Рішення № 3594560, 07.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/157

07.04.09

За позовом

Українсько-російського Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкомтех”

до

Відкритого акціонерного товариства “МЗБК”

про

стягнення 154 455, 08 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Бігуненко В.П. –представник за довіреністю № 29 від 30.12.2008 року;

Від відповідача:

Саінчук Н.В. –представник за довіреністю № 141/09 від 06.04.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українсько-російське Товариство з обмеженою відповідальністю “Інкомтех” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства “МЗБК” про стягнення заборгованості у розмірі 137 423, 85 грн., 10 262, 73 грн. пені, 3% річних у сумі 1 243, 97 грн. та індексу інфляції розмірі 5 524, 53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.03.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2009 року розгляд справи відкладено до 07.04.2009 року з підстав задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням повноважного представника у службовому відрядженні.

У судовому засіданні 07.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.04.2009 року надав підписаний акт звірки розрахунків та визнав позовні вимоги в частині основного боргу, але проти штрафних санкцій заперечував. Просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

24.05.2006 року між Українсько-російським Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкомтех” (надалі - комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкомтех-Сервіс” (надалі - комісіонер) було укладено договір комісії на продаж № 76 (надалі – договір комісії) відповідно, до якого останній зобов’язувався за дорученням комітента за винагороду вчиняти для комітента від свого імені, за рахунок комітента господарські операції з продажу металопрокату в асортименті, зазначеному в договорі.

На виконання умов договору комісії Товариство з обмеженою відповідальністю “Інкомтех-Сервіс” 12.05.2008 року уклало з Відкритим акціонерним товариством “МЗБК” (надалі - покупець) договір поставки металопродукції з відстрочкою оплати № К-722/ПН (надалі –договір поставки).

Відповідно до розділу 1 договору поставки постачальник зобов’язується у зумовлені строки поставити і передати у власність покупцеві металопродукцію, яку покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах договору.

На виконання зазначеного розділу договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Інкомтех-Сервіс” поставило відповідачу металопродукцію загальною вартістю 137 423, 85 грн., що підтверджується накладними № ЦБ-РН-ИС-08-003876/1 від 12.09.2008 року, № ЦБ-РН-ИС-08-004250/1 від 01.10.2008 року, № ЦБ-РН-ИС-08-004358/1 від 08.10.2008 року, № ЦБ-РН-ИС-08-004358/2 від 08.10.2008 року та № ЦБ-РН-ИС-08-004434/1 від 10.10.2008 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Товар був отриманий уповноваженим представником відповідача на підставі довіреностей № 101 від 12.09.2008 року та № 132 від 01.10.2008 року.

Відповідно до п. 5.2 договору поставки зобов’язання покупця по оплаті партії металопродукції виникає через чотирнадцять днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін накладної на відпуск цієї партії металопродукції.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за надану продукції згідно накладної від 12.09.2008 року у строк до 26.09.2008 року, згідно накладної від 01.10.2008 року у строк до 15.10.2008 року, згідно накладних від 08.10.2008 року до 22.10.2008 року та згідно накладної від 10.10.2008 року до 24.10.2008 року.

Проте відповідач зобов’язання за договором не здійснив, кошти за поставлену продукцію не перерахував.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання з’явився, та визнав основну суму заборгованості, на підтвердження чого надав підписаний акт звірки взаєморозрахунків.

Крім того, 04.02.2009 року позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкомтех-Сервіс” договір відступлення права вимоги (надалі –договір відступлення), відповідно до якого комісіонер відступає позивачу право вимоги до Відкритого акціонерного товариства “МЗБК” про сплату боргу в сумі 137 423, 85 грн., а також додаткових вимог (компенсація від інфляції, 3% річних, пеня) за поставлені згідно з договором поставки металопродукції з відстрочкою оплати № К-722/ПН від 12.05.2008 року, а саме згідно накладних № ЦБ-РН-ИС-08-003876/1 від 12.09.2008 року, № ЦБ-РН-ИС-08-004250/1 від 01.10.2008 року, № ЦБ-РН-ИС-08-004358/1 від 08.10.2008 року, № ЦБ-РН-ИС-08-004358/2 від 08.10.2008 року та № ЦБ-РН-ИС-08-004434/1 від 10.10.2008 року.

Згідно із ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 договору відступлення встановлено, що про відступлення права вимоги позивач письмово повідомляє боржника ВАТ “МЗБК” шляхом направлення йому копії договору.

На вимогу ухвали суду, позивач не надав докази повідомлення відповідача про укладення договору відступлення, проте у судовому засіданні відповідач визнав заборгованість у розмірі 137 423, 85 грн. саме перед Українсько-російським Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкомтех”, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 24.03.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, вищевикладене позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 137 423, 85 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 1 243, 97 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 5 524, 53 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, розмір 3% річних становить:

33 957, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 17 (з 29.09.2008 року по 15.10.2008 року) / 366 = 46, 18 грн.

66 502, 80 грн. (заборгованість) * 3% * 7 (з 16.10.2008 року по 22.10.2008 року) / 366 = 37, 24 грн.

122 395, 60 грн. (заборгованість) * 3% * 4 (з 23.10.2008 року по 26.10.2008 року) / 366 = 39, 17 грн.

137 423, 85 грн. (заборгованість) * 3% * 102 (з 27.10.2008 року по 05.02.2009 року) / 365 = 1 121, 38 грн.

Таким чином, 3% річних становлять 1 121, 38 грн. та підлягають задоволенню.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня.

Розмір індексу інфляції становить:

33 957, 00 грн. (заборгованість) * 101, 7% (за жовтень 2008 року) –33 957, 00 грн. = 577, 27 грн.

137 423, 85 грн. (заборгованість) * 101,5% (за листопад 2008 року) - 137 423, 85 грн. = 2 061, 36 грн.

137 423, 85 грн. (заборгованість) * 102,1% (за ГРУДЕНЬ 2008 року) - 137 423, 85 грн. = 2 885, 90 грн.

Отже, сума індексу інфляції складає 5 524, 53 грн. та підлягає задоволення у повному обсязі.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 10 262, 73 грн. за період з 29.09.2008 року по 05.02.2009 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 9.2 Договору поставки передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов’язання покупець сплачує за весь час прострочення на користь постачальника пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені становить:

33 957, 00 грн. (заборгованість) * 24% * 17 (з 29.09.2008 року по 15.10.2008 року) / 366 = 381, 00 грн.

66 502, 80 грн. (заборгованість) * 24% * 7 (з 16.10.2008 року по 22.10.2008 року) / 366 = 307, 24 грн.

122 395, 60 грн. (заборгованість) * 24% * 4 (з 23.10.2008 року по 26.10.2008 року) / 366 = 323, 12 грн.

137 423, 85 грн. (заборгованість) * 24% * 102 (з 27.10.2008 року по 05.02.2009 року) / 365 = 9 521, 37 грн.

Отже, загальний розмір пені становить 10 262, 73 грн.

Згідно ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2 ст. 233 ГК України).

Враховуючи клопотання відповідача та порівняно не великий строк заборгованості, суд зменшує суму пені, яка підлягає стягненню до 5 000, 00 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 516, 692, 712, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «МЗБК»(03045, м. Київ, шосе Чапаєвське, 14; код ЄДРПОУ 01373986), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Українсько-російського Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкомтех” (49005, м. Дніпропетровськ, вул.. Сімферопольська, 21; код ЄДРПОУ 25527990) заборгованість у розмірі 137 423 (сто тридцять сім тисяч чотириста двадцять три) грн. 85 коп., 3% річних у сумі 1 243 (одна тисяча двісті сорок три) грн. 97 коп., індекс інфляції у розмірі 5 524 (п’ять тисяч п’ятсот двадцять чотири) грн. 53 коп., пеню у сумі 5 000 (п’ять тисяч) грн.. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 544 (одна тисяча п’ятсот сорок чотири) грн. 55 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 23.04.2009 року