Ухвала суду № 35971000, 12.12.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

12.12.2013Справа № 901/855/13-гза позовом публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

(вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053)

до публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

(пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про стягнення 6 621 833.82 грн.

за скаргою публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим

за участю зацікавленої особи: публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

від заявника: Тітов Олександр Сергійович, представник, довіреність № 11/238 від 13.11.2013, ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»;

від ДВС: не з'явився, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим;

від зацікавленої особи: Шляхетський Андрій Леонідович, представник, довіреність № 2-386д від 04.06.2013, товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазвидобування».

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» зверталось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» з вимогами про стягнення боргу у розмірі 6 492 050.28 грн., штрафних санкцій у розмірі 83 129.46 грн., інфляційних втрат у сумі 13 324.53 грн. та 3% річних у розмірі 33 329. 55 грн..

Рішенням господарського суду АР Крим від 23 квітня 2013 року у даній справі позов був задоволений частково.

На виконання зазначеного рішення у даній справі 07 травня 2013 року господарським судом АР Крим був виданий відповідний наказ.

18 листопада 2013 року на адресу суду від публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» надійшла скарга, в якій заявник просить визнати незаконною та скасувати постанову ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції МУЮ в АР Крим від 06 листопада 2013 року про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою суду від 20 листопада 2013 року вищевказану скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Представник заявника скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважає її безпідставною та необґрунтованою, про що зазначив у своїх запереченнях на скаргу (т. 2, а.с. 109-111).

Представник зацікавленої особи також проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що рішення по даній справі до теперішнього часу не виконано, тому ВДВС правомірно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, у зв'язку з чим просив суд у її задоволенні відмовити, про що зазначив у запереченнях на скаргу (т. 2, а.с. 99-102).

Розглянувши скаргу, суд вважає її такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Свою скаргу ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» вмотивовує порушенням державним виконавцем вимог статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», що виразилося у прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору з товариства, тоді як виконавче провадження зупинено та виконавчі дії не повинні провадитись.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлені підстави та порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 12 червня 2013 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу у даній справі (т. 2, а.с. 22).

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 25 червня 2013 року примусове виконання вказаного наказу було зупинено на підставі пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 2, а.с. 24).

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Так, пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 38399168 від 12 червня 2013 року було встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення, а саме - 7 днів з моменту винесення постанови, тобто до 20 червня 2013 року.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Пунктом 3.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення.

З аналізу наведених норм слідує, що самостійне невиконання божником рішення суду тягне за собою його примусове виконання, яке своїм початком має день, наступний за останнім днем строку, відведеного для самостійного виконання рішення, та є підставою для стягненням з боржника виконавчого збору.

Дійсно, 25 червня 2013 року було зупинене виконавче провадження з виконання наказу у даній справі, однак постановою від 06 листопада 2013 року воно було поновлено та одночасно винесено постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки рішення суду самостійно боржником виконане не було, доказів такого виконання державному виконавцеві не надавалося.

При цьому, посилання представника скаржника на неможливість стягнення виконавчого збору з огляду на те, що виконавче провадження було зупинене, є неспроможними, оскільки згідно з вимогами постанови від 12 червня 2013 року та статей 25, 34 Закону України «Про виконавче провадження» боржник був зобов'язаний виконати рішення у строк 7 днів з моменту винесення постанови, тобто до 20 червня 2013 року, тоді як виконавче провадження було зупинене 25 червня 2013 року, а отже такі посилання скаржника є хибними та необґрунтованими.

Таким чином, з огляду на те, що рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2013 року у справі № 901/855/13-г у встановлений державним виконавцем строк для добровільного його виконання ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не виконано, суд визнає правомірним винесення Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим постанови про стягнення боржника виконавчого збору від 06 листопада 2013 року ВП № 38399168.

Відповідно до підпункту 9.13. пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі знання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим щодо визнання незаконною та скасування постанови ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції МУЮ в АР Крим від 06 листопада 2013 року про стягнення виконавчого збору - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська