Постанова № 35958259, 26.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 2а-4768/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Кравченка К.В.,

Градовського Ю.М.,

при секретарі судового засідання - Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

13.09.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» (далі - ТОВ «ЗК «Прометей») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.04.2012р. № 0000482301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 704 235 грн. та № 0000502301 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 6 728 725 грн. , в т.ч. за основним платежем на 5 727 394 грн., штрафними санкціями - 1 101 331 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій по наданню експедиційних послуг від ТОВ «Баярд-К» спростовується податкової інформацією про підтвердження реальності таких операцій. Доводи ДПІ про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ПП «Аграрна фірма «Хлібодар» в зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, спростовується тим, що сума ПДВ по кожній ПН не перевищує 100 000 грн. Неправомірні також висновки ДПІ про завищення податкового кредиту по операції з ВАТ «Зелений Гай».

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішення. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року позов задоволений частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ від 05.04.2012р. № 0000482301 та № 0000502301 в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 5 404 328 грн. та нарахування штрафної санкції на суму 1 020 565,5 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ та ТОВ «ЗК «Прометей» ставлять питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи. На підставі викладеного позивач просив скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі, відповідач - скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з прийняттям нової постанови про відмову у позові в цій частині.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга ДПІ - залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

ТОВ «ЗК «Прометей» (колишня назва ТОВ Роберто Агро) (код ЄДРПОУ 36384761) 25.02.2009р. зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, з того ж часу взято на податковий облік, станом на 23.03.2012р. перебуває на обліку в ДПІ Ленінського району м.Миколаєва (стор 3 акту перевірки).

Видами діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21), діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (КВЕД 46.11), складське господарство (КВЕД 52.10), неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29), що підтверджується довідкою статуправління (т.1 а.с.10).

В період з 27 лютого по 07 березня 2012р. відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЗК «Прометей» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р., за наслідками якої 23.03.2012 року складений акт № 640/22-200/36384761.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.135.2 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.10.4 п.138.10 ст.138, пп.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 704 235 грн.,

- п.187.1 ст.187, п.15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення», п.198.3,198.4 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 5 727 394 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок неправомірно віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Баярд-К», по яким останній надавав експедиційні послуги при транспортуванні вантажів, неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з придбання зернових культур, які звільненні від оподаткування, не віднесення до складу валових витрат сум ПДВ по операціям, звільненим від оподаткування, формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, виданої ПП «АФ «Хлібодар», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, неправомірне формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по операції придбання зернових культур від ВАТ «Зелений Гай», яке не є сільгосппідприємством.

За висновками акту перевірки 05.04.2012 року ДПІ винесла податкові повідомлення-рішення:

- № 0000482301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 704 235 грн.,

- № 0000502301 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 6 728 725

грн. , в т.ч. за основним платежем на 5 727 394 грн., штрафними санкціями - 1 101 331 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування ППР № 0000482301 та частково № 000502301, суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Баярд-К», реальність яких підтверджена податковою інформацією та первинними документами. Також на думку суду першої інстанції позивачем правомірно враховані податкові накладні, видані 01.08.2011р. ПП «АФ «Хлібодар», оскільки суми ПДВ в кожній податковій накладній не перевищували 100 000 грн. Вважаючи неправомірними висновки ДПІ про заниження позивачу податкового кредиту на 1 786 774 грн., суд першої інстанції зазначав, що придбання товарів позивачем здійснювалося по операціям, які не звільнені від оподаткування, при цьому відповідно до п.198.4 ст.198 ПК України у позивача зберігається право на податковий кредит. Висновок податкового органу про заниження ПДВ не підтверджується доказами, а саме придбання позивачем зернових культур у сільгоспвиробників, в зв'язку з чим доводи про обкладення цих операцій ПДВ є безпідставними.

Відмовляючи у позові в частині врахування сум ПДВ у складі податкового кредиту по операції придбання зернових культур у ТОВ «Зелений Гай», суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність статусу даного контрагента позивача, як сільськогосподарського підприємства, в зв'язку з чим дана господарська операція звільнена від оподаткування, що виключає віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Судова колегія частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Збільшуючи грошове зобов'язання ТОВ «ЗК «Прометей» з податку на додану вартість на суму 2 266 521 грн., податковий орган вважав, що позивачем відповідні зобов'язання були занижені внаслідок невідображення сум ПДВ по господарським операціям з продажу в період з вересня по грудень 2011р. зернових культур, придбаних у сільгоспвиробників, наступним контрагентам: ТОВ «АДМ Україна», підприємству з іноземними інвестиціями «Серна», ТОВ «ТА Каргілл», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», ТОВ «Кернел-Трейд».

При цьому ДПІ посилається на порушення позивачем п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, який набрав чинності в цій редакції з 06.08.2011р., відповідно до якого тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Позивач зазначає, що зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД він придбав після 06.08.2011р., що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за вересень-грудень 2011р., не у сільгоспвиробників, тобто без ПДВ, тому наступний продаж контрагентам покупцям також здійснено без ПДВ (т.6 а.с.20-53).

Проте, податковим органом на підтвердження своїх доводів не надано доказів, що зернові культури придбані позивачем у сільгоспвиробників, яки такими є за видом діяльності, та продали зернові культури власного виробництва.

Таким чином, ДПІ відповідно до ч.2 ст.71 КАС України не доказала правомірність свого рішення в цій частині.

Також, збільшуючи грошове зобов'язання по ПДВ на суму 1 786 774 грн., ДПІ посилалось на неправомірне завищення позивачем податкового кредиту на суму 1 786 774 грн. за рахунок віднесення суми ПДВ у складі придбаних у лютому-серпні 2011р. зернових культур товарних позицій згідно УКТ ЗЕД по операціям, які на думку податкового органу звільнені від оподаткування.

Заперечуючи проти цього, позивач зазначає, що операції з придбання зернових культур не звільненні від оподаткування. На користь цієї обставини свідчать доводи апеляційної скарги ДПІ на рішення суду першої інстанції, в якій апелянт констатує факт придбання позивачем зернових культур протягом лютого-серпня 2011р. у сільгоспвиробників (а.с.85).

Пунктом 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в редакції, яка діяла як до 06.08.2011р., так і після цієї дати, придбання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД у сільгоспвиробників не звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Відтак, враховуючи положення п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно сформував податковий кредит за рахунок сум ПДВ по вказаним господарським операціям.

Крім того, позивачем доведено, що придбаний товар: насіння соняшнику, яке позивачем частково перероблено у масло сонячне та шрот; пшениця; ячмінь; кукурудза проданий контрагентам покупцям: ПрАТ «Креатив», МКХП, ТОВ СП «Нібулон», ТОВ «Виробнича компанія «Прометей» також з ПДВ (т.6 а.с.17-53). У випадку, якщо ДПІ заперечувала проти включення сум ПДВ по господарським операціям позивача з придбання зернових культур протягом лютого-серпня 2011р. не у сільгоспвиробників, логічна б була позиція податкового органу щодо незаконного включення ПДВ при подальшій продажі цього товару контрагентам покупцям. Але ДПІ про це не зазначає. Аналізуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що в даній частині податковим органом також не доведена законність податкового повідомлення рішення в цій частині.

Збільшення відповідачем грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток відбулося внаслідок зменшення податкового кредиту на 1 002 283 грн. та валових витрат позивача за рахунок сум ПДВ по господарській операції з ТОВ «Баярд-К» на 5 011 417 грн. Підставою для зменшення позивачу податкового кредиту ДПІ вважала обставини не підтвердження документами, які б свідчили про використання вказаних послуг у межах господарської діяльності платника податку, а також про нереальність господарських операцій із зазначеним контрагентом.

При цьому, зазначені доводи ДПІ спростовуються наданими позивачем первинними документами та податковою інформацією.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту визначається ст.198 ПК України, зокрема п.198.2,п.198.3 цієї статті.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

Під час проведення перевірки на підтвердження правильності формування податкового кредиту у травні-жовтні 2011р. та реальності господарських операцій позивачем наданий договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевозці вантажів автомобільним транспортом від 19.04.2011р. Предметом даного договору є організація перевозки найманим вантажним транспортом (т.1 а.с.65-69). Також надані податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.70-105).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкових накладних, оскільки був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Доводи податкового органу по те, що до перевірки позивачем не надані товарно-транспортні накладні, які б підтверджували участь ТОВ «Баярд-К» у здійсненні перевезень згідно договору від 19.04.2011р., спростовується даними акту перевірки. Так, при перевірці правильності визначення витрат платником податків перевіряючими були використані наступні документи: зворотно-сальдова відомість та журнали-ордери по рахункам 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками», 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами в розрізі замовлень», 65 «Розрахунки за страхуванням» та інші, банківські виписки, авансові звіти, видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні, рахунки, угоди на постачання товару та надання послуг, акти виконаних робіт, які перевірені суцільним порядком (стор.7 акту перевірки).

Згідно наданих позивачем до суду першої інстанції товарно-транспортних накладних, які підтверджують як факт постачання позивачу придбаного товару, так і обставини його поставки контрагентам-покупцям в період з 01.04 по 31.12.2011р., в кожному випадку у графі «транспортні послуги» від ТОВ «Баярд-К» здійснена відмітка уповноваженої особи, яка завірена печаткою підприємства.

Крім того, на вимогу відповідача 16.03.2012р. Кіровоградською об'єднаною ДПІ була проведена зустрічна звірка ТОВ «Баярд-К» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «ЗК «Прометей», їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011р. За результатами звірки складена довідка № 451/23-50/37502856 про документальне підтвердження реальності здійснення господарських відносин із позивачем, в т.ч. числі на підставі наданих платником податків товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.58-64).

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачем надані належні докази, які підтверджують реальне вчинення господарської операції позивача з ТОВ «Баярд-К».

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання послуг від ТОВ «Баярд-К» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від нього послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з отримання послуг у цього контрагента.

Колегія суддів зазначає, що встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний або мав реальну можливість бути обізнаним про обставини діяльності свого контрагента на момент проведення з ним господарської операції, в матеріалах справи відсутні.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що позиція податкового органу про нереальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Баярд-К» та недоведеність використання позивачем цих послуг в межах господарської діяльності ґрунтуються на припущеннях, що є недостатнім для прийняття рішення про зменшення податкового кредиту та валових витрат за рахунок сум ПДВ по господарськім операціям позивача з цим контрагентом. Отже, прийняті податкові повідомлення-рішення в цій частині не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому правильно скасовані судом першої інстанції.

Підставою для зменшення податковим органом податкового кредиту на суму 348 750 грн. стали обставини віднесення позивачем до складу податкового кредиту в серпні 2011р. сум ПДВ по податковій накладній від 01.08.2011р. № 31/2 на загальну суму ПДВ 348 750 грн., яка в порушення п.201.10 ст.201 та п.11 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України не була зареєстрована продавцем - ПП Аграрна фірма «Хлібодар» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що ПП Аграрна фірма «Хлібодар» спочатку видало позивачу одну податкову накладну від 01.08.2011р. № 31/2.

При формуванні своєї податкової звітності за серпень 2011р. ПП Аграрна фірма «Хлібодар» відобразило наявність виданих позивачу чотирьох податкових накладних від 01.08.2011р. №№ 31/1/2, 31/2/2, 31/3/2, 31/4/2, в кожній з яких сума ПДВ складає 87 187,62 грн. ( в сумарному розмірі ПДВ на ту ж суму ПДВ, що і в першій податковій накладній - 348 750 грн.), в зв'язку з чим вони не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Про зазначені обставини позивача було повідомлено листом від 20.09.2011р., з яким направлені зазначені чотири податкових накладних.

Обставини декларування ПП Аграрна фірма «Хлібодар» чотирьох податкових накладних, виданих ТОВ «ЗК «Прометей», в кожній з яких сума ПДВ не перевищує 100 000 грн., підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних цього підприємства за серпень 2011р., який прийнятий податковим органом 20.09.2011р.

Обставини отримання чотирьох податкових накладних від ПП Аграрна фірма «Хлібодар», позбавило позивача звертатися із скаргою на контрагента постачальника відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, що надало б позивачу право на включення сум ПДВ до податкового кредиту за умови факту сплати податку та отримання товару.

Податковий орган не заперечує обставини отримання позивачем від ПП Аграрна фірма «Хлібодар» зазначеного в податкових накладних товару та факт його оплати.

Відповідно до ч.3,4 п.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 та зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 року за № 1402/18697, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, виправлення помилкових записів у Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Обставини наявності чотирьох податкових накладних замість однієї не призвела до змін в податковій звітності позивача, в т.ч. щодо зменшення або збільшення бази оподаткування.

Таким чином, неподання позивачем уточнюючої декларації за серпень 2011р. та уточнюючого реєстру до податкового органу не позбавляє його права на включення сум ПДВ в розмірі 348 750 грн. до податкового кредиту за серпень 2011р.

В зв'язку з наведеним, податкове повідомлення-рішення № 0000502301 в частині збільшення ПДВ на 348 750 грн. правильно скасовано судом першої інстанції.

Разом з цим, суд першої інстанції відмовив позивачу у скасуванні податкового повідомлення-рішення № 0000502301 в частині збільшення ПДВ на 323 006 грн., погодившись з позицією податкового органу про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по отриманню товару від ТОВ «Зелений Гай». При цьому, суд першої інстанції вважав достатніми доводами того, що ТОВ «Зелений Гай» не є сільгосппідприємством-виробником, враховуючи, що воно не є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

За обставинами справи придбав у ТОВ «Зелений Гай» у серпні, вересні та листопаді 2011р. зернові культури товарних позицій 1001-1008 згідно УКТ ЗЕД. Відповідно до п.15 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України, у період з 06.08.2011р. по 01.01.2014р., зазначені господарські операції обкладаються ПДВ лише у разі постачання зернових культур сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові культури у сільгосппідприємств-виробників. В даному випадку визначальним є встановлення статусу підприємства-постачальника.

Відповідно до п.209.6 ст.209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Доводячи обставини віднесення ТОВ «Зелений Гай» до сільгосппідприємства-виробника, позивачем надана довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якої станом на 22.08.2012р. видами діяльності контрагента позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, вирощування інших однорічних і дворічних культур, вирощування винограду та інші вирощування. На підтвердження здійснення ТОВ «Зелений Гай» своєї господарської діяльності наданий витяг з державного земельного кадастру про склад земель та їх грошову оцінку, статистична звітність про підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур за 2011р. (ф.29-сг (річна), з яких вбачається обставини вирощування підприємством на орендованих землях зернових культур, садів та багаторічних насаджень. Іншими видами діяльності підприємство у 2011р. не займалось (т.6 а.с.72-82).

Наведені обставини підтверджують статус ТОВ «Зелений Гай», як сільськогосподарського підприємства-виробника.

Ті обставини, що підприємство знаходиться на загальній системі оподаткування та не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, не спростовує вищенаведених даних.

Так, з п.301.1 ст.301 ПК України вбачається, що платниками фіксованого с/г податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Разом з цим, п.301.6 цієї ж статті, в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, передбачає обмеження, за яких сільськогосподарський товаровиробник, в якого частка с/г товаровиробництва за рік дорівнює або перевищує 75%, не може бути платником фіксованого с/г податку, а саме в різі, коли:

- суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;

- суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

- суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином, законодавець передбачає можливість знаходження сільськогосподарського товаровиробника, в якого частка с/г товаровиробництва за рік дорівнює або перевищує 75%, знаходитись на загальній системі оподаткування.

Відповідачем не доведені обставини неможливості віднесення ТОВ «Зелений Гай» до сільгосптоваровиробника з інших підстав, ніж знаходження на загальній системі оподаткування.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення № 0000502301 в частині збільшення ПДВ на 323 006 грн. також підлягає скасуванню, як таке, що прийнято в порушення вимог закону.

Невірне застосування судом першої інстанції наведених норм права призвело до ухвалення помилкового судового рішення в цій частині. Відповідно до ст.202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» - задовольнити, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року - скасувати в частині відмови у позові товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» щодо повного скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2013р. № 0000502301.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області від 05.04.2013р. № 0000502301 повністю.

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко