Ухвала суду № 35982798, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 816/4088/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представника позивача - Паюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. по справі № 816/4088/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське"

до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області

про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області, у якому просив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коновалівське", у якому просило: про визнання незаконною та скасування постанови №031274 від 10 червня 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог КАС України, та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою та зареєстровано 19 січня 2004 року, номер запису 1 572 120 0000 000024.

23 квітня 2013 року державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області на підставі завдання на перевірку №006187 від 22 квітня 2013 року проведено рейдову перевірку: пасажирських перевезень, вантажних перевезень, легкових таксі в м. Дніпропетровськ. Зазначена перевірка проводилася з 23 квітня 2013 року по 25 квітня 2013 року на підставі завдання на перевірку №006187 від 22 квітня 2013 року.

У ході проведення перевірки державними інспекторами перевірено транспортний засіб Камаз 55102, номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого згідно посвідчення знаходився ОСОБА_2, власником зазначеного транспортного засобу є ТОВ "Коновалівське", який здійснював вантажне перевезення силосу згідно товарно-транспортної накладної №36 від 22 квітня 2013 року, виданої постачальником ТОВ "Колодознівське" покупцю ТОВ "Приват Агро".

За результатми зазначеного акту перевірки складено акт №015990 від 23 квітня 2013 року, де зафіксовано надання послуг з вантажних перевезень на договірних умовах, згідно ТТН №36 без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме не оформлена індивідуальна контрольна книжка водія, чим порушено наказ МТУ №340 від 07 червня 2010 року. Як вбачається яз акту перевірки водій з даним актом ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акту №015990 від 23 квітня 2013 року, начальником Управління Укртрансінспекції у Полтавській області винесено постанову про застосування фінансових санкцій від 10 червня 2013 року №031274, якою до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив приходить до висновку, що оскаржувана постанова обґрунтована та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про автомобільний транспорт», законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті згідно із частиною сімнадцятою статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), який встановлює процедуру здійснення такого контролю.

Відповідно до пункту 4 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно положень статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення рейдової перевірки автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується (частина вісімнадцята статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Згідно абзацу пункту 21 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.

Акт фіксує факт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, проведеної 23 квітня 2013 року, державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Дніпрпетровській області складено акт № 015990 від 23 квітня 2013 року.

Діючим Порядком не передбачено для оформлення рейдових перевірок складання акту в двох екземплярах та передачу одного екземпляру акту суб'єкту господарювання, щодо якого проведено перевірку.

Згідно із пунктами 1, 9 частини першої статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктом 6.3 цього Положення визначено, що до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено, що у водія га момент проведення перевірки була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія або щоденний реєстраційний лист режиму праці та відпочинку водія за 23 квітня 2013 року, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до абзацу 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини четвертої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

На підставі зазначеного Порядку відповідачем рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу позивача лист - повідомлення від 31 травня 2013 року № 785/5/59-13 про розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, призначений на 10 червня 2013 року, яке отримано уповноваженою особою позивача.

Пунктом 27 Порядку передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова про застосування фінансових санкцій №031274 від 10 червня 2013 року прийнята на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. по справі № 816/4088/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Бартош Н.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013 р.