Ухвала суду № 35982888, 14.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 р.Справа № 1806/2а-8852/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.07.2013р. по справі № 1806/2а-8852/11

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (позивач), звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (відповідач), в якому просив суд:

- визнати неправомірною відмову у проведенні перерахунку та виплаті призначеної пенсії у відповідності до ч.3 ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати провети перерахунок призначеної пенсії у відповідності до ч.3 ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати виплатити суми пенсії у розмірі різниці між розміром пенсії, що нараховувалась та виплачувалась і розміром пенсії, яка підлягала виплаті, але не була нарахована та не була отримана з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, за період з 01.09.2001 року.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.07.2013 року вказаний позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду в Ковпаківському районі м. Суми щодо відмови в перерахунку пенсії.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії з 07.04.2011 року відповідно до ч.3 ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України від 17.11.1999 року та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", від 10.02.2000 року № 264 "Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації", від 09.08.2005 року №713 "Про внесення змін до п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.07.2013 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 04.11.1972 року було призначено пенсію за вислугу років. З серпня 1940 р. по липень 1945 р. позивач був курсантом Чугуївського авіаційного училища та 10.07.1945 року отримав звання пілота.

З 09.07.1949 року по 24.09.1949 року позивач працював пілотом-інструктором Центрального аероклубу УРСР, з 15.03.1953 року по 01.11.1972 року працював пілотом-інструктором Сумського учбового авіаційного центру ДТСААФ. Позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.53 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням змін внесених Законом України від 17.11.1999 року. Позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки на нього, як пілота-інструктора Сумського учбового авіаційного центру ДТСААФ не поширюється дія вказаного Закону.

Задовольняючи позов про зобов'язання відповідача з 07.04.2011 року здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії відповідно до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки посади, на яких перебував позивач дають підстави для здійснення такого перерахунку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення» працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і борт операторам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і борт операторів, які виконують спеціальні роботи в польотах.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" № 1222-XIV від 17 листопада 1999 року дія статті 53 поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів і бортоператорів), які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності даного Закону.

Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років встановлений статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" Кабінетом Міністрів України 21 липня 1992 року прийнято постанову № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", якою затверджено Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу.

Згідно підпунктом «г» пункту 1 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги.

Відповідно до пунктів 1, 2 Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.

Отже, посади, які обіймав позивач до виходу на пенсію за вислугою років підпадають під підстави для призначення йому такої пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому частиною 3 статті 53 названого Закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.07.2013р. по справі № 1806/2а-8852/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.