанції, з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності . застосував її, але помилився з визначенням строку позовної давності і як наслідок цього неправильно визначив розмір заборгованості.

Суд першої інстанції зазначив, що заборгованість стягується в межах трирічного строку, а саме з жовтня 2009 року по жовтень 2012 року. Але суд не звернув уваги на те, що позивач звернувся до суду з позовом у березні 2013 року, а тому строк позовної давності має вираховуватися 0 березня 2010 року.

З розрахунку заборгованості вбачається, що з березня 2010 року по жовтень 2012 року заборгованість становить 2578 грн.82 коп., яка і підлягає стягненню.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач частково довів свій позов.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 307, п.3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2013 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за централізоване опалення за період з березня 2010 року по жовтень 2012 року в сумі 2578грн. 82 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії