Ухвала суду № 35969662, 27.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 р.Справа № 818/812/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2013р. по справі № 818/812/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоранто"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах

про визнання частково протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоранто" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, у якому просило визнати частково протиправним податкове повідомлення-рішення від 23.01.2013 року № 0000032250/0/4051.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправним податкове повідомлення - рішення № 0000032250/0/4051 від 23.01.2013 року в частині збільшення суми зобов'язання з податку на додану вартість на 89 359 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44679 грн. 50 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лоранто" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2012 року.

За наслідками перевірки складено акт від 02 січня 2013р. № 1/2250/37052410/1. На підставі розгляду вказаного акту відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року № 0000032250/0/4051, яким збільшено зобов'язання позивача з податку на додану вартість, застосовано штрафні (фінансові) санкції. (а.с. 65 том 1).

Відповідачем за наслідками перевірки зроблено висновок про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2012 року сум податку на додану вартість по відносинах з ТОВ "Торговий дім "Карпатнафтотрейд", ТОВ "Пірсан" та ТОВ "Топаз".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.01.2013 року № 0000032250/0/4051 є необґрунтованим та незаконним в частині, що оскаржується позивачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом в суді першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді справи, що 01 листопада 2011 року позивачем укладено договір поставки № Г-004 з ТОВ "Торговий дім Карпатнафтотрейд", за яким позивач зобов'язався прийняти та оплатити газ скраплений.

На підтвердження виконання умов договору сторонами в періоді, який перевірявся, надано копію видаткової накладної від 13 серпня 2012 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 63, податкову накладну № 185 від 13 серпня 2012 року.

10 липня 2012 року позивачем укладено з ТОВ "Топаз" договір підряду № 7, відповідно до якого останнє зобов'язалось виконати на замовлення позивача ремонтні роботи АЗС № 24 в м. Буринь Сумської області (т. 1 а.с. 138-141). На підтвердження виконання сторонами умов договору надано копії актів приймання виконаних робіт, податкової накладної № 121 від 19 липня 2012 року, оборотно-сальдові відомості по рахунку № 63 (т. 1 а.с. 149-151).

13 вересня 2010 року позивачем укладено з ТОВ "Пірсан" договори оренди АЗС № 1309/10-1,№ 2807/10-5 від 28.07.2010 року, № 2807/10-6 від 28 липня 2010 року, 28.07/10-7від 28 липня 2010 року відповідно до яких позивач отримав в користування об'єкт в смт. Краснопілля, в м. Шостка, смт. Терни, м. Ромни, Сумської області. На підтвердження виконання сторонами умов договору надано копії актів приймання-передачі АЗС, протоколи узгодження ціни оренди, податкові накладні № 27 від 01 вересня 2012 року, № 28 від 01 вересня 2012 року, № 29 від 01 вересня 2012 року, № 30 від 01 вересня 2012 року та № 31 від 01 вересня 2012 року, видані ТОВ "Пірсан", оборотно-сальдові відомості по рахунку № 63,акти здачі-приймання виконаних робіт за договорами оренди (т. 1 а.с. 212-234, т. 2 а.с. 114-118).

Судом першої інстанції встановлено, що висновки про наявність виявлених перевіркою порушень, необхідність нарахування позивачу податкового зобов'язання, відповідачем були зроблені у зв'язку з відсутністю податкових накладних за спірними господарськими операціями. Проте, за висновками суду першої інстанції, відповідачем не було доведено факту відсутності на момент перевірки у позивача податкових накладних № 185 від 01 вересня 2012 року, видану ТОВ "Торговий дім "Карпатнафтотрейд"; № 27 від 01 вересня 2012 року, № 28 від 01 вересня 2012 року, № 29 від 01 вересня 2012 року, № 30 від 01 вересня 2012 року та № 31 від 01 вересня 2012 року, виданих ТОВ "Пірсан"; № 121 від 01 вересня 2012 року, видану ТОВ "Топаз".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних відповідають вимогам, встановленим вимогами чинного законодавства.

В свою чергу, відповідачем в акті перевірки не спростовується достовірність відомостей, що містяться у податкових накладних, наданих до перевірки та, в подальшому, до суду. Інших доводів в обґрунтування висновків про наявність виявлених перевіркою порушень, відповідачем наведено не було.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2013р. по справі № 818/812/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.