Постанова № 35982756, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р. Справа № 818/4943/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представника позивача - Похилько Л.В.,

представника відповідача - Сороколіт С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 818/4943/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе"

до Сумської митниці Міндоходів , Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області

про визнання дій протиправними, визнання рішення протиправним та його скасування і стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" звернулося до суду з позовом до Сумської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області у якому просило: визнати дії відповідача щодо відмови у прийнятті митної декларації № 805130000/2013/000691 від 25 січня 2013 р. протиправними; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2013/00014 від 25 січня 2013 р. та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 55 645,80 грн., ввізного мита у розмірі 278 229 грн. та стягнення судових витрат в розмірі 2 328, 41 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Митного кодексу України, КАС України та невідповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 січня 2013 р. декларантом ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Сумської митниці ДМС України подана митна декларація № 805130000/2013/000691 для митного оформлення в режимі імпорт комплекту магнітного підвісу КМП Ц-16 ТАИК.656443.026ТУ та інші документи, необхідні для митного контролю (а.с.11).

Для підтвердження країни походження товару та з метою отримання пільги зі сплати ввізного мита позивачем наданий зовнішньоекономічний контракт № 67-06Э/2012 від 04 червня 2012 р. укладений між ТОВ "ЭМПР-ГАЗ" (Російська Федерація) та ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" (а.с.32-34), рахунок-фактура № 1 від 18.01.2013 р. (а.с.30), міжнародна товарно - транспортна накладна № 0505288 (країна відправлення Росія), оригінал Сертифікату про походження товару за формою СТ-1 від 22 січня 2013 р. за № RUUA 300 1 000 453 (а.с.10) та акт експертизи № 026-03-00020 для оформлення сертифікату країни походження товару, складений Торгово-промисловою палатою Російської Федерації 21 січня 2013 р.(а.с.26-29) та інші документи.

У зв'язку з наявністю преференції зі сплати ввізного мита позивачем нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1112916 грн.

25 січня 2013 р. Сумська митниця відмовила ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" у митному оформленні задекларованого товару, оформивши Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2013/00014 (а.с.13-14).

Підставою для відмови стало невизнання Сумською митницею Сертифікату про походження товару за формою СТ-1 від 22 січня 2013 р. за № RUUА 300 1 000 453 для цілей надання товару режиму вільної торгівлі, у звзяку з чим позивач оформив митну декларацію № 805130000/2013/000729 з нарахуванням та сплатою ввізного мита за оформлення задекларованого товару у розмірі 278 229 грн. та податку на додану вартість у розмірі 1168561,8 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, оскільки відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі діючого законодавства та у спосіб передбачений законом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товару обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Положеннями ст.355 Митного кодексу України врегульовано перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю.

Так, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);

в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;

ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

д) найменування товарів;

е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Колегія суддів зазначає, що на виконання вищезазначених норм позивачем поданий повний пакет документів та відомостей, необхідних для митного контролю, в тому числі, й документ, що підтверджує країну походження товару, а саме оригінал Сертифікату про походження товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно ч. 7 ст. 36 Митного кодексу України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно Правил визначення країни походження товарів, затверджених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності незалежних Держав від 20 листопада 2009 р., країною походження товарів є країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній обробці/переробці.

Відповідно до п.6.1 Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання ним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1. Вказане положення Правил кореспондується зі змістом ст. 43 Митного кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що в картці відмови Сертифікат про походження товару за формою СТ-1 від 22 січня 2013 р. за №RUUA 300 1 000 453 (бланк 1608891) невизнаний відповідачем для цілей надання товару режиму вільної торгівлі у відповідності до пунктів 2.4, 3.1, 3.2, 5.3, 7,4, 9.1, 9.3 Правил.

Відмова у прийнятті зазначеної картки прийняте на підставі неповноти оформлення акту експертизи та на ту обставину, що відомості, зазначені в сертифікаті не дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару стосовно декларованого. До моменту надання документів, які підтверджують виконання критерію достатньої обробки/переробки, товар вважається не преференційним.

Колегія суддів зазначає, що позивачем відповідно до Правил визначення країни походження товарів, Митного кодексу України до митного органу поданий повний пакет документів та відомостей, необхідних для митного контролю, у тому числі оригінал Сертифікату про походження товару, акт експертизи №026-03-00020 від 21 січня 2013, р., контракт №67-063/2012 від 04 червня 2012 р., специфікація №1 до контракту №67-063/2012 від 04 червня 2012 р., рахунок - фактура №1 від 18 січня 2013 р., міжнародна товарно-транспортна накладна № 0505288.

Відповідно до Правил визначення країни походження товарів, під час вивезення товарів з держав - Учасниць Угоди Сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національногозаконодавства.

Згідно ч. 3 ст. 43 Митного Кодексу України, сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару і виданий компетентним органом даної країни.

Відповідно до ч. 8 ст. 43 Митного кодексу України, у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Згідно ч. 9 ст. 43 Митного кодексу України, додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що товар користується режимом вільної торгівлі, якщо він відповідає критеріям походження, встановленим цими Правилами, а також: вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав учасниць Угоди й резидентом іншої держави-учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці та ввозиться на митну територію іншої держави-учасниці Угоди; вивозиться (ввозиться) фізичною особою резидентом держави-учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди на митну територію іншої держави-учасниці Угоди; не залишає території держав - учасниць Угоди.

Відповідність задекларованого товару критеріям походження, встановленим Правилами підтверджена вищезазначеним Сертифікатом, країна походження - Російска Федерація є учасницею Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994р.

Відповідно до змісту п.6.3 Правил, під час вивезення товарів з держав-учасниць Угоди Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 як і акт експертизи для оформлення вказаного сертифікату, видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства.

Таким чином, визначення країни походження товару, відповідно до критерію достатньої обробки/переробки товару, вказаного у п.2.4 Правил, здійснюється органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства. За умови виконання такого критерію видається Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 з зазначенням критерію походження у графі 9 сертифікату, який однозначно свідчить про країну походження товару. Саме Сертифікат про проходження товару форми СТ-1, за відсутності розбіжностей в наданих документах про країну походження товару, підтверджує країну походження товару для цілей надання режиму вільної торгівлі відповідно до п.6.1 Правил.

Колегія судів зазначає, що діючим законодавством встановлено, що надання сертифікату форми СТ -1 є підставою для отримання преференції зі сплати ввізного мита.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначений сертифікат оформлений відповідно до Правил визначення країни походження товарів та містить повну інформацію щодо задекларованого товару, а саме: у графі 8 Сертифікату зазначений опис товару: комплекти магнітного підвісу КМП Ц-16 ТАИК.656443.026ТУ», що відповідає задекларованому товару у графі 31 митної декларації №80513 0000/2013/000691 від 25 січня 201З р.; у графі 13 зазначена країна походження товару - «Російська Федерація», у графі 9 вказаний критерій походження «Д8505», тобто товар підданий достатній обробці (переробці) та вказані перші чотири цифри коду товарної позиції за ТН ЗЕД кінцевої продукції, що відповідає коду товару «85052000», зазначеному у 33 графі митної декларації. Інформація щодо вищезазначеного товару відповідає наданим для митного оформлення акту експертизи №026-03-00020 від 21 січня 2013 р., - специфікації №1 до контракту №67-063/2012 від 04 червня 2012 р., рахунку - фактурі №1 від 18 січня 2013 р., міжнародній товарно-транспортній накладній №0505288.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що наданий позивачем сертифікат відповідає діючому законодавству, містить повну та достовірну інформацію про країну походження товару та однозначно вказує про походження товару з Російської Федерації, є дійсним для оформлення товару в режимі вільної торгівлі та на його підставі провести ідентифікацію товару декларованого за митною декларацією №805130000/2013/000691 від 25 січня 2013 р.

Під час слухання справи у суді першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів існування розбіжностей про країну походження товару у Сертифікаті чи інших документах, що подані позивачем для митного контролю та митного оформлення товару, задекларованого за митною декларацією № 805130000/2013/000691 від 25 січня 2013 р.

Згідно п. 2.4 Правил, у разі участі у виробництві товару третіх країн, крім держав - учасниць Угоди, країна походження товару визначається відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) товару.

Критерій достатньої обробки (переробки) може виражатися виконанням таких умов: а) зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки); б) виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце; в) правило адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.

Основною умовою критерію достатньої обробки (переробки) є зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків. Ця умова застосовується до всіх товарів, за винятком товарів, уключених до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце (далі - Перелік) (додаток 1, який є невід'ємною частиною Правил).

До цього Переліку як одна з умов може бути включено правило адвалорної частки як самостійно, так і в поєднанні з виконанням інших необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, викладених у підпункті "б" цього пункту.

У разі якщо застосовується правило адвалорної частки, вартісні показники розраховуються:

- для матеріалів іноземного походження - за митною вартістю таких матеріалів під час їхнього ввезення до країни, на території якої здійснюється виробництво кінцевого товару, або за документально підтвердженою ціною їхнього першого продажу на території країни, у якій здійснюється виробництво кінцевого товару;

- для кінцевого товару - за ціною на умовах франко-завод.

Таким чином, п.2.4 Правил для визначення критерію достатньої обробки/переробки товару передбачає ряд умов, які були дотримані позивачем стосовно задекларованого товару.

Графа 8 Сертифікату містить опис товару: «комплект магнітного підвісу КМП Ц-16 ТАИК.656443.026ТУ, що відповідає коду товарної позиції за ТН ЗЕД «85052000». Код товару «8505» включений до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце.

Згідно вказаного переліку, умовами, виробничими й технологічними операціями, необхідними для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн є виготовлення, під час якого вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50 % ціни кінцевої продукції: у зазначених вище межах матеріали, що класифікується в тій самій позиції, що й продукт, можуть використовуватися лише до суми в їх 10 % ціни кінцевої продукції.

Відповідно до змісту акту експертизи, відбулася зміна товарної позиції задекларованого за ТН ЗЕД на рівні перших чотирьох знаків у порівнянні з сировиною іноземного походження.

В акті експертизи зазначено, що згідно товарної номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) кінцевий товар відносить до товарної позиції 8505, а використані при його виробництві матеріали іноземного походження відносяться до товарних позицій: джерела живлення, дроселі - 8504, конденсатори - 8532, світло діоди - 8541, клейми, контракти, вимикачі, з'єднувачі, наконечники - 8536, мікросхеми - 8542, комплектуючі кафів управління - 7326, 7616, 8538, метизи 7318, вентилятори- 8414». Товар, що класифікується в товарній позиції 8505, включений до Додатку 1 Правил, експертом проведений розрахунок адвалерної частки (коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки і ціні кінцевої продукції). З урахуванням ціни франко-завод кінцевого товару, вартості іноземних матеріалів обрахована адвалорна частка, яка становить 19,81%. На стор.3-4 акту експертом зроблений висновок, що для кінцевого товару (комплекту магнітного підвісу КМП Ц-16 ТАИК.656443.026ТУ з товарною позицією 8505 по ТН ЗЕД вартість використовуваних іноземних матеріалів не перевищує 50% ціни кінцевої продукції, при цьому, матеріали іноземного походження, що класифікуються в даній товарній позиції, використовуються.

У зв'язку з вищевикладеним встановлено, для вищевказаного товару виконуються умови визначені в «Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар визначається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце» (додаток 1 до Правил), що звідає вимогам достатньої обробки/преребки в РФ та дозволяє вважати даний товар таким, що походить з Російської Федерації.

Кінцевий товар згідно з Правилами, є товаром російського походження, підданий достатній обробці/переробці в РФ та має критерій походження «Д8505»

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги п.2.4 Правил визначення критерію достатньої обробки (переробки) товару, що не враховано відповідачем складанні Картки відмови.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно визнання дій відповідача щодо відмови у прийнятті митної декларації № 805130000/2013/000691 від 25 січня 2013 р. протиправними; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2013/00014 від 25 січня 2013 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно зі статтею 27 МК України якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Відповідно до підпункту 5 пункту 9 Розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення товару за митною декларацією № 805130000/2013/000691 від 256 січня 2013 р., у звзяку з начвністю пільг зі сплати ввізного мита, що підтверджується вищезазначеним сертифікатом про проходження товару , позивач у декларації зазначив умовну оплату мита. Крім того, ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" нарахована, виходячи з митної вартості товару, й сплачена до бюджету сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 12 916 грн. (5564580х20%).

У зв'язку з відмовою відповідача у митному оформленні товару за вказаною митною декларацією та складанні Картку відмови, позивач подав Сумській митниці декларацію № 805130000/2013/000729 від 25 січня 2013 р., за якою нарахував грошове зобов'язання з ввізного мита у сумі 278 229 грн. (5 564 580х5%) та податок на додану вартість у сумі 1168561, 80 (( 5 564 580+278 229)х20%)).

Таким чином, у зв'язку з незаконною відмовою в митному оформленні товару позивачем додатково оплачено митних платежів на суму 333 874, 8 грн., у тому числі: ввізне мио - 278229 грн., податко на додагу вартість - 55 645, 8 грн. 5 564 580+278 229)х20% - 1 112 916)).

Факт оплати ввізного мита за митну декларацію № 805130000/2013/000729 від 25 січня 2013 р. у сумі 278 229 грн. та переплати податку на додану вартість, у звзяку з кригуванням основи нарахування у сумі 55 645, 8 грн., підтверджено відміткою «ПМК 3/805 25 січня 2013 ОНП 3/ 805 25 січня 2013№ на митній декларації.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у митному оформленні товару за митною декларацією № 805130000/2013/000729 від 25 січня 2013 р., що призвело до надмірної сплати позивачем митних платежів у загальному розмірі 333 74, 8 грн., у зв'язку з чим, зазначена сума підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 р. по справі № 818/4943/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" задовольнити.

Визнати протиправними дії Сумської митниці Міндоходів, щодо відмови у прийнятті митної декларації № 805130000/2013/000691 від 25 січня 2013 р.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2013/00014 від 25 січня 2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Воскресенська 7, код ЄДРПОУ 23636315) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991, рах. № 26001034313200 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код банка 09807750) надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 55 645, 8 грн., ввізного мита у розмірі 278 229 грн. та судові витрати у розмірі 2328, 41 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.

Повний текст постанови виготовлений 11.11.2013 р.