Рішення № 3596113, 02.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.09 Справа№ 30/70

за позовом: ПП „Бірюза”, м.Львів

до відповідача: ВАТ „Львівський холодокомбінат”, м.Львів

про стягнення 269794,73 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача: Потинський А.М.

від відповідача: н/з

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством «Бірюза», м.Львів до Відкритого акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" про стягнення 269794,73 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.04.2009 р. Подана позивачем заява про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешу на майно відповідача, судом до уваги не приймається, оскільки не подано достатньо обгрунтованих доказів, що невжиття таких заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 269794,73 грн. та судові витрати в сумі 4815,95 грн., всього 274610,68 грн.

Представник відповідача явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв”язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання. Вимоги ухвали суду від 20.03.2009р. не виконав.

Однак, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки представлених позивачем доказів є достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

28.01.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір постачання № 4. За цим договором постачальник зобов’язується поставити, а покупець –прийняти та оплатити товар – олію кокосову рафіновану у кількості і за ціною, зазначених у даному договорі або в специфікаціях до договору. Кількість товару, асортимент та загальна вартість товару, що постачається визначається у Специфікаціях до Договору.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар згідно накладних № 4 від 18.02.2008 р., № 7 від 11.03.2008 р., № 11 від 17.03.2008 р. № РН-000063 від 12.11.2008 р. та № РН-000064 від 17.11.2008 р. -на загальну суму 797 400,00 грн.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.1 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється протягом двадцяти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця. Моментом поставки товару є прийняття товару складом покупця. Відповідно до п.4.3.цього договору моментом оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 215 400,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, станом на 01.02.2009р. ( в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.9.3 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно розрахунку становить 13256,16 грн. та підлягає стягненню.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 36172,12 грн. та 3% річних на загальну суму 4966,45 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат в сумі 2000,00 грн. (платіжне доручення № 85 від 05.03.2009 р.) на оплату послуг адвоката, який представляв інтереси позивача в суді при розгляді даної справи на підставі договору про надання юридичних послуг, укладеного з позивачем та відповідної довіреності, виданої позивачем.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат відносять витрати по сплаті державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача судові витрати, в тому числі й витрати на оплату послуг адвоката, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, неспростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст.179,193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г. . ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" (79025, м.Львів, вул. Повітряна, 2, рах. №2600701073363 в ПЛФ ВАТ "Кредобанк" м.Львів, МФО 325365; код ЄДРПОУ 01553706) на користь Приватного підприємства "Бірюза" (79017, м.Львів, вул. Зелена, 44, рах. №26005043709500 в АКІБ "УкрСиббанк" м.Харків МФО 351005; код ЄДРПОУ 13795679) –215 400,00 грн. –основного боргу, 13 256,16 грн. - пені, 4 966,45 грн. –3% річних, 36 172,12 грн. інфляційних втрат, 2 697,95 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.