Рішення № 3596443, 14.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/34

14.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест»

про стягнення 202 344,83грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники:

від позивача Яковенко Т.Ю.- предст. (дов. від 07.04.2009р.)

від відповідача Кондратюк О.В.- предст. (дов. від 07.04.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 202 344,83грн. (167 000,00грн. –основного боргу, 16533,00грн.-пені, 2713,03грн.-3% річних, 16098,80грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання за договором №19-ФД про надання безвідсоткової позики від 27.06.2008р.

Ухвалою від 23.03.2009р. судом порушено провадження у справі №20/34, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 07.04.2009р.

У судовому засіданні 07.04.2009р. судом оголошено перерву до 14.04.2009р.

13.04.2009р. судом одержано заяву від позивача про уточнення позовних вимог, а саме, позивач просить суд стягнути з відповідача 167 000,00грн. –основного боргу, 15 447,50грн.-пені, 2 540,05грн. -3% річних, 16 098,80грн. –збитків від інфляції.

13.04.2009р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, в якому відповідач не заперечує проти заявлених позовних вимог, проте, зазначив про неможливість виконати зобов’язання з повернення позики, у зв’язку з відсутністю коштів.

У судовому засіданні 14.04.2009р. уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2008р. між сторонами у письмовій формі укладено договір №19-ФД про надання безвідсоткової позики , відповідно до умов якого позикодавець (позивач) передає у власність позичальнику (відповідач) грошові кошти на безвідсотковій основі у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього договору, а позичальник зобов’язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Відповідно до п. 2.1 договору розмір позики становить 167 000,00грн.

Позикодавець передає позику позичальникові протягом 1-го банківського дня після підписання сторонами цього договору (п. 3.1).

Як вбачається із платіжного доручення №184, 27.06.2008р. позивач передав відповідачу позику у сумі 167 000,00грн.

Відповідно до п. 4.1 договору строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим Договором і закінчується 26.08.2008р.

Після закінчення строку, визначено у п. 4.1 цього договору, позичальник зобов’язується протягом 1-го банківського дня повернути позикодавцеві позику. Позика повертається в безготівковій формі платіжним дорученням, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок (ст. 5 Договору).

Проте, відповідач у встановлений строк позику позивачу не повернув.

На день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 167 000,00 грн. Зазначена сума підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 31.12.2008р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 167 000,00грн. неповернутої позики є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 15 447,50грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ознайомившись з розрахунком пені позивача, нарахування якої передбачено п. 7.1 договору, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до уточненого розрахунку суду у розмірі 15 197,00грн. (з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України - за 182 дні та починаючи з дня прострочення виконання зобов’язання -28.08.2008р.).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стягнення 3% річних у сумі 2540,05грн. та збитків від інфляції у сумі 16 098,80грн. за розрахунком позивача суд вважає обґрунтованим.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест»(м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І. Франка, 31/27, код ЄДРПОУ 32961605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс»(м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І. Франка, 31/27, код ЄДРПОУ 32961610) 167 000,00грн.-основного боргу, 15 197,00грн.-пені, 2 540,05грн. -3% річних, 16 098,80грн. –збитків від інфляції, 2008,35грн. - державного мита, 117,85грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій