Рішення № 35961651, 11.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження

№22-ц/796/14356/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк Є.І.

Доповідач: Українець Л.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Оніщука М.І.,

- Шебуєвої В.А.,

при секретарі - Телятник І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Фінансова країна»

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року в справі за позовом Кредитної спілки «Фінансова країна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року КС «Фінансова країна» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

Свої вимоги мотивувала тим, що між нею та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір від 20.12.2012 року, зобов'язання за яким вона виконала повністю - надавши відповідачу кредит в сумі 25531,91 грн., а відповідач свої зобов'язання не виконала належним чином, у зв'язку з чим станом на 18.07.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 41972,54 грн., яка складається з заборгованості по сумі кредиту в розмірі 25531,91 грн. та заборгованості по відсотках в розмірі 16440,63 грн.

Крім того, в забезпечення виконання зобов»язань відповідача за вказаним кредитним договором між Кредитною спілкою та відповідачем було укладено договір застави від 20.12.2012 року, за яким Кредитна спілка «Фінансова країна» прийняла у заставу транспортний засіб марки Honda моделі CR-V типу легковий універсал, 2001 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 65000 грн., що належить ОСОБА_2

Враховуючи викладене, Кредитна спілка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за кредитним договором в сумі 41972,54 грн. та судові витрати, а також звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки Honda моделі CR-V типу легковий універсал, 2001 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 65000 грн., що належить ОСОБА_2, шляхом його реалізації на публічних торгах за початковою ціною 65000 грн. Також просила вилучити в ОСОБА_2 зазначений автомобіль та передати його їй на період реалізації предмета застави.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року позов КС «Фінансова країна» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Фінансова країна» заборгованість в сумі 41972,54 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, КС «Фінансова країна» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення відповідних позовних вимог в повному обсязі.

Зазначає, що згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 16.07.2013 року у Державному реєстрі зареєстровано звернення стягнення на предмет застави.

Крім того, право застави зареєстровано за нею та інших обтяжувачів на даний предмет застави немає і судом так само вони не були виявлені.

Також посилається на необґрунтованість висновку суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу.

Сторони в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлялися.

Справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 була призначена до розгляду на 30 жовтня 2013 року. ОСОБА_2 за отриманням повідомлення про час та місце розгляду справи не з»явилася.

Розгляд справи було відкладено на 20 листопада 2013 року. ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, направила клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з її хворобою.

Розгляд справи було відкладено на 11 грудня 2013 року. ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, від отримання повідомлення про час та місце розгляду справи ухиляється, що підтверджується даними поштового відділення про вручення їй повідомлення 26.11.2013 року та 27.11.2013 року про надходження на її ім»я повідомлення про час та місце розгляду справи апеляційним судом.

Колегія суддів ухвалила розглядати справи за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Стягуючи суму заборгованості за кредитним договором з відповідача суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем умови договору належним чином не виконані.

Судом встановлено, що 20 грудня 2012 року між Кредитною спілкою «Фінансова країна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №133, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 25531,91 грн. зі строком повернення до 20 червня 2013 року під 72 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.16-19).

Пунктом 3.3 Кредитного договору передбачено, що погашення кредиту і відсотків здійснюється згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Платіжними дорученнями №№327,328 від 20 грудня 2012 року підтверджується факт виконання КС «Фінансова країна» взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 133 від 20.12.2012 року (а.с.29,31).

Разом з тим, ОСОБА_2 належним чином не виконала умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 18 липня 2013 року утворилася заборгованість по сумі кредиту в розмірі 25531 гривня 91 копійка та заборгованість по відсотках у розмірі 16440 гривень 63 копійки.

Також з матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором від 20 грудня 2012 року №133 між позивачем та відповідачем укладено договір застави від 20.12.2012 року №133/З, за яким ОСОБА_2 передала в заставу автомобіль марки Honda моделі CR-V типу легковий універсал, 2001 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 65000 грн., що належить ОСОБА_2(а.с.21-25).

Відповідно до статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК України та ст.20 Закону України «Про заставу» встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Пунктами 4.1.4 та 6.1 Договору застави передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі неналежного виконання або невиконання умов Кредитного договору, в тому числі і у разі прострочення оплати відсотків і не повернення суми кредиту.

Відповідно до пункту 2.2 Договору застави та Угоди про оцінку предмета застави від 20.12.2012 р., сторони узгодили вартість предмета застави в 65 000 гривень (а.с.26).

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмет застави суд виходив з того, що позивачем не додержані вимоги ст.ст.24,25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а саме не зареєстровано в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження та не повідомлено всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна.

Разом з тим, такий висновок суду базується на неповному дослідженні всіх обставин справи, виходячи з наступного.

У силу ч.3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

З матеріалів справи, зокрема з витягу про реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №39507213 від 21.12.2012 року вбачається, що на спірний автомобіль накладено обтяження у вигляді застави транспортного засобу та заборони відчуження (а.с.32-33).

Згідно витягу про реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №41252733 від 16.07.2012 року внесено зміни щодо відомостей про обтяження та 16.07.2013 року зареєстровано звернення стягнення (а.с.34).

Також ч.1 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Як вбачається з п.4.4 кредитного договору, п.3.1.1. договору застави, витягу про реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №39507213 від 21.12.2012 року, витягу про реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №41252733 від 16.07.2012 року транспортний засіб марки Honda моделі CR-V типу легковий універсал, 2001 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 інших обтяжень не має.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначене та дійшов хибного висновку про порушення позивачем вимог ч.3 ст. 24 та ч.1 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та відмову в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмет застави.

Згідно положень ч. 1 ст. 590 ЦК України, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», ч. 1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні: 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження може проводитися шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Звертаючись до суду з даним позовом КС «Фінансова країна» просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також звернути стягнення на предмет застави.

Тобто, фактично просила здійснити стягнення в подвійному розмірі, що суперечить чинному законодавству.

Суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором.

У такому випадку суд мав зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.

З огляду на зазначене, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості та відмови в задоволені позову в частині звернення стягнення на предмет застави підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Щодо вимоги про вилучення у відповідача предмета застави та передачу його позивачу на період реалізації, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Позивач не довів у суді необхідності встановлення заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, як те передбачено законом.

Крім того, в силу п.6.3 Договору застави після звернення стягнення на Предмет застави Заставодержатель набуває право примусового вилучення Предмету застави.

Також не заслуговують на увагу посилання представника позивача на необґрунтованість висновку суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу, виходячи з наступного.

11 лютого 2013 року між ОСОБА_3 та КС «Фінансова країна» було укладено договір №6-2/13 про надання правової допомоги адвоката (а.с.45).

Згідно калькуляцій по розрахунку вартості надання правової допомоги по зазначеній справі, квитанції до прибуткового касового ордеру №7 від 12 лютого 2013 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №13 від 23 травня 2013 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №17 від 18 липня 2013 року, вартість послуг адвоката у підготовці вимоги про дострокове погашення заборгованості і позовної заяви склали 6193,80 гривень (а.с.47-52).

Згідно ч.ч.1,2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Разом з тим, судом встановлено, що досудові вимоги та позовна заява підписана головою правління КС «Фінансова країна» О.П. Пімаховою. Інших доказів її складення адвокатом ОСОБА_3 надано не було.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №17 від 18.07.2013 року, позивач сплатив кошти в розмірі 3670,40 грн. за підготовку позовної заяви до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, в той час як відповідачем в даній справі є ОСОБА_2 Тобто зазначена квитанція не стосується даної справи.

Також в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі виконаних робіт, з якого можна було б встановити, які роботи виконав адвокат у даній конкретній справі з огляду на те, що договір про надання правової допомоги, укладений ним з Кредитної спілкою «Фінансова країна» не на ведення безпосередньо даної справи, а на представництво інтересів Кредитної спілки та надання правової допомоги у цивільних справах взагалі.

Участі у даній справі, як представник спілки адвокат ОСОБА_3 не приймав, що підтверджується матеріалами справи та журналом судового засідання від 10 .09.2013 року.

Враховуючи наведене рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону та підстав для його скасування у зазначеній частині не встановлено.

Керуючись ст.ст.572,589,ч.1ст.590 ЦК України, ст.ст.20,24,25 Закону України«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу ст.ст. 303, 304,307,309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Фінансова країна» задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року скасувати в частині:

стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Фінансова країна» заборгованості в сумі 41972,54 грн.;

відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки Honda моделі CR-V типу легковий універсал, 2001 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом його реалізації на публічних торгах за початковою ціною 65000 грн.

та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов Кредитної спілки «Фінансова країна» задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №133 від 20 грудня 2013 року в розмірі 41972,54 грн. звернути стягнення на предмет застави за договором застави №133/З від 20 грудня 2013 року, укладеним між Кредитною спілкою «Фінансова країна» та ОСОБА_2 - транспортний засіб марки Honda моделі CR-V, типу легковий універсал, 2001 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 належний на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну для реалізації зазначеного майна в розмірі 65 000 грн.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Фінансова країна» заборгованості в сумі 41972,54 грн. відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий:

Судді: