Постанова № 35950529, 02.12.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 р. Справа № 821/2561/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що фізична особа ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1, в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців не зареєстрований. Згідно даних особових рахунків за фізичною особою ОСОБА_1 станом на 17.06.2013 року обліковується податковий борг за платежем: податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 6 226,90 грн. (основний платіж - 6 226,90 грн.). Виник 01.11.2010 року в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно акту від 28.09.2010 року № 1087/17-1/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.09."

Просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6 226,90 грн.

Представник позивача розгляд справи просив проводити в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

В період з 31.08.2010 року по 01.09.2010 року позивачем проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.09.2010 р. № 1087/17-1/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено несплату відповідачем податку з доходів фізичних осіб у сумі 6 226,90 грн., що є порушенням п.12.1 ст.12, пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до акту перевірки за даними відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України фізична особа ОСОБА_1 17.06.2009 р. зняв з обліку для реалізації транспортний засіб автомобіль марки ВАЗ 21121 (номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3. Зазначений автомобіль перереєстровано на покупця ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 17.06.2009 р. № 917270, укладеного через товарну біржу ТБ "Українська ТБ".

Відповідно до акта перевірки згідно висновку спеціаліста від 24.06.2009 року за № 814 про незалежну експертну оцінку вартість автомобіля склала 41512,88 грн.

Реалізація автомобіля за таку суму, як вважає ДПІ у м.Херсоні, підтверджується сплатою до Пенсійного фонду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % від його вартості (квитанція від 24.06.2009 р. на суму 1 242,50 грн.). Тому доходом платника податку від продажу автомобіля ВАЗ 21121 слід вважати дохід в розмірі 41512,88 грн.

ДПІ у м.Херсоні були винесено податкове повідомлення-рішення від 08.10.2010 р. № 7107471701/0 про донарахування відповідачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6226,9 грн.

ДПІ у м.Херсоні застосовувалися заходи стягнення, визначені Податковим кодексом України. Зокрема, відповідачу згідно п.59.1 ст.59 ПК України було направлено податкову вимогу від 22.12.2010 р. № 1/52 на суму 6226,90 грн.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Законодавством покладено на органи податкової служби функції зі здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; надано їм право проводити перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів), визначати податкові зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання цих функцій та реалізацію своїх прав ДПІ у м.Херсоні перевірила своєчасність, достовірність і повноту сплати ОСОБА_1 податку з доходу, який він отримав від продажу автомобіля.

В ході перевірки було виявлено, що ціна договору купівлі-продажу автомобіля складає відповідно до Біржового договору від 17.06.2009 року № 917270 - 100 грн.; в порушення норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) податок з доходів фізичних осіб не сплачено.

Статтями 1, 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, яка є обов'язковою й у випадку оподаткування майна згідно з Законом.

Спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. №142/5/2092 затверджено "Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" з метою її застосування, зокрема, для визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів у разі відчуження та для визначення їх вартості у складі майна фізичних осіб для його декларування (п.п.1.2, 1.4 Методики).

На підставі вищенаведених норм законодавства була проведена експертна оцінка автомобіля, якою встановлено, що вартість автомобіля ВАЗ 21121 складає 41412,88 грн., однак ця сума не відповідає сумі, яка вказана позивачем у акті про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1

Відповідно до пп."ж" п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

Згідно п.1.18 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) рухоме майно - це майно, відмінне від нерухомого. До рухомого майна, зокрема, відносяться транспортні засоби.

Положеннями п.1.2 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) визначено, що з метою оподаткування до доходу платника податку включається звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продавати таке майно або відчужувати його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.

Якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю у майбутньому, то: сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного; позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду.

Таким чином, у випадку відчуження ОСОБА_1 автомобіля за довіреністю, яка передбачає право довіреної особи на продаж автомобіля у майбутньому, він мав би сплатити податок, виходячи із звичайної вартості автомобіля 6211,93 грн. (розраховуючи податок від належної суми експертної оцінки автомобіля 41412,88 грн.).

У випадку укладення самим відповідачем договору купівлі-продажу, який, на відміну від довіреності, вказує на безпосереднє отримання доходу, відповідач повинен сплатити дохід, розрахований на підставі звичайної вартості автомобіля, а не на підставі ціни договору купівлі-продажу (якщо вона є нижчою, ніж звичайна ціна).

Враховуючи вищевикладене, доходом ОСОБА_1 є дохід від продажу транспортного засобу в сумі 41412,88 грн. Реалізація автомобіля за таку суму підтверджується сплатою до Пенсійного фонду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % від його вартості (квитанція від 24.06.2009 р. на суму 1 242,50 грн.). Тому доходом платника податку від продажу автомобіля ВАЗ 21121 слід вважати дохід в розмірі 41412,88 грн. (3% від 41512,88 становить 1245,39 грн. )

Отже позивачем при складанні акту перевірки від 28.09.2010 року № 1087/17-1/НОМЕР_1 допущено помилку в вартості автомобіля ВАЗ 21121 згідно звіту від 24.06.09 №814 (експерт НДЕКЦ) про незалежну експертну оцінку автомобіля). Що послугувало в подальшому невірному визначенню податку з доходів фізичних осіб під час продажу автомобіля, а саме 6226,90 грн. замість 6211,93 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 08.10.2010 р. № 7107471701/0 про донарахування відповідачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та вимога від 22.12.2010 р. № 1/52 виставлені ОСОБА_1 на суму 6226,90 грн.

Згідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивачем невірно визначено суму податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6 226,90 грн., Податкове повідомлення-рішення від 08.10.2010 р. № 7107471701/0, в такому випадку не є достовірним доказом. Суд не вповноважений здійснювати перерахунок податкового боргу, тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 8.1.5