Рішення № 3595935, 08.05.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2009 р. Справа № 09/769

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача –Хандюк Т.О. за довіреністю, відповідача –Плесюк О.С. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом закритого акціонерного товариства «Агроекопродукт»м. Канів до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА»м. Черкаси про стягнення 733667,07 грн.., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 400 922,37 грн., у тому числі: 175 967,08 грн. боргу за договором №1 від 02.10.2007 року оренди нежитлового приміщення, 4741,77 грн. інфляційних, 23000,69 грн. неустойки за несвоєчасну оплату, 772,85 грн. три проценти річних та 196 439,98 грн. неустойки за прострочення в поверненні приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 жовтня 2007 року між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення, які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Берегова, 20. Відповідач постійно порушував умови договору щодо строків здійснення оплати, а з грудня 2008 року припинив сплату орендної плати, у зв’язку з чим були укладені додаткові угоди щодо припинення орендних відносин та передачі майна, які відповідач також не виконав, тому з нього підлягає стягненню заборгованість по орендній платі, інфляційні, три проценти річних та договірна неустойка за несвоєчасну оплату та порушення строків повернення передачі орендованого майна.

Заявою №51 від 27 квітня 2009 року позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 741700,80 грн., у тому числі: 178573,08 грн. боргу за договором оренди, 40177,91 грн. інфляційних, 27456,09 грн. неустойки за несвоєчасну оплату, 4232,38 грн. три проценти річних та 491261,34 грн. неустойки за прострочення в поверненні приміщення.

Заявою №52 від 27 квітня 2009 року позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 733667,07 грн. у тому числі: 178573,08 грн. боргу за договором оренди, 32419,58 грн. інфляційних, 27252,92 грн. договірної неустойки за несвоєчасну оплату, 4160,10 грн. три проценти річних та 491261,34 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого приміщення.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позов не визнав повністю, посилаючись на його необґрунтованість та на те, що позивач не врахував повернення частин приміщення у вересні та грудні 2008 року. Також послався на пропущення позивачем річного строку давності для стягнення неустойки.

Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27 квітня по 06 травня 2009 року та з 06 по 07 травня 2009 року, та з 07 по 08 травня 2009 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 травня 2009 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримала позовні вимоги у сумах, визначених у заяві №52 від 27.04.2009 року, спростовуючи доводи представника відповідача, послалась на те, що нею особисто перевірені доводи стосовно заміни позивачем замків і закриття приміщень з майном відповідача та встановлено, що замки не замінювались, приміщення відповідачем не звільнені, відповідач має доступ до приміщень;

- представник відповідача позовні вимоги визнав частково, а саме: в частині основного боргу в сумі 171098,79 грн., в решті позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що приміщення відповідач не звільнив з вини позивача, який замінив на дверях замки та не допускає представників відповідача до приміщень, хоча відповідач неодноразово звертався з вимогами та заявами, а також змушений був звернутися до прокурора; окрім цього, позивач не врахував, що частина приміщень звільнена і йому передана, про що є акт передачі, заявив клопотання про звільнення відповідача від санкцій у зв’язку з фінансовою кризою, яка призвела до зупинення виробництва, вивільнення працівників та необхідністю припинення договірних відносин з оренди приміщення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

02 жовтня 2007 року сторони уклали договір оренди нежитлового приміщення №1 (далі –Договір), згідно з яким та відповідно до Додатку № 7 до Договору Орендодавець (позивач у справі) передає, а Орендар (відповідач у справі) приймає у тимчасове платне користування на умовах цього Договору нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Берегова, 20, та позначені на ген. плані:

- літерами Б-II, площею 3137 кв. метри; - складське приміщення № 3;

- літерами Б’-II, площею 64 кв. метри; - офісне приміщення.

Згідно Додатку № 10 до Договору строк оренди приміщення з 02 жовтня 2007 року по 23 лютого 2009 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальний розмір орендної плати за кожний місяць користування Приміщенням становить 62 115,00 грн. Зазначена сума не включає оплату комунальних та інших послуг, які відшкодовуються орендарем окремо.

Згідно п. 3 Додатку № 7 до Договору від 30.09.2008 року п. 3.1. Договору викладено у такій редакції: «Загальний розмір орендної плати за кожний місяць користування приміщенням складає 64 660,00 грн. у т.ч. ПДВ. Зазначена сума не включає оплату комунальних та інших послуг, які відшкодовуються орендарем окремо.

У відповідності до п. 3.3. Договору орендна плата за поточний місяць, сплачується Орендарем самостійно, щомісячно, в безготівковій формі, на поточний рахунок Орендодавця до 10 числа поточного місяця.

Порядок надання додаткових послуг Орендарю визначається у Додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 3.4. договору орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.

Відповідно до п. 3.5. Договору у випадку, якщо строк оренди буде складати менш ніж календарний місяць, орендна плата сплачується пропорційно кількості календарних днів оренди, виходячи з розміру, встановленого в п.3.1 договору.

Згідно п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по цьому Договору, сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України та цього Договору.

У п. 5.3. Договору встановлено, що у випадку прострочення в поверненні Приміщення, що орендується Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за прострочення.

Відповідно до 5.4. Договору у випадку порушення строків здійснення оплати орендної плати по цьому Договору, а також додаткових послуг (п. 3.3. договору), Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, за кожний день прострочення оплати. Пеня розраховується від несплаченої в строк суми.

Згідно п. 5.6. Договору спори і суперечки, які виникають із цього договору або у зв’язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Позивач на виконання умов Договору передав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, що підтверджується актами приймання-передачі нежитлових приміщень від 02 жовтня 2007 року, від 07 грудня 2007 року. Відповідач в порушення умов Договору з грудня 2008 року припинив оплату, прострочує повернення орендованого приміщення.

В порушення умов договору відповідач несвоєчасно здійснював платежі з орендної плати та комунальні послуги, внаслідок чого протягом дії Договору систематично утворювалась заборгованість, яка не погашена. Сторонами проведена звірка взаєморозрахунків, якою встановлено, що станом на 06.04.2009 року заборгованість по договору на користь позивача за його даними становить 178573,08 грн., за даними відповідача основний борг становить 171 098,79 грн. Розбіжність виникла внаслідок того, що відповідачем сплачена сума вартості наданих послуг по акту 0205 від 23 лютого 2009 року в сумі 45 257,14 грн., в той час як фактична заборгованість з наданих послуг становила 48891,43 грн. Договірна орендна плата з 01.10.2008 року стала 59520 грн., відповідач в січні 2009 року орендну плату визначив 50540 грн., тобто на 8980 грн. менше. За лютий орендна плата розрахована в розмірі 45257,14 грн., занижена на 3634,29 грн. та фактично складає 48891,43 грн. з наступного розрахунку: орендна плата за повний місяць користування становить 59520 грн. Договір припинено 23.02.2009 року (додаток №10 від 29.12.2008 року до Договору), термін оренди у лютому складає 23 дні, отже: 59520,00 грн. : 28 днів х 23 дні = 48891,43 грн. Розбіжностей нарахування витрат на утримання приміщень, що орендуються, та оплату за них, не має.

Сума основного боргу підтверджується рахунками-фактури, банківськими виписками, актом звірки взаємних розрахунків станом на 06.04.2009 року.

Таким чином, заборгованість по договору оренди станом на 06.04.2009 року вірно розрахована позивачем і становить 178573,08 грн., на час подання позову та вирішення спору не змінилась.

Позивач здійснив нарахування договірної пені за порушення строків оплати відшкодування витрат на утримання приміщень та орендної плати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. В процесі вирішення спору позивач здійснив перерахунок пені з врахуванням доводів відповідача та законодавчих обмежень, зокрема: припинив нарахування пені через шість місяців, застосував річний строк позовної давності. Відповідно, пеня за період з березня 2008 року по лютий 2009 року за порушення строків оплати орендної плати становить 26 654,83 грн., за порушення строків оплати відшкодування витрат на утримання приміщень становить 598,13 грн., а всього: 27252,96 грн. Розрахунок зроблений вірно, відповідає даним акту взаємозвірки розрахунків та іншим матеріалам справи.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) позивач визначив суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також нарахував три проценти річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлений законом та договором.

Нарахування трьох процентів річних здійснені за період з жовтня 2007 року по лютий 2009 року, становлять по орендній платі - 3936,61 грн., по відшкодуванню витрат на утримання приміщень - 223,49 грн., а всього: 4160,10 грн., що відповідає матеріалам справи.

Збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з жовтня 2007 року по лютий 2009 року по орендній платі становить - 29 855,86 грн., по відшкодуванню витрат на утримання приміщень - 2563,72, а всього: 32419,58 грн.

Окрім цього, позивач здійснив нарахування договірної неустойки за прострочення повернення приміщення у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення в загальній сумі 491 261,34 грн., з яких: щодо неповернення в строк площі 828 кв. м, яка підлягала поверненню згідно додаткової угоди від 30.08.2008 року до 07.10.2008 року, неустойка становить 221013,68 грн. від орендної плати 110506,84 грн. з 07.10.2008 року по 26.04.2009 року; щодо неповернутої в строк площі 257 кв. м, яка згідно додаткової угоди від 12.09.2008 року підлягала поверненню до 06.12.2008 року, неустойка становить 48039,66 грн. з орендної плати 24019,83 грн. за період з 06.12.2008 року по 26.04.2009 року; щодо неповернутої площі 2944 кв. м, яка згідно додаткової угоди від 29.12.2008 року підлягала поверненню 23.02.2009 року, неустойка становить 222208,00 грн. з орендної плати 111104,00 кв. м за період з 01.03.2009 року по 26.04.2009 року.

Представник відповідача стверджував, що позивач не врахував акт приймання-передачі приміщення площею 828 кв. метри від 12 вересня 2008 року, отже безпідставно вважає, що дане приміщення не повернуте; також стверджував, що відповідач не звільнив приміщення з вини позивача, який створив перешкоди для доступу до приміщень.

Представник позивача спростувала доводи представника відповідача стосовно створення перешкод в доступі до приміщень. Доводи представника позивача щодо неналежності акту від 12.09.2008 року приймання –передачі частини приміщення площею 828 кв. м, оскільки він підписаний не генеральним директором Гриневич, печатка за №3, якою завірений акт, не використовується при засвідченні договорів та актів приймання-передачі приміщень, а використовується брокерами, отже такий акт сфальсифікований, приміщення фактично не передано, суд вважає такими, що не спростовують прийняття 12.09.2008 року частини приміщення площею 828 кв. м. Тому застосування неустойки за неповернення в строк площі 828 кв. м в загальній сумі 221013,68 грн., суд вважає недоведеною.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є господарським договором оренди.

Відповідно до ч. 1 статті 283 Господарського Кодексу України (ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (ч. 6 статті 283 ГК України).

Згідно ч. 1 статті 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

У відповідності до ч. 2 статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу (приватизації) об'єкта оренди;

- ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря;

- загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Згідно ч. 4 статті 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

У відповідності до статті 766 ЦК України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до 5.3. Договору у випадку прострочення в поверненні приміщення, що орендується Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за весь час прострочення його повернення.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано належних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Доводи представника відповідача про те, що зупинення діяльності, простій, вивільнення працівників та скрутний фінансовий стан сталися внаслідок кризи не обґрунтовані та не доведені.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на вищевикладені обставини та норми законодавства, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача: 178573,08 грн. основного боргу; 27252,96 грн. договірної неустойки за прострочення оплати орендної плати та відшкодування витрат на утримання приміщення; 270 247,66 грн. (491261,34 грн. - 221013,68 грн.) договірної неустойки за користування приміщенням за час прострочення; 32 419,58 грн. збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів з орендної плати та відшкодування витрат на утримання приміщення; 4160,10 грн. три проценти річних від простроченої суми, а всього: 512653,38 грн. Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним витрати на сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 5126,53 грн. витрат по оплаті державного мита та 82,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього: 5208,98 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА», м. Черкаси, вул. вул. Пацаєва, 2/1, ідентифікаційний код 34338196 на користь закритого акціонерного товариства «Агроекопродукт», м. Канів, вул. Дорошенко, 1, ідентифікаційний код 24372924 - 178573,08 грн. основного боргу, 27252,96 грн. договірної неустойки за прострочення платежів; 270 247,66 грн. договірної неустойки за користування приміщенням за час прострочення; 32 419,58 грн. збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів; 4160,10 грн. три проценти річних від простроченої суми; 5208,98 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ Н.М.Курченко