Постанова № 35947974, 26.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ass="fs95">____________

ass="fs103">ПОСТАНОВА>

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р. > /P>

Справа № 821/2776/13-а

NT>

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватна виробничо-комерційна фірма “Пані Крістіна” (далі - позивач, ПВКФ “Пані Крістіна”) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.04.2013 року №0002722200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 151 282,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 151 281,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про безтоварність господарської операції ПВКФ "Пані Крістіна" з його контрагентом ПП "Оліяторг" по придбанню соняшникової олії є протиправними, оскільки ґрунтуються на акті про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного контрагента без урахування первинних документів та факту використання соняшникової олії у виробничій діяльності підприємства. При цьому, позивач вказує, що в судовому порядку спростований доказ відповідача щодо безтоварності вказаної операції шляхом визнання протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП “Оліяторг” та складання за її наслідками акту перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 08.10.2013 року, в усній формі заперечив щодо задоволення адміністративного позову, оскільки неправомірність формування податного кредиту за наслідками вчинення господарської операції позивача з ПП “Оліяторг” підтверджено актом позапланової виїзної перевірки ПВКФ “Пані Крістіна” та актом ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.08.2012 року №713/22-317/32523468 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП “Оліяторг”, якими встановлено невідповідність первинних документів нормам податкового законодавства у зв’язку з безтоварністю господарських операцій.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.10.2013 року, відповідно до ст. 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області (далі – відповідач, ДПІ).

В судове засідання, призначене на 26 листопада 2011 року, представники сторін не з’явилися, при цьому надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватна виробничо-комерційна фірма “Пані Крістіна” зареєстрована як юридична особа 05.12.1995 року за № 1 499 120 0000 002123, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні та зареєстрована платником податку на додану вартість.

Відповідно довідки з ЄДРПОУ АА №751904 основними видами діяльності ПВКФ “Пані Крістіна” за КВЕД-2010 є виробництво прянощів та приправ, виробництво фруктових і овочевих соків, інші види перероблення та консервування фруктів і овочів, виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів, збір очищення та постачання води, неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України фахівцем ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПВКФ “Пані Крістіна” з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово – господарських відносинах з ПП “Оліяторг” за березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 22.03.2013 року №1814/22-4/23135010 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є порушення п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства у зв’язку з не підтвердженням реального здійснення господарських операцій ПВКФ “Пані Крістіна” з ПП “Оліяторг” за березень 2011 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість з ПДВ за березень 2011 року, яка підлягає до сплати в бюджет, на загальну суму 151 281,00 грн.

На підставі вказаного висновку податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.04.2013 року №0002722200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 151282,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 151281,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1,00 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ ( далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами (п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

Судом встановлено, що 29 березня 2011 року між ПВКФ “Пані Крістіна” (за договором – покупець) та ПП “Оліяторг” (за договором – постачальник) було укладено договір № 2903, згідно умов якого постачальник зобов’язується поставити на адресу покупця олію соняшникову рафіновану дезодоровану відповідно ДСТУ 4492-2005 (товар), а покупець зобов’язується оплатити та прийняти товар відповідно до умов договору, поставка товару здійснюється партіями автотранспортом постачальника і за його рахунок, оплата товару здійснюється у безготівковій формі, термін дії договору до 31.12.2011 року.

На виконання умов даного договору ПП “Оліяторг” у березні 2011 року було поставлено на адресу ПВКФ “Пані Крістіна” олію соняшникову рафіновану дезодоровану у загальній кількості 71,9 т, всього на загальну суму 907 687,19 грн., в тому числі ПДВ 151 281,2 грн. згідно переліку податкових та видаткових накладних, наведених на стор 5 акту перевірки та копії яких залучено до матеріалів справи.

Розрахунки за поставлений товар проводилися у безготівковій формі згідно платіжних доручень, перелік яких наведено на стор. 6 акту перевірки.

Транспортування товару здійснювалось ТОВ “Кривоозерський комбікормовий завод” за замовленням ПП “ Оліяторг ” згідно товарно – транспортних накладних, перелік яких зазначено на стор. 5-6 акту перевірки та копії яких залучено до матеріалів справи.

На підтвердження використання придбаної від спірного контрагента олії соняшникової при виробництві майонезу, позивачем надано до матеріалів довідку щодо кількості закупленої олії та використаної у певному періоді при виготовленні продукції, залишків олії, матеріальний звіт за березень 2011 року, прибуткові накладні, лімітно – заборні карти, реєстри прибуткових та видаткових документів по складу готової продукції за березень та квітень 2011 року, сертифікати відповідності тощо.

Позивач також надав суду декларацію з ПДВ за березень 2011 року ПП "Оліяторг", згідно якої відображено у складі податкових зобов’язань суму ПДВ по операціях з позивачем, що не заперечується податковим органом.

Суд відмічає, що первинні документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції. Отже, суд вважає, що дослідженні видаткові, податкові, товарно-транспортні накладні, а також первинні документи щодо безпосереднього використання придбаного товару у виробничій діяльності підприємства спростовують висновок відповідача щодо безтоварності господарської операції між позивачем та ПП “Оліяторг”.

При цьому, суд вказує, що посилання відповідача на акт ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.08.2012 року №713/22-317/32523468 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП “Оліяторг” з питань правильності визначення розміру податкових зобов’язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень – квітень 2011 року не спростовує надані позивачем до суду письмові докази, які підтверджують реальне виконання господарської угоди, за якою позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.

Суд відмічає, що висновки ДПІ про фіктивність діяльності ПП “Оліяторг” спростовується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року по справі №826/5514/13-а, відповідно до якої було спростовано дані ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про неможливість зустрічної звірки ПП “Оліяторг” та висновки щодо нікчемності правочинів.

Крім того, з системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п. 6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, вбачається що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, суд вважає, що зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, діючим законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Суд додатково відмічає, що акти податкових перевірок контрагента позивача не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженими, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

За таких обставин висновок податкового органу про нереальний характер спірної операції з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

В ході розгляду даної справи підтверджено, що податкові накладні оформлені належним чином, вартість отриманого товару з урахуванням суми податку на додану вартість, сплачена позивачем в повному обсязі, що не спростовано відповідачем протягом розгляду даної справи.

Додатково суд приймає до уваги ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року, по справі № 821/724/13-а за позовом ПВКФ “Пані Крістіна” до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення – рішення від 12.11.2012 року №0008002200, №0007992200, прийняті за результатами планової перевірки ПВКФ “Пані Крістіна” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 року, в тому числі і щодо господарських операцій позивача з ПП “Оліяторг” в перевіряємому періоді.

З огляду на викладене та враховуючи, що єдиним аргументом відповідача при збільшенні грошових зобов’язань з ПДВ за оскаржуваним рішенням є безтоварність господарських операцій між позивачем і його контрагентом, який під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість дій ДПІ по визначенню грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 151281,00 грн.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні зобов'язань з податку на додану вартість, а тому не має підстав і для застосування до позивача штрафних санкцій відповідно положень Податкового кодексу України згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 08 квітня 2013 року №0002722200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПВКФ “Пані Крістіна”.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17, 69, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 08.04.2013 року №0002722200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 151282,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 151281,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватної виробничо - комерційної фірми "Пані Крістіна" (ідентифікаційний код 23135010) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1521,81 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять одна гривня 81 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1