Рішення № 3600381, 29.04.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2009 р.

Справа № 15/32-680

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5, 46000

до Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області, вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільської області

За участю представників сторін:

позивача: юрисконсульт Шевченко Володимир Миколайович –довіреність № 17/4-1-295 від 25.02.2008р.;

відповідача: старший державний податковий інспектор Гоюк Анатолій Михайлович –посвідчення № 041511 від 03.06.08р..

Суть справи:

Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль звернувся у господарський суд з позовом до Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області, вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільської області, про стягнення заборгованості в сумі 1.004,04 грн. за надані послуги охорони.

У розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності клопотання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалою суду від 17.04.2009р. обґрунтованого відзиву на позов не надав, однак його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю (про що зазначено в протоколі судового засідання), несвоєчасну оплату пояснив відсутністю фінансування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач - Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5 є юридичною особою і включений до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 08597014, загальнодержавної форми власності, що підтверджується довідкою № 7323 від 23.12.2004р. Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

10.10.2008р. між Державною податковою інспекцією у Чортківському районі Тернопільської області, вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільської області (Замовник) та Відділом Державної Служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (Виконавець) укладено договір на централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом Державної охорони при Міністерстві внутрішніх справ України № 110465 відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується здійснювати охорону майна Замовника на об’єкті та обслуговування сигналізації на цьому об’єкті (п. 2.1. договору). Ціна охоронних послуг за цим договором є договірною і визначається сторонами в розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки № № 2, 3 до договору), які є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.1. договору).

Згідно п. 3.2. договору сторони передбачили, що вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується на підставі дислокації та розрахунку (додатки № № 1, 2 до договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги охорони здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця.

Перший платіж по договору у сумі вартості послуг Виконавця за перший місяць охорони об’єкта здійснюється Замовником впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі по договору здійснюються Замовником не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць.

Пунктом 13.1. договору передбачено, що останній укладений строком на 1 рік, якщо за два місяці до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік.

Як випливає з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов’язання згідно Договору № 110465 від 10.10.2008р. належним чином виконував, проте відповідачем за надані послуги своєчасно розрахунки не проводилися, у зв’язку з чим станом на 16.03.2009р. ним допущено заборгованість перед позивачем в сумі 1.004,40 грн., що не заперечується відповідачем.

У зв’язку із невиконанням умов договору в частині здійснення оплати виконаних робіт, Відділом Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області було надіслано на адресу Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області, вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільської області, претензію № 17/1-2-258 від 10.02.2009р. щодо погашення боргу в сумі 1.004,40 грн.. Податкова інспекція Листом № 1100/10/05-033 від 18.02.2009 року повідомила, що в зв’язку з недофінансуванням у 4 кварталі 2008 року та відсутністю фінансування у 1 кварталі 2009 року інспекція не може провести оплату за надані послуги та просила відстрочити платіж до надходження коштів по кошторису із Державного бюджету.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов’язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем по договору № 110465 від 10.10.2008р. виникли зобов’язання, що випливають із договору про надання послуг. Так, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5, щодо стягнення з Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області, вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільської області, заборгованості по договору № 110465 від 10.10.2008р., яка виникла станом на 16.03.2009р., підлягають до задоволення в сумі 1.004,40 грн. як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені останнім.

Державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області, вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільської області, код 34042682, на користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5 – 1.004,40 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "06" травня 2009р.через місцевий господарський суд.

Суддя Г.Б. Бучинська