Ухвала суду № 35962210, 10.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2013 р. м. Київ К/800/51396/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» до Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області про визнання недійсними пунктів 1, 2 припису за касаційною скаргою Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» звернулось до суду з позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області, в якому просило визнати недійсними пункт 1 припису № 05-01-057/0038-0033 від 04 липня 2013 року щодо порушення вимог статті 108 Кодексу законів про працю України та пункт 2 припису № 05-01-057/0038-0033 від 04 липня 2013 року щодо порушення статей 96, 97 Кодексу законів про працю України, статей 5, 11, 14 Закону України «Про оплату праці».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення адміністративного позову.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 червня 2013 року Територіальною державною інспекцією з питань праці у Донецькій області проведено перевірку додержання Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено Акт перевірки № 05-01-057/0038, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог ст. 108 Кодексу законів про працю України, а саме, згідно графіку роботи працівників Департаменту їжі та напоїв Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» кухар Рудакова Л.В. працювала в період з квітня 2012 року по січень 2013 року в 10 зміну, для якої визначено час роботи з 11 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. При цьому згідно відомостей нарахування заробітної плати та розрахункової відомості Рудакової Л.В. останній не було нараховано заробітну плату за роботу у нічний та вечірній часи. Водночас, перевіркою встановлено, що крім Рудакової Л.В. у 10 зміну також працювали повар Шепелев С.Ю., кондитер Гиденко М.В. та інші працівники.

Крім того, перевіркою встановлено, що згідно виписки із штатного розкладу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» станом на 01 червня 2013 року посадовий оклад кухаря (з 01 червня 2012 року - старшого кухаря) Рудакової Л.В. та інших працівників не відповідає вимогам статей 96, 97 Кодексу законів про працю України, статей 5, 11, 14 Закону України «Про оплату праці» та вимогам Генеральної, Регіональної угод, оскільки позивачем не було визначено розряди кухарям та іншим працівникам згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що призвело до заниження посадових окладів зазначеним працівникам, а також до наведених окладів не були застосовані регіональні коефіцієнти, визначені положеннями Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2011-2012 роки.

На підставі наведеного акту перевірки відповідачем винесено припис № 05-01-057/0038-0033 від 04 липня 2013 року, пунктами 1, 2 якого зобов'язано позивача нарахувати та виплатити заробітну плату за роботу у вечірній та нічний часи за період з квітня 2012 року по січень 2013 року Рудаковій Л.В. та іншим працівникам, чим усунути порушення вимог статті 108 Кодексу законів про працю України; встановити посадові оклади з додержанням диференціації, чим усунути порушення вимог статей 96, 97 Кодексу законів про працю України, статей 5, 11, 14 Закону України «Про оплату праці».

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що умови Регіональної угоди, яка укладена між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців, є обов'язковими для встановлення оплати праці на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності та незалежно від того, чи є дане підприємство, установа або організація стороною зазначеної угоди, чи підписувало її або приєднувалось до неї, а відтак пункти 1, 2 припису № 05-01-057/0038-0033 від 04 липня 2013 року є правомірними.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення адміністративного позову, суд апеляційної інстанції з посиланням, зокрема, на ст. ст. 54, 97, 108 Кодексу законів про працю України, виходив з того, що оплата праці Рудакової Л.В. у нічний та вечірній часи правомірно здійснювалась на підставі колективного договору Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» на 2007-2010 роки (реєстраційний номер 1409), Положення про оплату праці робітників Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія». При цьому, у відповідності до штатного розкладу посадовий оклад Рудакової Л.В., який включає в собі доплати за роботу вечірній та нічний часи, станом на 01 травня 2012 року склав 1360 грн., 01 червня 2012 року - 1975 грн., 01 жовтня 2012 року - 1980 грн. Крім того, апеляційний суд зазначив, що Територіальною державною інспекцією з питань праці у Донецькій області не встановлено невідповідності приписів колективного договору та зазначеного Положення про оплату праці вимогам законодавства про працю та Регіональної угоди, укладеної між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2011-2012 роки.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі ст. 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до ч. 2 ст. 97 Кодексу законів про працю України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті (ч. 3 ст. 97 Кодексу законів про працю України).

Аналогічні положення закріплені в статтях 6, 15 Закону України «Про оплату праці».

Частиною четвертою статті 97 Кодексу законів про працю України також передбачено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами, а частиною другою статті 14 Закону України «Про оплату праці» визначено, що норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Відповідно до приписів ст. 108 Кодексу законів про працю України робота у нічний час (нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, посадовий оклад Рудаковій Л.В. та іншим працівникам позивачем встановлювався з урахуванням надбавки за виконану роботу у вечірній та нічний часи, враховуючи графіки виходу на роботу даних працівників. Проте, з відомостей нарахування заробітної плати, особистого рахунку Рудакової Л.В. та інших працівників не вбачається факту нарахування Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» заробітної плати за роботу у нічний та вечірній часи зазначеним працівникам.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що врахування роботодавцем при визначенні посадового окладу працівника його роботи у вечірній та нічний час, не звільняє роботодавця від обов'язку, визначеного статтею 108 Кодексу законів про працю України, додатково оплатити роботу такого працівника у нічний час.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про оплату праці» мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

За змістом статті 3 Закону України «Про колективні договори і угоди» (в редакції, чинній на час праці, зокрема, Рудакової Л.В.) сторонами генеральної угоди виступають: професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди; власники або уповноважені ними органи, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави. Угода на регіональному рівні укладається між місцевими органами державної влади або регіональними об'єднаннями підприємців, якщо вони мають відповідні повноваження, і об'єднаннями профспілок чи іншими уповноваженими трудовими колективами органами.

09 листопада 2010 року між Стороною власників в особі Кабінету Міністрів України та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, з однієї сторони, та Стороною профспілок в особі Спільного представницького органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань для ведення колективних переговорів та соціального діалогу на національному рівні, з другої сторони, укладено Генеральну угоду про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки.

Регіональною угодою між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2011-2012 роки (термін її дії подовжено на 2013 рік) враховані норми і положення Генеральної угоди як мінімальні та включені положення, що перевищують ці норми з урахуванням особливостей регіону, необхідності міжгалузевої координації основних соціальних гарантій. Як зазначено в Угоді, її положення розповсюджуються на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, суб'єкти підприємницької діяльності та є обов'язковими для виконання на території Донецької області і діють безпосередньо або шляхом внесення до територіальних угод і колективних договорів.

Пунктом 2.1 розділу ІІ зазначеної Регіональної угоди передбачено, що з 01 січня 2011 року мінімальними гарантіями є: тарифна ставка робітника І розряду в розмірі не нижче 120% мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України, з урахуванням регіонального коефіцієнта 1,15, який враховує перевищення прожиткового мінімуму в Донецькій області над встановленим законодавством (крім бюджетної сфери); місячна тарифна ставка (оклад) некваліфікованих працівників не нижче розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України, з урахуванням регіонального коефіцієнта 1,15, який враховує перевищення прожиткового мінімуму в Донецькій області над встановленим законодавством (крім бюджетної сфери).

Згідно зі статтею 16 Кодексу законів про працю України умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Аналіз наведених норм чинного законодавства і угод дає підстави для висновку про те, що організація оплати праці на підприємствах незалежно від форм власності здійснюється на підставі законодавчих актів з обов'язковим врахуванням положень генеральної угоди на національному рівні, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, укладених репрезентативними представниками сторін органів виконавчої влади, роботодавців та профспілкової сторони.

З огляду на встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, вірним є висновок суду першої інстанції, що при винесенні оскаржуваного припису № 05-01-057/0038-0033 від 04 липня 2013 року, зокрема його пунктів 1 та 2, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а відтак правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, а тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: З оригіналом згідно помічник судді Н.В. Мостова Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало