Постанова № 36001708, 10.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 року Справа № 904/6952/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 04.09.13;

від відповідача: Круглий В.В., представник, довіреність б/н від 20.08.13;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Електроважхімпроект" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 року у справі № 904/6952/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс Плюс", смт. Ювілейне Дніпропетровської області

до публічного акціонерного товариства "Електроважхімпроект", м. Дніпропетровськ

про стягнення 13738 грн. 21 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.11.2013 по 10.12.2013 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 року (суддя Коваленко О.О.) з публічного акціонерного товариства "Електроважхімпроект" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс Плюс" стягнуто 13 624 грн. основного боргу, 93 грн. 15 коп. пені, 21 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 56 грн. 03 коп. річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору, 800 грн. витрат на послуги адвоката. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Електроважхімпроект" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, вкладених у рішенні суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс Плюс" просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс Плюс" (виконавець, позивач) та публічним акціонерним товариством "Електроважхімпроект" (замовник, відповідач) укладено договір № 02 про надання послуг з охорони приміщення.

Предметом договору є надання виконавцем послуг з охорони наступних об'єктів замовника: адміністративний корпус № 1 та № 2 за адресою: вул. Леніна, 41, м. Дніпропетровськ, 49000; слюсарні майстерні та споруди, які знаходяться у дворі (п. 1.1. договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що вартість послуг за даним договором визначається протоколом узгодження договірної ціни.

Відповідно додатку № 2 до договору від 01.04.2013 року № 02 у вигляді Протоколу узгодження договірної ціни на послуги охорони сторони дійшли згоди про договірну вартість послуг за вищезазначеним договором в сумі 13624 грн. (в тому числі ПДВ 2270 грн. 67 коп.).

Пунктом 4.2 договору визначено, що платежі здійснюються замовником за передплатою щомісяця платіжними дорученнями протягом п'яти днів згідно виставлених рахунків.

У відповідності з п.4.5 договору щомісяця виконавець надає, а замовник підписує акт виконаних робіт за договором. Відмова замовника від підписання акту вважається прийнятою лише при наявності письмових обґрунтованих зауважень до акту та за умови дотримання замовником розрахунків з виконавцем.

Як вказує позивач, на виконання вищезазначеного пункту договору він надав відповідачу акт здачі-приймання робіт від 30.06.2013 року та рахунок від 26.06.2013 року № 11 на суму 13624 грн. (а.с. 11, 12), а останній відмовився від підписання вказаних документів.

Листом від 26.06.2013 року № АБП-17 товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс Плюс" повідомило відповідача про розірвання договору у зв'язку з невиконанням пункту 4.2 договору від 01.04.2013 року № 02 (а.с. 15).

Листом від 03.08.2013 року № 21-АБП позивач просив публічне акціонерне товариство "Електроважхімпроект" надати письмову відповідь про причини непідписання актів виконаних робіт за червень - липень 2013 року (а.с. 16).

Листом від 01.07.2013 року № АБП-18 товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс Плюс" просило відповідача прийняти, підписати акти виконаних робіт за червень 2013 року на суму 13624 грн. і 540 грн. 73 коп. та водночас направило рахунки на оплату охоронних послуг від 26.06.2013 року № 11, від 01.07.2013 року № 13. Цей лист публічне акціонерне товариство "Електроважхімпроект" отримало 13.08.2013 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (а.с. 17) і не заперечується відповідачем.

Вищезазначені листи позивача залишені публічним акціонерним товариством "Електроважхімпроект" без відповіді.

Відповідачем в обґрунтування причин непідписання актів виконаних робіт наведено неналежне виконання позивачем п.п. 2.9, 2.11, 2.12, 5.7 договору, внаслідок чого невідомі особи проникли на територію охоронюваних об'єктів та вчинили крадіжку майна публічного акціонерного товариства "Електроважхімпроект" та його орендарів.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги дане твердження, оскільки воно виходить за межі предмету і підстав позовних вимог, викладених у позовній заяві, а доказів звернення з зустрічною позовною заявою відповідач не надав.

Таким чином, за відсутності заперечень відповідача щодо отримання актів виконаних робіт за червень 2013 року на суму 13624 грн. і 540 грн. 73 коп., факт надання позивачем послуг з охорони у цьому місяці слід вважати доведеним.

Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 13624грн. колегія суддів визнає обґрунтованими.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України)

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 5.1 договору замовник у разі невиконання у строк фінансового зобов'язання (п.4.2. договору) за вимогою виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) (а.с. 96-97) 102 грн. 99 коп. інфляційних втрат за липень, серпень 2013 року, 111 грн. 98 коп. річних за період з 01.07.2013 року по 08.10.2013 року, 215 грн. 55 коп. пені за період з 01.07.2013 року по 08.10.2013 року. Господарським судом вищезазначені вимоги задоволені частково, виходячи з дати отримання відповідачем рахунку від 26.06.2013 року № 1 - 13.08.2013 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, рахунок на оплату охоронних послуг від 26.06.2013 року № 11 отримано відповідачем 13.08.2013 року.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що платежі здійснюються замовником за передплатою щомісяця платіжними дорученнями протягом п'яти днів згідно виставлених рахунків.

Отже, прострочення виконання зобов'язання щодо оплати наданих позивачем охоронних послуг має місце не з 13.08.2013 року, як вказано у рішенні господарського суду, а з 19.08.2013 року, внаслідок чого 3 % річних, інфляційні втрати та пеня повинні нараховуватись починаючи з 19.08.2013 року.

Крім того, розрахунок інфляційних втрат складений позивачем з порушенням вимог, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року N 62 - 97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Так, при нарахуванні інфляційних втрат за серпень 2013 року позивачем не враховано, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число , то розрахунок починається з наступного місяця.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат, апеляційним господарським судом встановлено, що за вказаний період інфляційних збільшень не було, а відтак сума інфляційних втрат до стягнення відсутня.

Суд першої інстанції не звернув уваги на ці обставини.

У відповідності із ч.2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене, за результатами проведеного апеляційним господарським судом перерахунку, сума річних, що підлягає стягненню з публічного акціонерного товариства "Електроважхімпроект", дорівнює 57 грн. 11 коп.

Оскільки після перерахунку судом апеляційної інстанції сума пені виявилася більшою (247 грн. 47 коп.), ніж заявлено товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс Плюс", до стягнення підлягає сума пені, визначена позивачем у позовній заяві, тобто 215 грн. 55 коп.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

У п.6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

У відповідності із ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом визнається фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

У статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору (ч.7 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).

В силу п.4 ч. 1 ст 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

04.09.2013 року між адвокатом ОСОБА_1 (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс Плюс" (замовник) в особі директора Тутика Ю.А., діючого на підставі Статуту, укладено договір № 17(а.с. 18,19).

Право ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом від 26.09.2005 року НОМЕР_1, яке видане Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (а.с. 24).

Розділом 1 договору встановлено, що виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання правової допомоги замовнику, яке полягає, зокрема, у наданні юридичних послуг замовнику у господарському суді Дніпропетровської області, апеляційному господарському суді щодо стягнення боргу з боржника -публічного акціонерного товариства "Електроважхімпроект" (п.1.7 договору).

У п.3.1 договору визначено, що вартість послуг щодо надання правової допомоги замовнику складає 800 грн.

Виконавець зобов'язується не пізніше 5 числа поточного місяця направити замовнику рахунок (п.3.2 договору).

На виконання договору між замовником і виконавцем складено акт прийому-передачі виконаних робіт від 04.09.2013 року, який підписано з обох сторін без претензій замовника до виконаних послуг (а.с. 22) та адвокатом ОСОБА_1 виставлено позивачу рахунок від 04.09.2013 року на оплату послуг, обумовлених договором від 01.01.2013 року (а.с. 21).

Ці послуги сплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 06.09.2013 року № 7 (а.с. 23).

За ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У п.6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Враховуючи, що особа, яка надавала позивачу правову допомогу на підставі довіреності (а.с. 20) є адвокатом, позивачем сплачено відповідні кошти за надану допомогу, обсяг наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з публічного акціонерного товариства "Електроважхімпроект" понесених витрат на оплату послуг адвоката в сумі 800 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, заперечуючи надання йому позивачем охоронних послуг у червні 2013 року, посилається на те, що в період 22-24.06.2013 року вчинена крадіжка з приміщень орендарів: фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Мегарон" і товариства з обмеженою відповідальністю "Ест Віс", які охоронялись товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс Плюс".

Між тим договір від 01.04.2013 року № 02 не містить умов, при яких в разі крадіжки з приміщень замовника - публічного акціонерного товариства "Електроважхімпроект" останній звільняється від сплати за надані послуги.

З урахуванням викладеного судовою колегією відхиляються доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі.

18.11.2013 року відповідачем подано клопотання про витребування у Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області інформації про те, чи вносились у період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про факти здійснення крадіжок, поєднаних з проникненням на територію будь-яких приміщень, що належать публічному акціонерному товариству "Електроважхімпроект" та розташовані за адресою: вул. Леніна, 41, м. Дніпропетровськ, 49000.

Зазначене клопотання колегією суддів відхиляється, оскільки не стосується предмету позову.

До того ж в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин рішення підлягає частковому скасуванню.

В силу ст. 101 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не приймаються доданий відповідачем до пояснень лист Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 21.09.2013 року № 40/6105-СО, повідомлення від ОСОБА_5, витяг з кримінального провадження від 25.06.2013 року № 12013040670002921, оскільки заявник не обґрунтував неможливість подання їх суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 року у справі № 904/6952/13 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Стягнути з публічного акціонерного товариства "Електроважхімпроект", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс Плюс", смт. Ювілейне Дніпропетровської області 13624 грн. основного боргу, 215 грн. 55 коп. пені, 57 грн. 11 коп. річних, 1720 грн. 50 коп. судового збору, 800 грн. витрат на послуги адвоката, видавши наказ.

В решті позову відмовити".

Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Дніпропетровської області.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Електроважхімпроект" залишити без задоволення.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 16.12.13р.