Ухвала суду № 35961349, 26.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р.Справа № 820/5724/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/5724/13-а за позовом Науково-виробничого підприємства "АСПО-1" Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Науково-виробничого підприємства «АСПО-1» ТОВ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби: № 00010042305 від 21.12.2012р., 00010032305 від 21.12.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. адміністративний позов Науково-виробничого підприємства «АСПО-1» ТОВ до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Дерхавної податкової служби № 00010042305 від 21.12.2012р. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Дерхавної податкової служби № 00010032305 від 21.12.2012р. Стягнуто з державного бюджету (п/р 31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Науково-виробничого підприємства «АСПО-1» ТОВ(код ЄДРПОУ 08680841) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивачем було надано заперечення на апеляційну скаргу та викладено свій погляд на обставини справи та зазначено, що апелянт не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його апеляційна скарга, як і не довів в суді першої інстанції правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, в зв'язку з чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС ) правонаступником якого на час розгляду справи є ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області) проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП «Константа строй-інвест» (код ЄДРПОУ 36006578) за квітень 2011 року та з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» (код ЄДРПОУ 35698428) за серпень 2012 року.

За наслідками перевірки складено акт від 07.12.2012р. № 5574/2305/22646760 (а.с. 204-219 том 2), згідно висновків якого встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток в частині отримання будівельних робіт від ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» за серпень 2012 року та, в подальшому, ніби-то надання будівельних робіт замовникам в тлумаченні Податкового кодексу України, що вплинуло на: завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у періоді: серпень 2012 року в розмірі 209703,80 грн. внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів»; завищення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість у серпні-вересні 2012 року в розмірі 200 043,80 грн. внаслідок взаємовідносин позивача з контрагентами та замовниками будівельних робіт; завищення сум витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 651 319, 00 грн., у тому числі згідно показників декларації за ІІ квартал 2011 року на суму 602 800,00 грн. та згідно показників декларації за 9 місяців 2012 року на суму 1 048519,00 грн.; завищення суми доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток 1000219,00 грн. згідно показників декларації за 9 місяців 2012 року.

Крім того, встановлено порушення п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого сталося заниження суми податку на прибуток у ІІ кварталі 2011 року та под. декларації за 9 місяців 2012 року, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 148787,00 грн., в тому числі по періодах: ІІ квартал 2011 року в сумі 138644,00 грн., за 9 місяців 2012 року в сумі 10 143,00 грн.; порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого сталося заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на 130 220, 00 грн., в тому числі: червень 2011 року - 120560,00 грн. (дане порушення було встановлено актом перевірки № 4183/2305/22646760 від 01.09.2011р. та, відповідно, за його наслідками прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004402305 від 20.09.2011р., яким донараховано суму основного платежу з ПДВ в розмірі 120 560,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн.), серпень 2012 року - 9 660,00 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення : № 00010042305 від 21.12.2012р., яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 153858,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 148787,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5071,50 грн.), № 00010032305 від 21.12.2012р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 14490,0 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що укладені позивачем правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не ким не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та з того, що у позивача є в наявності передбачені чинним законодавством підстави для віднесення сум податку на додану вартість за цими операціями до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 07.12.2012р. № 5574/2305/22646760, підставами для висновку про завищення податкового кредиту став висновок податкового органу про те, що згідно акту № 281/36006578 від 06.03.2012р.ДПІ в Артемівському районі м. Луганська про неможливість зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Константа Строй-Інвест» (код ЄДРПОУ 36006578) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.09.2009р. по 31.10.2011р. встановлено відсутність з моменту реєстрації матеріальної бази, складських, виробничих приміщень, устаткування, автотранспортних засобів, що робить фактичне виконання умов господарських угод неможливим. Крім того, за наявною в податкових органах інформацією, ПП «Константа Строй-Інвест» було задіяно в ланцюгу операцій, які відбувались без мети реального настання правових наслідків, про що свідчать, на думку відповідача, матеріали невиїзних документальних перевірок контрагентів - постачальників.

Також відповідачем було встановлено, що в серпні 2012 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів». При цьому, відповідач виходив з того, по зазначених правовідносинах позивач виступав посередником між фактичним виконавцем будівельних робіт та замовниками, фактично мінімізуючи свої зобов'язання по сплаті в бюджет ПДВ та податку на прибуток за рахунок вартості виконаних ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» робіт. За наявними даними ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» має стан « 9» - до ЄДР направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а згідно висновків ВПМ ДПІ в Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» за місцезнаходженням підприємства, наявність 1 основного працівника та 6 за сумісництвом.

Підсумовуючи зібрану інформацію, відповідач дійшов висновку про відсутність факту реального вчинення позивачем господарських операцій та відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість, податком на прибуток в частині отримання будівельних робіт від ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» за серпень 2012 року.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 18.06.2012 р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» (підрядник) укладено договір № 31/П (а.с. 91-92 том 1), згідно умов якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи з утеплення стін цеху за адресою: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Пархоменка, 2.

18.06.2012 р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» (підрядник) укладено договір № 32/П (а.с. 77-78 том 1), згідно умов якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення АТ «ОТП банк» за адресою: м. Харків, пров. Банний,1.

12.07.2012 р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» (підрядник) укладено договір № 37/П (а.с. 73-74 том 1), згідно умов якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи в нежитлових приміщеннях будівлі ПАТ «Креди Агриколь Банк» за адресою: Сумська область, м. Лебедин, вул. К. Маркса, 12.

19.07.2012р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» (підрядник) укладено договір № 40/П на виконання будівельних робіт (а.с. 49-50 том 1), згідно умов якого підрядник виконує ремонт приміщень за адресою:м. Харків, в-д Балакирева, 1.

15.08.2012р. між тими самими сторонами укладено договір № 41/П (а.с. 58-59 том 1), згідно умов якого підрядник виконує власними силами будівельні роботи з постачання ацетилену та кислороду 4-х постів на ділянці форми та оснастки на підприємстві ТОВ «Мереф'янська скляна компанія» за адресою: м. Мерефа Харківської області, вул. Леонівська, 84-а, здає об'єкт в експлуатацію замовникові.

15.08.2012р. між тими самими сторонами укладено договір № 49/П (а.с. 68-69 том 1), згідно умов якого підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт в нежитлових приміщеннях відділення банку за адресою: м. Суми, вул. Горького, 25.

16.08.2012р. між тими самими сторонами укладено договір № 50/П на виконання будівельних робіт (а.с. 63-64 том 1), згідно умов якого підрядник виконує роботи з облаштування дипозитарію в нежитлових приміщеннях банку за адресою: м. Суми, вул. Горького, 25 та здає об'єкт в експлуатацію замовникові.

Крім того, 14.08.2012р. між тими самими сторонами укладено договір на виконання електровимірювальних робіт № 97/П (а.с. 95-96 том 1), відповідно до якого підрядник виконує власними силами електровимірювальні роботи в приміщеннях. За всіма договорами позивач виступає як генеральний підрядник.

Між позивачем та ПП «Константа Строй-Инвест» 05.04.2011р. було укладено договір № 172 (а.с. 113-114 том 1), відповідно до якого ПП «Константа Строй-Инвест» (підрядник) зобов'язався виконати власними силами будівельні роботи по вул. Плитковій, 15 в м. Харкові та здати їх замовникові.

06.04.2011р. між тими самими сторонами укладено договір № 174 (а.с. 124-125 том 1), відповідно до умов якого ПП «Константа Строй-Инвест» як підрядник зобов'язується виконати ремонтні та будівельні роботи в нежитловому приміщенні банку за адресою: м. Суми, вул. Горького,25, здати об'єкт в експлуатацію позивачу як замовникові.

11.04.2011р. між тими самими сторонами укладено договір № 175 (а.с. 129-130 том 1), відповідно до умов якого ПП «Константа Строй-Инвест» як підрядник зобов'язувався виконати власними силами будівельні роботи з монтажу/демонтажу сценічного обладнання на стадіоні «Донбасс-Арена».

27.04.2011р. між тими самими сторонами укладено договір № 183 (а.с. 120-121 том 1), відповідно до умов якого ПП «Константа Строй-Инвест» зобов'язується як підрядник виконати власними силами будівельні роботи з установлення вхідної алюмінієвої групи в нежитловому приміщенні банка за адресою: м. Суми, вул. Горького ,25 та здати виконані роботи позивачу як замовнику.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи договорами, копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних робіт, які документально підтверджують їх фактичне виконання, а також копіями податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченим вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції робиться висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Так, наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, контрагентами на адресу позивача були виписані податкові накладні, що відповідали вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та не оспорюються відповідачем.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем була включена до податкового кредиту відповідного періоду, вищезазначені податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, дані відповідають додаткам до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.5. 1 п. 138.5 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Згідно з п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності

Колегія суддів зазначає, що ані в суді першої інстанції ані в суді апеляційної інстанції, Відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень рішень. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у своїх контрагентів відповідач не подав.

З огляду на викладене, суд першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про безпідставність висновку відповідача стосовно порушення позивачем вимог п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року.

Податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Фахівець Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в акті підтверджує надання первинних документів, але стверджує, що не встановлено підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій.

Неможливість проведення зустрічної звірки податківцями у контрагентів позивача не є доказом факту нереальності постачання товару.

Підприємством правомірно відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» та з ПП "Константа Строй-Інвест".

Разом з цим колегія судів зазначає, що в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальником їх зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, відповідачем ані в суді першої інстанції так ані в суді апеляційної інстанції не було доведено наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції взяв до уваги той факт, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на проведенні заходи податкових інспекцій на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладеного суб'єктом господарювання правочину не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочинів вимогам закону.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаних договорів недійсними.

Колегія судів зазначає, що матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/5724/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.