Ухвала суду № 35944316, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2031/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геометрія" до державної податкової інспекції у м. Чернігові державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Геометрія" звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Чернігові державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 травня 2013 року: №0002492200 та №0002482200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Чернігові проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Геометрія" щодо декларування в податковій звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість за серпень, вересень 2011 року, операцій з ТОВ "СУПЕРОЛЛ", за січень, лютий 2012 року операцій з ТОВ "ТД ОСА", за серпень 2012 року ТОВ "БУДАСІСТЕНС", за жовтень 2011 року з ТОВ "СКП "КИЇВ-ЗАПЧАСТИНА".

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено Акт від 05.02.2013 №336/22/35884010, за змістом якого позивачем порушено положення п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього на 25471,00 грн.; пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.138.1 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток у загальній сумі 28067,00 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2013 року: №0002482200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 31839,00 грн., з них: 25471,00 грн. - за основним платежем та 6368,00 грн. - за штрафними санкціями, №0002482200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 31281,00 грн., з них: 28067,00 грн. - за основним платежем та 3214,00 грн. - за штрафними санкціями(. ТОВ "СКП "КИЇВ-ЗАПЧАСТИНА" ,.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з безпосереднім придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, який зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 затвердженим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, визначено один випадок недійсності податкової накладної, а отже і неможливості формування на її підставі податкового кредиту - якщо вона заповнена особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів зазначає, що із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Також, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геометрія" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване комерційне підприємство "Київ-Запчастина" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №ТГ-17/10.

Відповідно до пп.1.1 договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити дріжджі кормові (надалі - товар) взаємоузгодженими сторонами партіями на умовах передбачених цим договором та додатковими угодами до нього, що є його невід'ємними частинами.

Товар було доставлено позивачу за рахунок продавця, згідно усної домовленості.

Виконання даного договору підтверджується податковою та видатковою накладною, випискою по рахунку.

Придбаний товар був використаний в господарській діяльності позивача, що підтверджується договором купівлі-продажу від 18.10.2011 №ТГ-18/10, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Даноша", виконання якого підтверджується видатковою накладною та випискою по рахунку.

Доставка дріжджів кормових ТОВ "Даноша" була здійснена ПП "СТЛ ГРУП" згідно заявки П №Г-00000080 від 21.10.2011, що підтверджується рахунком-фактури, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) та товарно-транспортною накладною.

Крім того, 01.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геометрія" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суперолл" (Виконавець) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученнях №ЕП0108.

Відповідно до пп.1.1 договору Виконавець надає Замовнику транспортно-експедиційні послуги по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні.

Транспортно-експедиційні послуги здійснювались за заявками П: №Г-00000068 від 05.09.2011, №Г-00000064 від 22.08.2011, №Г-00000066 від 27.08.2011.

Виконання даного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), випискою по рахунку, податковими накладними.

Також, 12.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геометрія" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суперолл" (Виконавець) було укладено договір про проведення рекламної компанії №2Р08.

Відповідно до пп.1.1 договору Виконавець зобов'язується надати послуги по проведенню рекламної компанії або інших послуг, які описуються окремо в додатку №1 або доповненнях до цього додатку, а Замовник приймає зобов'язання оплатити надані послуги і надати необхідну інформацію для проведення цієї рекламної компанії.

Договір про проведення рекламної компанії був укладений на виконання договору від 10.08.2011 №1Р/08, укладеного з ТОВ "РОМСТАЛ Україна", в додатку до якого зазначено предмет договору - виготовлення і встановлення знаків показчиків в кількості 12 штук.

Виконання даного договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2011 №ОУ-0000176 про виготовлення і встановлення знаків показчиків в кількості 12 штук, податковою накладною.

01.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геометрія" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ОСА" (Виконавець) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученнях №ЕП0111.

Виконання даного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), випискою по рахунку, податковими накладними.

20.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геометрія" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДАСІСТЕНТС" (Виконавець) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученнях №ТД-20/07.

Виконання даного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), випискою по рахунку, податковими накладними.

Дані операції було відображено в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку:281 та картками рахунку: 311.

Договори з ТОВ "ТД ОСА", ТОВ "БУДАСІСТЕНТС" та ТОВ "Суперолл" про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученнях були укладені для виконання зобов'язань за договорами про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом укладеними: з ТОВ "Едвайс" від 04.01.2012 №ТЗ-02/01, від 04.01.2011 №Е/2; з ТОВ "Тідісі Схід" від 10.01.2012 №1; ТОВ "Поліський виробничо-експериментальний завод" від 01.02.2011 №Е/4; ТОВ "Торговий дім "ОМК-ТРЕЙД" від 13.01.2012.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договору, були сфальсифікованими, як і не надано відомостей про звернення до правоохоронних органів у зв'язку з виявленими порушеннями складання завідомо неправдивих документів звітності.

З вказаного слідує, що належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, відтак, правочини, укладені позивачем з ТОВ "ТД ОСА", ТОВ "БУДАСІСТЕНТС" та ТОВ "Суперолл" та ТОВ "Спеціалізоване комерційне підприємство "Київ-Запчастина" відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності позивача з контрагентами, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в обґрунтування правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень, посилається на акти перевірок: від 28.10.2011 №59/2307/34414169 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Суперолл" за період з 06.05.2010 року по 28.10.2011 року», яким встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, основні фонди, виробничі потужності, складські приміщення; від 25.05.2012 №261/2220/35995417 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ТД ОСА" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків-контрагентами за період з 01.10.2011 року по 29.02.2012 року», яким встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вимоги переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту; від 22.10.2012р. №967/23-317/38077682 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БУДАСІСТЕНТС"з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за серпень 2012р.», яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання у підприємств - постачальників та покупців та по операціях з продажу цих товарів підприємствам - покупцям; від 20.01.2012 №60/23-5/32979167 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спеціалізоване комерційне підприємство "Київ-Запчастина" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.11 по 30.11.11р.», яким встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів необхідних для здійснення основного виду діяльності.

За цих обставин відповідач вважає, укладені позивачем з ТОВ "ТД ОСА", ТОВ "БУДАСІСТЕНТС" та ТОВ "Суперолл" та ТОВ "Спеціалізоване комерційне підприємство "Київ-Запчастина" договори, податкові накладні та інші первинні документи не мають юридичної сили первинних документів, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р.№ 88, що унеможливлює їх відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку, у податковій звітності.

Суд апеляційної інстанції вважає такі посилання необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» установлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Саме такими відомостями керувався позивач у процесі договірних відносин з контрагентами.

Колегією суддів встановлено, що на час здійснення господарських операцій з ТОВ "ТД ОСА", ТОВ "БУДАСІСТЕНТС" та ТОВ "Суперолл" та ТОВ "Спеціалізоване комерційне підприємство "Київ-Запчастина", останні були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мають свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Нормами чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству правил ведення іншим учасником правовідносин господарської діяльності та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Колегія суддів вважає, що встановлені обставини справи підтверджують дійсність господарських операцій та їх реальний характер, договірні зобов'язання були виконані сторонами належним чином, а тому суму податкового кредиту позивачем було сформовано правомірно.

Таким чином, відповідачем не наведено беззаперечних доводів та не подано будь-яких належних доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, факт здійснення господарських операцій, за наслідками виконання яких у позивача виникло від'ємне значення податку.

Слід також відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених позивачем господарських операцій чи вироків у кримінальних справах щодо наявності вини, умислу, направленого на незаконне заволодіння майном держави, в діях посадових осіб ТОВ "Геометрія" чи ТОВ "ТД ОСА", ТОВ "БУДАСІСТЕНТС" та ТОВ "Суперолл" та ТОВ "Спеціалізоване комерційне підприємство "Київ-Запчастина".

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував доводи позивача та не довів правомірності свого рішення.

За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.