Рішення № 3595939, 28.04.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2009 р. Справа № 09/770

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі Лавріненко С.І., за участю представників позивача –Молчанова О.О. юрисконсульт за довіреністю, Бузько Н.М. бухгалтер, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом державного комунального підприємства "Екотехпром" м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський деревообробний комбінат" м. Черкаси про стягнення 47686.68 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 60275,76 грн., у тому числі: 39537,00 грн. боргу за договором №385 від 01.08.2005 року на виконання робіт по відпрацюванню технологій дослідно-промислового виробництва компосту з кори, тирси та шліфувального пилу, 9653,72 грн. пені, 9835,85 грн. інфляційних та 1248,19 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 серпня 2005 року між сторонами був укладений договір №385 на виконання робіт. Відповідач порушує умови договору щодо своєчасної оплати за отриману роботу, тому з нього підлягає стягненню заборгованість, інфляційні, три проценти річних та пеня.

У заяві від 28 квітня 2009 року №28/04 позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 47686.68 грн., у тому числі: 39537,00 грн. основного боргу, 3962,96 грн. договірної пені, 2939,82 грн. інфляційних та 1246,90 грн. трьох процентів річних.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду. Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представники позивача підтримали зменшені позовні вимоги.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, судом встановлено наступне.

01 серпня 2005 року сторони уклали договір №385 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач передає позивачу кору, тирсу та шліфувальний пил в обсязі 3000 куб.м. на рік із розрахунку 250,00 куб. м. в місяць, а позивач приймає кору, тирсу та шліфувальний пил для виконання робіт по відпрацюванню технологій дослідно-промислового виробництва компосту та подальшого визначення ефективності та швидкості протікання процесу розкладу органічної речовини. Вартість приймання 1 куб.м. відходів ущільненої деревини становить 31,00 грн. (пункти 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору поетапне виконання робіт, зазначених у договорі, оформляєть актами виконаних робіт (15 та 31 числа кожного місяця), які в 3 денний термін підписуються Комбінатом (відповідач у справі). Вартість робіт Комбінат сплачує протягом 7-ми банківських днів від дня пред’явлення чергового етапу виконаних робіт до приймання.

У пункті 4.1 Договору сторони встановили, що у разі несвоєчасного розрахунку за виконані роботи Комбінат сплачу Підприємству (позивач у справі) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нарахованої на суму прострочених платежів на кожен день прострочки.

На виконання умов Договору позивач протягом 2005-2008 років здійснював роботи, передбачені Договором, що підтверджується переліком виконаних та оплачених робіт, актами здачі-прийняття робіт та іншими матеріалами справи.

В порушення умов Договору відповідач не розрахувався у повному обсязі за виконані позивачем роботи, заборгувавши йому 39537,00 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків від 08 вересня 2008 року. Станом на час розгляду справи відповідач заборгованість не сплатив, що підтверджено представниками позивача у судовому засіданні.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою є договором підряду.

Загальні положення про підряд врегульовані параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення проти позову.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 39537,00 грн. основного боргу за виконані роботи.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР (далі –ЗУ №543).

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував відповідачу 3962,96 грн. договірної пені із застосуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені судом перевірено, він є обґрунтований та нарахований правильно.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторони у договорі не встановили інший розмір процентів, отже відповідач обґрунтовано нарахував 2939,82 грн. інфляційних та 1246,90 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 39537,00 грн. основного боргу, 3962,96 грн. договірної пені, 2939,82 грн. інфляційних та 1246,90 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме 476,87 грн. в рахунок оплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 594,87 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський деревообробний комбінат», м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15, ідентифікаційний код 31007467 на користь державного комунального підприємства «Екотехпром», м. Черкаси, вул. Фрунзе, 1, ідентифікаційний код 25212720 – 39537,00 грн. основного боргу, 3962,96 грн. договірної пені, 2939,82 грн. інфляційних, 1246,90 грн. трьох процентів річних та 594,87 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Н.М.Курченко

Повне рішення підписано 30 квітня 2009 року.