Ухвала суду № 35944917, 05.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2013 р. м. Київ К/800/31764/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ТОВ "Фірма "Агропромсервіс" на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "Агропромсервіс" до КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" , Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції, треті особи: ЗАТ «АгроБім», виконавчий комітет Зарічанської сільської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності,-

у с т а н о в и л а:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Третя особа ОСОБА_4 оскаржив зазначене судове рішення до суду апеляційної інстанції і ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про залишення позовної без розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки позивач про порушення своїх законних прав та інтересів дізнався ще в період 2006-2007 роках, а до суду звернувся із даним позовом в квітні 2010 року, він пропустив річний строк звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 КАС України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вищенаведеним висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 2 березня 2011 року позов задоволено. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2012 року постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 2 березня 2011 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду, який своєю постановою від 27 лютого 2013 року позов задовольнив частково.

Згідно матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є реєстрація права власності ЗАТ «Агропромислове будівництво і матеріали Фірма «АгроБім» на будівлі загальною площею 167,0 кв. м. в складі будівель майнового комплексу за вчинену на підставі свідоцтва про право власності від 12.07.2001 року та правомірність внесення в Реєстр прав власності на нерухоме майно за ЗАТ "Агропромислове будівництво і матеріали Фірма «АгроБім» зазначених будівель на підставі вказаного свідоцтва про право власності від 12.07.2001 року, виданого виконавчим комітетом Зарічанської сільської ради, реєстраційний номер нерухомого майна 4804553, номер запису 791 в книзі 155.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства (ст. 1 КАС України).

Відповідно до ст. 99 КАС України (зазначена норма, а також стаття 100 КАС України у мотивувальній частині цієї ухвали - в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи було встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, підлягав до обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду згідно зі статтею 100 КАС України було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову тільки за умови, якщо на цьому наполягала одна із сторін.

Між тим, коли в результаті дослідження у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право позивача порушено, але строк звернення до суду пропущено без поважних причин, суд, на підставі статті 100 КАС України, постановляє рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із пропущенням цього строку.

При визнанні ж причин його пропущення поважними, суд повинен захистити порушене право. Якщо ж буде встановлено, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, постановляється рішення про відмову в задоволенні позову саме із цих підстав, а не через пропущення строку звернення до суду, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув, та, окрім того, належним чином обставин пропущення позивачами строку звернення, як того вимагає чинне законодавство, не встановив. Зокрема, залишилось незрозумілим чи наполягала на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до суду одна із сторін, чи звертався до суду позивач із заявою про поновлення зазначеного строку

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Оскільки судом допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то відповідно до статті 227 КАС України це є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Агропромсервіс" задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає

Судді: (підписи)