Постанова № 35947889, 25.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. 10 год.09 хв.Справа № 821/3575/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Ставроста Р.Ю., Шелестової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Група компаній "Діалог-оптім" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Група компаній "Діалог-оптім" (далі - позивач, ПП "Група компаній "Діалог-оптім") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 26.04.2013 р. №0005561503 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 510,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на відсутність у податкового органу законних підстав визнавати несвоєчасне подання підприємством декларації з ПДВ за вересень 2011 року, оскільки дотримання строків подання вказаної звітності підтверджується несвоєчасним наданням ДПА України відповіді на скаргу щодо рішення про відмову у прийнятті відповідачем декларації з ПДВ за вересень 2011 року. Крім того, позивач вважає, що недотримання відповідачем строків проведення камеральної перевірки свідчить про відсутність прав у ДПІ на застосування штрафних санкцій за не подання декларації з ПДВ за жовтень 2012 року. Позивач також вказує, що реєстр податкових накладних не відноситься до податкової звітності, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за його не подання.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, яким вважає законним оскаржуване податкове повідомлення - рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 510,00 грн., оскільки актом камеральної перевірки зафіксовано не подання позивачем декларації з ПДВ за вересень 2011 р. та жовтень 2012 року та не надання в електронному вигляді копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Група компаній "Діалог - оптім" зареєстроване 10.09.2008 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні.

Судом встановлено, що на підставі п. 200.10 ст.200, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року, жовтень 2012 року, грудень 2012 року та встановлено порушення вимог підпункту 49.18.1, 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України щодо неподання податкової звітності з податку на додану вартість в за вересень 2011 року, жовтень 2012 року та грудень 2012 року, про що складено акт від 14.02.2013 року №1080/15-3/36129749 (далі - акт перевірки).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України до позивача було застосовано штрафні санкції у загальній сумі 510,00 грн. ( 170,00 грн. х 3 ), про що було прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.04.2013 року №0005561503, яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 статті 46 цього Кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з пунктами 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 47.1 статті 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть зокрема юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності встановлена статтею 120 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вбачається з матеріалів справи, що підставою для застосування штрафу у сумі 170,00 грн. за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року стало не подання підприємством вказаної звітності після її неприйняття податковим органом у зв'язку з порушенням порядку її оформлення.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2011 року ПП "Група компаній "Діалог-оптім" було подано до ДПІ у м. Херсоні декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року реєстраційний номер № 219990.

27 жовтня 2011 року позивач отримав від ДПІ у м. Херсоні лист від 21.10.2011 року №26612/10/28-330 про відмову у прийнятті податкової звітності у зв'язку з тим, що дата подання податкової декларації 19.10.2011 року не співпадає з датою, вказаною у податковій декларації.

Не погодившись з вказаною відмовою податкового органу у прийняття вказаної декларації, 04 листопада 2011 року ПП "Група компаній "Діалог-оптім" було направлено скаргу на вказані дії посадових осіб ДПІ м. Херсона та згідно відповіді ДПІ від 18.11.2011 року №5911/10/28-208 позивачу було відмовлено в задоволенні скарги та запропоновано надати нову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року.

Не погодившись з вказаною відповіддю, 28.11.2013 року ПП "Група компаній "Діалог-оптім" було направлено до ДПА України повторну скаргу від 24.11.2011 року вих. № 24/11, яку було вручено вказаному податковому органу 30.11.2011 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення в цінний лист.

Проте, відповідь на повторну скаргу позивач отримав від ДПС України згідно листа від 29.12.2011 року № 8736/6/18-8015, яким також було запропоновано надати нову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що сплив 20-ти денного терміну направлення контролюючим органом вмотивованого рішення на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надання йому під розписку свідчить про те, що скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

В ході розгляду справи відповідач не надав суду доказів щодо спростування вказаного порушення з боку ДПС України.

Питання щодо порядку оскарження дій податкового органу при відмові у прийняття податкової звітності та отримання рішень контролюючих органів за результатами розгляду таких скарг врегульовано ст. 49, 56 Податкового кодексу України, зокрема

- у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право, зокрема, оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу. ( пп. 49.12.2 п. 49.12 ст. 49 ПК України);

- контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 ст. 56 ПК України).

- керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту ( п. 56.9 ст. 56 ПК України).

Отже, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суд доказів щодо дотримання з боку ДПС України строків розгляду скарг платника податку, передбачених п. 56.9 ст. 56 ПК України, та враховуючи, що відповідь ДПС України на скаргу була направлена позивачу 29.12.2011 року, після спливу 20 грудня 2011 року 20-ти денного терміну направлення вмотивованого рішення, що свідчить про її задоволення на користь ПП "Група компаній "Діалог-оптім", тому суд приходить до висновку про своєчасне подання позивачем декларації за вересень 2011 року до податкового органу, а саме 19.10.2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставним застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. за неподання декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Щодо правомірності застосування до позивача штрафу у сумі 170,00 грн. за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, то суд встановив наступне.

Представник позивача в судовому засідання пояснив, що вказану суму штрафу підприємство перераховувало до бюджету, проте вважає неправомірним його застосування, оскільки податковим органом порушений порядок проведення камеральної перевірки та складання на її підставі акту за наслідками перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2012 року.

Суд не погоджується з вказаним доводом позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно зі статтею 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що дії посадової особи відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання на її підставі акту є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції.

При цьому, суд вважає, що у разі встановлення процедурних порушень порядку проведення перевірки не є підставою для звільнення платника податку від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства за умови їх доведеності з боку податкового органу.

Суд не приймає посилання позивача на лист ДПА України від 23.03.2011 року №8073/7/16-1617 щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ платників податків - юридичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації, оскільки вказаний лист носить рекомендований характер і не є нормою Податкового кодексу України.

При цьому суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів подання підприємством декларації з ПДВ за жовтень 2012 року у строки, передбачені вищевказаними нормами Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкцій в сумі 170,00 грн. за не подання декларації з ПДВ за жовтень 2012 року.

Щодо застосування до позивача податковим органом штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. за неподання реєстру податкових накладних за грудень 2012 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України платники податку на додану вартість зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Пунктом 10 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року , передбачено, що до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать зокрема копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 13 розділу ІІІ цього Порядку декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Наказом Державної податкової адміністрації України №1002 від 24.12.10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.10 за №1402/18697, (який діяв до 01.03.13) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення.

Відповідно до пунктів 3, 7 цього Порядку реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді. Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Реєстри можуть подаватися: за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби; на електронних носіях.

Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних є частиною податкової звітності з податку на додану вартість та має подаватися платником податку у складі податкової декларації з ПДВ.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що податкова декларація з ПДВ за грудень 2012 року, граничний строк подання якої відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України спливав 21.01.2013 року, направлена позивачем до ДПІ у м. Херсоні 10.01.2013 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та опису вкладення в цінний лист, без копій записів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував факт не надання до податкового органу у складі податкової звітності з ПДВ за грудень 2012 року копій записів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, пояснивши це тим, що у грудні 2012 року такий реєстр позивач не міг надати в силу не підписання договору щодо надання податкової звітності в електронній формі, а також формування звітності без показників через відсутність господарської діяльності у грудні 2012 року.

Суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює залежності щодо подання копій реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді від стану господарської діяльності платника податку та від наявності чи відсутності податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Крім того, вказані реєстри можуть подаватися також на електронних носіях, до яких зокрема відносяться електронні диски тощо.

Отже, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт неподання позивачем у встановлений строк копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, які є частиною податкової звітності у складі декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, а тому суд вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 170,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що в ході розгляду справи сторонами частково доведено правомірність податкового повідомлення - рішення від 26.04.2013 року №0005561503, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. та відмову у задоволенні вимог в частині застосування штрафної санкції в розмірі 340,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.04.2013 року №0005561503 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 170,00 грн.

В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.04.2013 р. № 0005561503 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 340,00 грн. - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Група компаній "Діалог-оптім" (ідентифікаційний код 36129749) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 38,24 грн. (тридцять вісім гривень 24 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 грудня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1