Ухвала суду № 35957783, 05.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 24265/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жидачівському районі Львівської області (правонаступник - Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" до Державної податкової інспекції в Жидачівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

17 грудня 2009 року позивач - ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» звернулось в суд з позовом до відповідача - ДПІ у Жидачівському районі, в якому просило визнати нечинним рішення про застосування фінансових санкцій № 0001232380/10010 від 04 серпня 2009 року у сумі 3420,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем порядку відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, які зазначені у поточному звіті РРО «Х» в сумі 684 грн. є неправомірними, оскільки інспекторами помилково було враховано до суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків власні кошти бухгалтера підприємства в сумі 484 грн. та 192,04 грн., які надійшли до каси позивача відповідно до прибуткового касового ордера. Необхідною умовою для притягнення до відповідальності є встановлення факту належності цих коштів та документів на відповідну суму. Крім того ДПА у Львівській області не має повноважень перевіряти дотримання порядку проведення розрахунків за товари, оскільки ці повноваження не передбачені законом.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 серпня 2009 року № 0001232380/10010 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень 20 (двадцять) копійок. В частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 серпня 2009 року № 0001232380/10010 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2459 (дві тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що при проведенні перевірки виявлено суму готівкових коштів у розмірі 684 грн., проте така сума не відповідає сумі готівкових коштів, що зазначена у поточному звіті РРО «Х», що є порушенням вимог п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таким чином, відповідачем правомірно застосовано відповідну штрафну санкцію до підприємства у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 липня 2009 року ДПА у Львівській області проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій каси ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», якою встановлено порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами перевірки складено Акт №13/01/23/00278801 від 15 липня 2009 року (а.с.8-11).

04 серпня 2009 року на підставі вказаного Акту ДПІ у Жидачівському районі прийнято рішення № 0001232380/10010 про застосування до ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3420,00 грн. (а.с.12-13).

Позивач скористався правом досудового врегулювання даного податкового спору (а.с.26-31).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, податковим органом не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та застосування до позивача штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині невідповідності суми готівкових коштів у розмірі 192,04 гривень, сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО (звіт Х). В частині застосування штрафу у розмірі 2459,80 гривень рішення є правомірним та обґрунтованим, податковим органом доведено факт порушення ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО (звіті Х) в сумі 484 грн. Разом з тим, позивач не довів правомірності заявлених ним вимог та не надав доказів на їх обґрунтування.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з п.13 ст.3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що кошти в сумі 192,04 грн. - це кошти, які надійшли до каси ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» відповідно до прибуткового касового ордеру № 4600000283 від 15 липня 2009 року, вказаний прибутковий касовий ордер оформлений належним чином (а.с.14).

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не порушив вимог п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині невідповідності суми готівкових коштів в розмірі 192,04 грн. сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО (звіт Х), оскільки реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Таким чином, оскаржуване рішення щодо застосування штрафу у розмірі п'ятикратної суми неоприбуткованої готівки у сумі 960,20 грн. є неправомірним, а доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз фактичних обставин справи дає підстави для висновку, що ДПІ в Жидачівському районі Львівської області не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 960, 20 грн.

Оскільки постанова Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі № 2а-8307/09/1370 в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Жидачівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 серпня 2009 року № 0001232380/10010 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2459,80 грн. не оскаржується в апеляційному порядку, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржувану постанову в цій частині.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність оскаржуваних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Жидачівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 серпня 2009 року № 0001232380/10010 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 960,20 грн., правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі № 2а-8307/09/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 року.