Ухвала суду № 35955336, 06.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року Справа № 40912/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «555-ІФ» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «555-ІФ» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.09.2010 року № 0006511502/0, від 01.12.2010 року № 0006511502/1 та від 23.12.2010 року № 0006511502/2. Посилався на їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0006511502/0 від 22.09.2010 року, № 0006511502/1 від 01.12.2010 року та № 0006511502/2 від 23.12.2010 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у в м. Івано-Франківську, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, приймаючи до уваги заперечення на апеляційну скаргу колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В справі встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «555-ІФ» є юридичною особою, у встановленому порядку зареєстроване як платник податку на додану вартість.

ДПІ у м.Івано-Франківську провела невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ТзОВ «555-ІФ» за липень 2010 року. Податковий орган прийшов до висновку, що ТзОВ «555-ІФ» порушив вимоги пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України "Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.5.12 "Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість", в результаті чого ТзОВ "555-ІФ" збільшено суму, що підлягає сплаті до бюджету, на 6127 грн. та зменшено залишок відємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме рядок 26 Декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 73 924 грн.

На підставі акта перевірки 15423/15-2/32076620 від 17.09.2010 року, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0006511502/0 від 22.09.2010 року, згідно якого ТзОВ "555-ІФ" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 6433,35 грн., в тому числі 6127 грн. за основним платежем та застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 306,35 грн.

08.10.2010 року ТзОВ "555-ІФ" подало до ДПІ в м.Івано-Франківську скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0006511502/0 від 22.09.2010 року. Рішенням ДПІ в м. Івано-Франківську дану скаргу залишено без задоволення та прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0006511502/1 від 01.12.2010 року, згідно якого ТзОВ "555-ІФ" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 6433,35 грн., в тому числі 6127 грн. за основним платежем та 306,35 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

08.12.2010 року ТзОВ "555-ІФ" подало до ДПІ в м. Івано-Франківську повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0006511502/0 від 22.09.2010 року та №0006511502/1 від 01.12.2010 року. Рішенням ДПА в Івано-Франківській області № 4750/10/25-019/154/491 від 22.12.2010 року про результати розгляду повторної скарги від 08.12.2010 року повторну скаргу залишено без задоволення, а ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0006511502/2 від 23.12.2010 року, згідно якого ТзОВ "555-ІФ" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 6433,35 грн., в тому числі 6127 грн. за основним платежем та 306,35 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

31.12.2010 року ТзОВ "555-ІФ" подало до ДПА України скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0006511502/0; № 0006511502/1; № 0006511502/2. Рішенням ДПА України № 3345/6/25-0115 від 18.02.2011 року про результати розгляду скарги від 31.12.2010 року скаргу ТзОВ "555-ІФ" залишено без задоволення.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 чинного на час спірних правовідносин Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

В актах перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську № 5555/15-2/32076620 та № 5556/15-2/32076620 від 18.03.2010р. немає жодного посилання, що товари (послуги), по яких сформовано податковий кредит згідно податкових накладних з періодами їх виписки відмінним від звітного, придбані не для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або ж в подальшому почали використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Постачальники товарів (послуг) не висловлювали своєї відмови у наданні податкових накладних та не порушували порядок виписування податкових накладних, по яких сформовано податковий кредит з періодами їх виписки відмінним від звітного.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає посилання податкового органу необґрунтованими щодо порушення позивачем вимог пп. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки подання до податкової декларації заяви зі скаргою на постачальника товарів (послуг), який відмовив у наданні податкової накладної або порушив порядок її заповнення, - це є право платника податку, а не його обов'язок.

Посилання ДПІ в м. Івано-Франківську на п.4.4 "Порядку заповнення та подання декларації з ПДВ", на підставу для зменшення ТзОВ "555-ІФ" залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за листопад 2009 року в розмірі 56714 грн. та за грудень 2009 року в розмірі 23337 грн., суд вважає, що вказаним пунктом Порядку встановлено обов'язок подання уточнюючого розрахунку у строки, визначені для подання податкової декларації, або ж відображення уточнених показників у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період, у випадках самостійного виявлення помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, а не щодо порядку формування сум ПДВ згідно податкових накладних, що фактично отримані в звітному податковому періоді, хоча і з періодами їх виписки відмінним від звітного.

Отримання ТзОВ "555-ІФ" податкових накладних з періодами їх виписки відмінним від звітного саме в звітному податковому періоді (листопад, грудень 2009 року) підтверджується Реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за листопад та грудень 2009 року.

ТзОВ "555-ІФ"в розділі ІІ "Податковий кредит" Додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за листопад, грудень 2009 року не відобразило жодної податкової накладної, що надає право на формування податкового кредиту звітного періоду з періодом їх виписки поза межами встановлених Законом строків давності.

З огляду на вищевикладене, ДПІ в м.Івано-Франківську безпідставно зменшила ТзОВ "555-ІФ" актами перевірок № 5555/15-2/32076620 та № 5556/15-2/32076620 від 18.03.2010 року залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за листопад 2009 року в розмірі 56714,00 грн. та за грудень 2009 року в розмірі 23337,00 грн.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку наявним в ній доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, про що детально описав в постанові, тому підстав для скасування останньої не має.

Доводи апеляційної скарги, як зазначалося вище, висновків суду не спростовують та підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську залишити без задоволення.

Постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року в справі № 2а-726/11/0970 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : В.П. Дякович

Л.П. Іщук