Рішення № 3596426, 24.04.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2009 р.

Справа № 5/54

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Віста", смт. Ворзель Київської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ако Агро", м.Кіровоград

про стягнення 62356,00 грн.,

Представники сторін:

від позивача - представник Кірімов О.І., довіреність б/н від 15.04.2009;

від відповідача - представники Романескул І.В., довіреність б/н від 20.04.2009;

Царенко Л.В., довіреність б/н від 20.04.2009.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віста" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ако Агро" заборгованості в сумі 62356,00 грн. за товар, поставлений за договором постачання товару від 17.02.2009 року № 9.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2009 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження в справі.

21.04.2009 року позивачем подано господарському суду доповнення до позовної заяви, в яких містяться додаткові обґрунтування позовних вимог.

Відповідач подав господарському суду відзив на позовну заяву № 03-04/09 від 23.04.2009 року в якому зазначено про відхилення позову, мотивуючи тим, що позивачем не виконано умови договору постачання, оскільки поставлено кількість товару меншу ніж визначена у комерційному замовленні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Віста" - постачальник, (далі - ТОВ "Віста") та товариством з обмеженою відповідальністю "АкоАгро" - покупець, (далі - ТОВ "АкоАгро") 17.02.2009 року укладено договір № 9 постачання товару (далі - договір № 9).

Згідно п.п. 1.1., 1.2. договору № 9 постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та своєчасно здійснити її оплату на умовах даного договору. Асортимент продукції, кількість, якість та місце конкретної поставки продукції визначається в замовленні покупця.

Пунктом 2.1. договору № 9 встановлено, що вартість продукції за кожною поставкою визначається у видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.2.1. договору № 9 покупець зобов'язаний своєчасно здійснити оплату вартості продукції згідно цього договору.

Згідно п. 2 протоколу розбіжностей № 1 від 17.02.2009 року договір № 9 доповнено п. 2.3., а саме оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом одного банківського дня з моменту отримання ним товару згідно загальної суми договору та загальної кількості товару. При цьому відсутня умова щодо оплати покупцем товару тільки після поставки всієї кількості товару, зазначеного у комерційному замовленні.

Відповідно до видаткової накладної № 1-00902 від 19.02.2009 року ТОВ "АкоАгро" отримало від ТОВ "Віста" товар на загальну суму 62356,00 грн.

Після отримання товару відповідач надав позивачу гарантійний лист № 39/02 від 20.02.2009 року в якому зазначено, що оплату буде проведено 20.02.2009 року відповідно до умов договору постачання товару № 9 від 17.02.2009 року.

Отже, строк оплати товару настав 20.02.2009 року.

Проте, до теперішнього часу вартість поставленої позивачем продукції відповідачем не оплачена.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В матеріалах справи (а.с. 44) міститься комерційне замовлення до договору №9 від 17.02.2009 року, надане відповідачем, у якому зазначено, що відповідач має намір та змогу придбати товар у зазначеній кількості та асортименті.

Посилання відповідача, що позивачем не виконано умови договору № 9, оскільки поставлено кількість товару меншу ніж визначена у комерційному замовленні, є безпідставним та відхиляється судом виходячи з наступного.

Пунктом 2.1. договору № 9 визначено, що вартість продукції за кожною поставкою визначається у видаткових накладних.

Так, згідно поставки, що відбулася 19.02.2009 року, вартість товару становить 62356,00 грн., а оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом одного банківського дня з моменту отримання ним товару, тобто 20.02.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У договорі № 9 та протоколі розбіжностей відступній пункт в якому визначено обов'язок постачальника передати покупцю товар повністю у кількості та асортименті, передбаченому комерційним замовленням.

Також договором № 9 з протоколом розбіжностей не встановлено, що обов'язок покупця щодо оплати товару наступає тільки після поставки всієї кількості товару, зазначеного у комерційному замовленні.

На підставі викладеного вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 62356,00 грн. підлягає стягненню.

Державне мито по справі в сумі 623,56 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ако Агро" (адреса: 25013, м. Кіровоград, пров. Госпітальний, 19, ідентифікаційний код 13759873) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" (адреса: 08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Леніна, 31, ідентифікаційний код 13734034) основний борг у сумі 62356,00 грн., а також судові витрати у справі на державне мито в сумі 623,56 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати.

Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул