Рішення № 35998392, 11.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/13758/2012 Головуючий у І інстанції Телепенько А.Д.Провадження № 22-ц/780/6832/13 Доповідач у 2 інстанції МалородКатегорія 19 11.12.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Малорода О.І.

суддів: Ігнатченко Н.В., Поліщука М.А.

при секретарі Власенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення матеріального збитку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 03 квітня 2012 року він маючи на меті придбати у власність земельну ділянку, уклав з відповідачем ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діяв відповідач ОСОБА_4, попередній договір купівлі-продажу, за яким сторони зобов'язалися у строк не пізніше 30 квітня 2012 року укласти та нотаріально посвідчити основний договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0813 га, цільове призначення ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 160000 грн.

Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2145.

За умовами даного договору він передав, а ОСОБА_4 отримав платіж за земельну ділянку у розмірі 160000 грн., що за середнім комерційним курсом на день укладення цього договору становить 20000 доларів США.

Пунктом 4.1 цього ж договору встановлено, що у разі відмови першої сторони ОСОБА_1, (продавця) від укладення основного договору, неподання нею документів, необхідних для нотаріального посвідчення основного договору, або інших документів, вказаних в п. 3.1 цього договору, неприбуття цієї сторони до нотаріуса для укладення основного договору та за наявності інших обставин, внаслідок яких основний договір укладений не буде з вини першої сторони, ця сторона, за виключенням виникнення перешкод з боку органів земельних ресурсів при виготовленні документів для відчуження вказаної земельної ділянки, має відшкодувати другій стороні, ОСОБА_3 матеріальні збитки у сумі 320000 грн.

Під час укладення попереднього договору купівлі продажу відповідач ОСОБА_4 діяв в інтересах відповідача ОСОБА_1 на підставі довіреності від 11 грудня 2006 року посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованою в реєстрі за № 2605.

Цією довіреністю ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_7 і ОСОБА_4 розпоряджатися (продавати, обмінювати, передавати в найм, позичку, іпотеку, тощо) та вчиняти будь-які дії передбачені чинним законодавством України, щодо розпорядження земельною ділянкою площею 0,0813 га (кадастровий номер 3221282800:06:015:0007), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ціною та на умовах за їх розсудом в тому числі визначати розмір завдатку та штрафних санкцій. Довіреність видана на безстроковий термін з правом передоручення.

12 квітня 2012 року уповноважений ОСОБА_1 представник ОСОБА_4 на виконання умов попереднього договору з позивачем ОСОБА_3 з'явилися до приватного нотаріуса для укладення основного договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки. Знаходячись безпосередньо у приватного нотаріуса вони дізналися, що дію довіреності видану на ім'я ОСОБА_7 і ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_1 09 квітня 2012 року припинив, що унеможливило укладення вище вказаного основного договору.

Про припинення дії цієї довіреності відповідач ОСОБА_1 його не повідомив, також не повідомив його і про відмову укладати договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, кошти в розмірі 160000 грн. сплачені ним, ОСОБА_3 за умовами попереднього договору від 03 квітня 2012 року не повернув, на зв'язок з ним не виходив.

Скасувавши довіреність, ОСОБА_1 відмовився від укладення з ним основного договору купівлі-продажу земельної ділянки. Вказаний договір купівлі-продажу і на теперішній час не укладений з вини останнього.

Виходячи із змісту попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідач ОСОБА_1 необґрунтовано ухилився від укладення основного договору чим завдав йому, ОСОБА_3 матеріальних збитків у сумі 320000 грн. передбачених п. 4.1 умовами попереднього договору, тому цей збиток відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_4 повинні йому відшкодувати.

Факт отримання коштів в сумі 160000 грн. від ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_1 не визнає.

Виходячи із викладених обставин, що відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_4 діяли спільно для досягнення спільної мети, а саме продажу земельної ділянки, та неповернення йому сплачених коштів за умовами попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки вважає, що і відповідальність відповідачі мають нести солідарно.

З урахуванням уточнення позовних вимог просив стягнути солідарно із ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на його користь матеріальні збитки у розмірі 320000 грн.

У квітні 2013 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, у якій зазначав, що дійсно 03 квітня 2012 року ОСОБА_4, діючи на підставі наданої ним довіреності від 11 грудня 2006 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, уклав із ОСОБА_3 попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0813 га, цільове призначення - ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 160000 грн.

Про укладення і зміст цього попереднього договору йому стало відомо із отриманої копії позовної заяви ОСОБА_3

Вважає, що даний договір вчинено внаслідок зловмисної домовленості його представника ОСОБА_4 і ОСОБА_3, оскільки всупереч його інтересів у п. 4.1 спірного попереднього договору встановлено невиправдану санкцію, а саме у випадку ухилення від укладення основного договору купівлі-продажу земельної ділянки та ненадання ним документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору він, ОСОБА_1 має відшкодувати збитки ОСОБА_3 у розмірі 320000 грн., що є для нього великим фінансовим ризиком. Крім цього ОСОБА_4 маючи бажання настання цих наслідків не попередив його про укладення цього ж договору і тому він 09 квітня 2012 року не знаючи про ці наслідки скасував свою довіреність від 11 грудня 2006 року.

Причиною скасування ним довіреності стали дії ОСОБА_4 Будь-яких коштів виплачених за належну йому земельну ділянку ОСОБА_4 йому не передавав. Також йому відомо, що ОСОБА_3 на той час із-за відсутності в нього коштів взагалі не мав наміру купувати земельну ділянку, тому і зацікавлений у отриманні від нього штрафних санкцій передбачених п. 4.1 спірного попереднього договору.

Далі зазначив, що підставою для визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним на підставі ст. 232 ЦК України є також те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є пов'язаними особами, оскільки їх діти ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 є братом і сестрою, оскільки мають спільну матір ОСОБА_10, перший шлюб якої був зареєстрований із ОСОБА_3, а другий цивільний шлюб із ОСОБА_4

Просив визнати попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0813 га, цільове призначення ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 недійсним та стягнути судові витрати з відповідачів.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено та відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову до відповідача ОСОБА_1 та задовольнити зустрічний позов.

Мотивує вимоги тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачі не виконали вимоги попереднього договору, не уклали договір купівлі продажу земельної ділянки, а тому відповідно до п. 4.1 Попереднього договору з них слід стягнути передбачені договором збитки в розмірі 320 000 грн.

Суд відмовив в задоволенні зустрічних вимог поскільки прийшов до висновку, що зустрічний позов є необґрунтованим та безпідставним.

На думку колегії суд вірно встановив обставини справи.

Колегія вважає, що висновки суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог відповідають нормам матеріального права та обставинам справи.

Однак колегія не погоджується з висновками суду в частині стягнення з відповідачів збитків в розмірі 320 000 грн. з наступних підстав.

Встановлено, що позивач звертаючись до суду посилався на положення ст.. 635 ЦК України та умови Попереднього договору.

При укладенні попереднього договору позивач передав представнику ОСОБА_1, ОСОБА_4 кошти в розмірі 160 000 грн. тобто повну вартість земельної ділянки.

З вини відповідачів основний договір укладений не був.

П. 4.1 Попереднього договору передбачено стягнення збитків в розмірі 320 000 грн. з особи винної у невиконанні умов попереднього договору.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки, між сторонами у справі укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана позивачем ОСОБА_3 відповідачу грошова сума в розмірі 160 000 грн. є авансом, який підлягає поверненню позивачу, тому висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та стягнення збитків в розмірі 320 000 грн. є помилковим.

Згідно ст. 309 ч.1, п.4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції та ухваленням нового рішення є порушення норм матеріального права при його постановленні.

На думку колегії стягнення авансу в розмірі 320 000 грн. не відповідає зазначеним нормам матеріального права, а тому апеляційну скаргу в цій частині слід задовільнити частково, рішення суду змінити стягнувши аванс в розмірі 160 000 грн.

Колегія погоджується з висновками суду в частині стягнення з відповідачів указаної суми солідарно з тих підстав, що відповідачами не надано належних доказів про розподіл між ними грошових коштів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду поскільки не ґрунтуються на обставинах справи на вимогах закону.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.. 88 ЦПК України та з врахуванням розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 88, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовільнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року змінити в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 матеріальних збитків в розмірі 320 000 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги в цій частині задовільнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 матеріальні збитки за попереднім договором купівлі-продажу від 03 квітня 2012 року у сумі 160 000 грн.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 судові витрати у розмірі по 800 грн. з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :