Ухвала суду № 3596738, 29.04.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області

УХВАЛА

"29" квітня 2009 р. № 5/58

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А.,розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/58

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс", м. Кіровоград

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "М'ясокомбінат "Ятрань", м.Кіровоград

про стягнення 163 618,40 грн.

Представники сторін:

від позивача - представник Мудрак Р.В., довіреність б/н від 02.03.2009;

від відповідача - представник Вовченко Л.І., довіреність № 4 від 01.12.2008;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" 18.03.2009 року звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "М'ясокомбінат "Ятрань" заборгованості за договором поставки № 8 від 20.12.2006 року в розмірі 163618,40 грн., з яких основна заборгованість за переданий товар у сумі 162 785,16 грн. та три проценти річних у сумі 833,24 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2009 року порушено провадження у справі.

Позовні вимоги полягають у наступному.

Між відкритим акціонерним товариством "М'ясокомбінат "Ятрань" - покупець, та товариством з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" - постачальник, 20.12.2006 року укладено договір поставки № 8.

Згідно п. 1.1. договору поставки постачальник зобов'язується постачати певний товар - тютюнові та лікеро-горілчані вироби, а покупець зобов'язується здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Пунктом 7.1. договору поставки встановлено, що оплата за отриманий товар здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів після моменту поставки за тютюнові вироби та 21 календарних днів за лікеро-горілчані вироби.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідачу поставлено товар (лікеро-горілчані вироби) на загальну суму 194545,12 грн.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, а саме сплатив 32928,11 грн., тому на день подання позову сума боргу за лікеро-горілчані вироби складає 161 617,01 грн.

Окрім того, згідно додаткової угоди від 22.08.07 до договору поставки, видаткової накладної № РН-0056421 від 23.12.08 позивач передав відповідачеві кондитерські вироби на суму 4825,54 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач 18.02.09 направив відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість за поставний товар по договору поставки № 8 на загальну суму 287 785,16 грн., у тому числі і за кондитерські вироби.

Відповідач частково розрахувався за кондитерські вироби на суму 3657,39 грн., тому борг за кондитерські вироби становить 1168,15 грн.

Таким чином, на момент подання позову відповідач мав основну заборгованість за отриманий товар у сумі 162 785,16 грн.

До вирішення спору по суті, на адресу господарського суду Кіровоградської області від позивача надійшла заява в якій зазначено, що відповідачем здійснено сплату заборгованості за договором поставки № 8 в сумі 162 785,16 грн., що засвідчено банківськими виписками з рахунку позивача за період з 18.03.2009 по 23.04.2009, також копіями наданих відповідачем платіжних доручень № 2159 від 18.03.09, № 2406 від 25.03.09, № 2545 від 31.03.09, № 2540 від 02.04.09, № 2847 від 09.04.09, № 2918 від 13.04.09, № 3168 від 21.04.09, № 3223 від 23.04.09.

При цьому господарський суд виходить з того, що перераховані відповідачем 20000 грн. боргу за платіжним дорученням № 2159 від 18.03.2009 надійшли на рахунок ТОВ "Верес плюс" у день подання позову 18.03.2009 о 16 год.03 хв.

Але позивач подав позов до суду до моменту отримання цих коштів, а саме, позовна заява ТОВ "Вересень плюс" № 250 від 17.03.2009 була зареєстрована загальним відділом господарського суду 18.03.2009 о 14 год. 46 хв.

Зважаючи на те, що основний борг у сумі 162785,16 грн. сплачений відповідачем після подання позову, то предмет спору по справі № 5/58 відсутній.

На підставі викладеного вище провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 162785,16 грн. підлягає припиненню згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмета спору.

У відповідності до частини 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з того, що на момент подання позивачем позову існувала заборгованість відповідача в сумі 162 785,16 грн., що відповідач врегулював спір у частині стягнення основного боргу в сумі 162 785,16 грн. шляхом сплати коштів вже після подання позивачем позову 18.03.2009 року, то спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив прострочення оплати отриманого товару.

З огляду на викладене, судові витрати у справі на державне мито в сумі 1627,85 грн. покладаються на відповідача.

Також, у вказаній заяві позивач відмовляється від вимоги про стягнення трьох процентів річних у розмірі 833,24 грн.

Відмова позивача від позову не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому господарський суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 833,24 грн.

У відповідності до частини 4 ст. 78 ГПК України про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження в справі.

Таким чином, у частині позову про стягнення трьох процентів річних в розмірі 833,24 грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно пункту 4 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно правил частини п'ятої статті 49 ГПК України:

суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2539-III від 21.06.2001).

Із зазначеного слідує, що частиною 5 статті 49 ГПК України в імперативному порядку визначено, що зазначені витрати, зокрема, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача в разі задоволення позову, або пропорційно на обидві сторони при частковому задоволенні позову.

Отже, понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на позивача.

Державне мито у розмірі 08,33 грн., сплачене з позовної вимоги про стягнення 833,24 трьох процентів річних покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 78, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "М'ясокомбінат "Ятрань" (адреса: 25005, м. Кіровоград, вул. Братиславська, 82, ідентифікаційний код 05507073) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" (адреса: 25014, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 37Е, ідентифікаційний код 31774943) судові витрати у справі на державне мито в сумі 1627,85 грн.

Наказ видати.

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 833,24 грн.

Провадження у справі припинити.

Суддя О.А. Змеул