Ухвала суду № 35970993, 12.12.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

12.12.2013Справа № 901/855/13-гза позовом публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

(вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053)

до публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

(пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про стягнення 6 621 833.82 грн.

за скаргою публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим

за участю зацікавленої особи: публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

від заявника: Тітов Олександр Сергійович, представник, довіреність № 11/238 від 13.11.2013, ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»;

від ДВС: Короткова Ірина Вікторівна, представник, довіреність № 10-11/5314 від 29.10.2013, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим;

від зацікавленої особи: Шляхетський Андрій Леонідович, представник, довіреність № 2-386д від 04.06.2013, товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазвидобування».

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» зверталось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» з вимогами про стягнення боргу у розмірі 6 492 050.28 грн., штрафних санкцій у розмірі 83 129.46 грн., інфляційних втрат у сумі 13 324.53 грн. та 3% річних у розмірі 33 329. 55 грн..

Рішенням господарського суду АР Крим від 23 квітня 2013 року у даній справі позов був задоволений частково.

На виконання зазначеного рішення у даній справі 07 травня 2013 року господарським судом АР Крим був виданий відповідний наказ.

20 листопада 2013 року на адресу суду від публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» надійшла скарга, в якій заявник просить визнати незаконною та скасувати постанову ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції МУЮ в АР Крим від 06 листопада 2013 року про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 07 травня 2013 року у справі № 901/855/13-г.

Ухвалою суду від 20 листопада 2013 року вищевказану скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Представник заявника скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважає її безпідставною та необґрунтованою, про що зазначив у своїх запереченнях на скаргу (т. 2, а.с. 109-111).

Представник зацікавленої особи також проти задоволення скарги заперечував та просив суд у її задоволенні відмовити, про що зазначив у запереченнях на скаргу (т. 2, а.с. 99-102).

Розглянувши скаргу, суд вважає її такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Свою скаргу ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» вмотивовує порушенням державним виконавцем вимог статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», що виразилося у відновленні виконавчого провадження з виконання наказу по даній справі, незважаючи на те, що обставина, яка обумовила зупинення виконавчого провадження, не була усунута.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлені підстави та порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 12 червня 2013 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу у даній справі (т. 2, а.с. 22).

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 25 червня 2013 року примусове виконання вказаного наказу було зупинено на підставі пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 2, а.с. 24).

При цьому державним виконавцем було враховано, що відповідно до пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно- енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

З урахуванням наведеного, державний виконавець дійшов висновку про необхідність зупинення виконавчого провадження ВП № 38399168 з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2013 року № 901/855/13-г.

Однак, у наступному до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим звернувся стягувач із відповідними роз'ясненнями, з яких вбачалася відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження.

Державним виконавцем були досліджені такі роз'яснення та встановлено відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з чим воно постановою від 06 листопада 2013 року було поновлено (т. 2, а.с. 35).

При цьому, державним виконавцем було прийнято до уваги наступне.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 було надано офіційне тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року N 2711-IV з наступними змінами, які треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні рахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу»;

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Статтею 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» передбачено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

- заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

- енергоносії - кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія;

- розрахункова дата - дата, на яку кожним з учасників розрахунків фіксується сума кредиторської та дебіторської заборгованостей для погашення шляхом застосування механізмів, зазначених цим Законом. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2011 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

Зі змісту Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» вбачається, що його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених даним Законом; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, і види якої визначені у Законі № 2711-IV (преамбула, п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 ст. 1, ч. 2 ст. 2 Закону № 2711-IV).

Наведене дає суду підстави для висновку, що положення Закону № 2711-IV не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 зазначеного Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Так, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2013 року по даній справі з ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь ПАТ Укргазвидобування» стягнута заборгованість за договором поставки № 280 від 30 березня 2012 pоку, яка виникла через несплату боргу за товар (труба б/ш, г/д, сталь 10Г2 з катаної заготовки, з фаскою, з 100% гідровипробуванням та термообробкою д325*14, ізольовані двокомпонентною поліуритановою композицією Capon Hycote 165 XF, ДЕСТ 8732-78).

З наведеного вбачається, що заборгованість за наказом господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2013 року № 901/855/13-г не є заборгованістю, яка виникла через розрахунки за енергоносії, а тому факт внесення ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, ще не є підставою для зупинення виконавчого провадження ВП № 38399168.

Одночасно, суд вважає, що наведений перелік підстав, за яких не зупиняється виконавче провадження, не є вичерпним, оскільки підприємства паливно-енергетичного комплексу, внесені до Реєстру, залишаються суб'єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов'язаних з розрахунками за енергоносії.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом № 2711-IV. Водночас, внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом № 2711-IV. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу), яке було офіційно опубліковане в Офіційному віснику України, 2012, № 98 (29.12.2012), ст. 3973. Зазначене рішення Конституційного Суду України відповідно до статті 150 Конституції України та статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 № 422/96-ВР є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим.

Відповідно до підпункту 9.13. пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі знання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим з прийняття постанови про поновлення виконавчого провадження від 06 листопада 2013 року ВП № 38399168 є законними, а постанова про поновлення виконавчого провадження від 06 листопада 2013 року ВП № 38399168 з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2013 року № 901/855/13-г відповідає чинному законодавству України.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим щодо визнання незаконною та скасування постанови ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції МУЮ в АР Крим від 06 листопада 2013 року про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 07 травня 2013 року у справі № 901/855/13-г - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська