Постанова № 35938163, 21.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21 листопада 2013 року Справа № 814/3013/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Юліана-Сервіс", до за участюІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, Прокурора м. Миколаєвапровизнання протиправною та скасування постанови № 122 від 25.06.2013 р. №123 від 25.06.2013 р. №327 від 25.06.2013 року.,За участю представників:

Представник позивача: Верцюх І.М., довіреність б/н, від 03.07.13;

Представник відповідача: Алейнікова В.М.,, довіреність № 7/14-1449-13, від 29.03.13;

Прокурор: Люта А.В., посвідчення № 009629, від 15.10.12;

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Юліана-Сервіс» (далі - позивач-1, Підприємство) та ОСОБА_3 (далі - позивач-2) звернулися із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просять суд визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.06.2013 р. №122, від 25.06.2013 р. №123, якими на позивача-1 накладено штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.06.2013 р. №327, якою на позивача-2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивачів зазначила, що Інспекція провела перевірку незаконно, з порушенням процедури її проведення та з низкою інших процесуальних порушень, зокрема, посилається на неповідомлення позивачів про проведення перевірки, відсутність суб'єкта містобудування або його представника при здійсненні контролю, складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності позивача-2, що призвело до порушення прав позивачів на надання своїх пояснень, заперечень та права користуватися юридичною допомогою фахівця. Заперечує сам факт вчинення правопорушень через відсутність будь-яких капітальних будівель за адресою проведення перевірки.

Таким чином, на думку позивачів, проведення відповідачем перевірки з істотним порушенням порядку її проведення говорить про неправомірність перевірки як такої, а відтак прийняті за наслідками незаконної перевірки та на підставі акту, протоколів та приписів, які не відповідають вимогам закону, постанови про накладення штрафів на позивачів є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченнях, і вважає, що діяв згідно з регламентом стосовно здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, дотримувався всіх вимог щодо порядку складання документів за результатами перевірки та їх направлення, вчиняв дії в межах повноважень та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства.

Прокурор позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і можливість його задоволення, виходячи з такого.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, і спрямований він на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Положеннями ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва (далі по тексту - Порядок). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Судом встановлено, що на підставі вимоги прокуратури м.Миколаєва від 03.06.2013 р. №(15-01)4821 вих-13 (а.с. 65) та відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки від 04.06.2013 р. №652 (а.с. 66 ) з 6 по 10 червня 2013 року Інспекцією проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: м.Миколаїв, вул.Лазурна поблизу житлового будинку №52, про що 10.06.2013 р. складено відповідний акт (далі - акт перевірки) (а. с. 20-21).

В даному акті перевірки (абз.3 стор.1) вказано, що перевірка проводиться у присутності директора ПП «Юліана-Сервіс» ОСОБА_3. Натомість представник позивачів заперечує як присутність позивача-2 або іншого уповноваженого представника позивача-1 при проведенні перевірки, так і взагалі факт сповіщення позивачів про проведення такої перевірки. При цьому на підтвердження того, що позивач-2 дійсно був присутній при проведенні перевірки як директор Підприємства, відповідач посилається на фотографії, додані до акту перевірки, на яких, на думку відповідача, вбачається присутність директора Підприємства на об'єкті. Однак дані докази в частині доведення присутності директора Підприємства на об'єкті під час проведення перевірки суд визнає неналежними, оскільки з вказаних фотографій неможливо достеменно встановити особу, яка зображена на даних фотознімках.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що жодною нормою законодавства не встановлено обов'язку Інспекції повідомляти суб'єкт містобудування про проведення перевірки, оскільки відповідно до п.п. 9, 13 Порядку закріплено обов'язок проведення державного архітектурно-будівельного контролю у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, а також право суб'єкта містобудування бути присутнім при здійсненні контролю. Крім того, згідно з п.21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. Фактично неповідомлення позивачів про проведення перевірки унеможливило виконання вищевказаних положень Порядку.

В акті перевірки зазначено про наступні виявлені порушення:

- виконання будівельних робіт з будівництва капітальної будівлі кафе без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, вчинені щодо об'єктів ІІІ категорії складності (порушення вимог ст.ст.34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»);

- експлуатація будівлі кафе, не прийнятої в експлуатацію (ІІІ категорія складності) - порушення вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі акта перевірки 10.06.2013 р. внесено приписи №143 та №144 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до п.19 Порядку припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Однак в порушення вказаної норми відповідачем не було проведено відповідних дій, натомість примірник приписів не вручено позивачу-1 і до теперішнього часу. Доказів, які б спростовували цей факт, відповідачем суду не надано.

На підставі акту перевірки були також складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на які містяться посилання в оскаржуваних постановах, однак дані документи позивачам також не вручалися та не надсилалися поштою. Доказів зворотнього відповідачем також суду не надано.

25.06.2013 р. складено оскаржувані постанови №122 (а.с. 26-27) та 123 (а.с. 28-29) про накладення на позивача-1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, при проведенні перевірки відповідачем дійсно було допущено порушення процедури її проведення, а відтак складені за результатами даної перевірки акт, протоколи та приписи також з істотним порушенням вимог законодавства не можуть бути покладені як докази в основу оскаржуваних постанов відповідача. Таким чином, проведена відповідачем перевірка є неправомірною, оскільки акт, протоколи та приписи були складені з порушенням законодавства, а відтак прийняті на підставі акту, протоколів та приписів, які не відповідають вимогам закону, постанови про накладення штрафів на позивача-1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується притягнення позивача-2 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення, то суд зазначає, що відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка складала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Таким чином, аналізуючи вказані норми законодавства, треба дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення обов'язково повинен бути складений у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а оскільки закон не підлягає розширеному тлумаченню, то складення протоколу про адміністративне правопорушення не може мати місце за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, навіть за умови послідуючого направлення такого протоколу поштою на адресу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення від 10.06.2013 р., який був складений на підставі акта перевірки від 10.06.2013 р., позивач-2 не підписував, не надавав своїх пояснень, не був ознайомлений з процесуальними правами як правопорушник, в протоколі немає підпису позивача-2; відсутні будь-які ознаки того, що позивач-2 як потенційний правопорушник взагалі ознайомлений з тим, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення в порушення ст.268 КУпАП розглянуто відповідачем 25.06.2013 р. за відсутності позивача-2. Відомостей про своєчасне сповіщення позивача-2 про місце і час розгляду справи відповідач суду не надав. Зі зворотнього повідомлення, на яке посилається відповідач як на доказ направлення позивачу-2 протоколу про адміністративне правопорушення (де зазначається дата, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення), неможливо достеменно встановити факт направлення саме вказаного документа позивачу-2, а оскільки представник позивача заперечує факт отримання позивачем-2 вказаного протоколу, то даний факт залишається недоведеним. Посилання відповідача на зазначення трьох документів, які направлялися даним листом, в тому числі і протоколу про адміністративне правопорушення, на зворотньому повідомленні, не береться до уваги судом, оскільки зворотнє повідомлення не має графи, обов'язкової до заповнення, з описом документів, вкладених у поштове відправлення, для цього є послуга органу поштового зв'язку - надсилання рекомендованого листа з описом вкладення, якою відповідач не скористався. Тому зазначення відповідачем з власної ініціативи документів, які надсилаються, на зворотньому повідомленні, не є достеменним доказом відправлення саме цих документів, оскільки з нього неможливо встановити, коли саме здійснено запис цих документів на зворотньому повідомленні.

Оскільки позивача не було повідомлено про розгляд адміністративної справи щодо нього, то суд вважає, що відповідачем було порушено права позивача-2, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: зн деПри розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст.280 КУпАП посадова особа зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП). Дані законодавчі норми не бралися до уваги відповідачем при складанні оскаржуваної постанови.

Зважаючи на чисельні порушення прав позивача-2 при проведенні перевірки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанова від 25.06.2013 р. №327 про накладення на позивача-2 адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 10 200 грн. не може бути визнана законною, а отже, вказана вище постанова підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що за трьома оскаржуваними постановами накладено штраф за одні й ті ж самі правопорушення на позивача-1 та позивача-2 (при цьому директором та одноосібним власником позивача-1 є позивач-2 відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №575083 та Статуту Підприємства. Таким чином, за одні й ті самі правопорушення відповідач намагається притягнути позивача-1 та позивача-2 до відповідальності двічі, що прямо заборонено ст.61 Конституції України.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачами порушень при проведенні перевірки та при складенні документів за її результатами суду не надав.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідношеннях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивачів і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, що є підставою для задоволення позову.

Судові витрати віднести на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №122 від 25.06.2013 року.

3.Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №123 від 25.06.2013 року.

4.Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області по справі про адміністративне правопорушення №327 від 25.06.2013 року.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Юліана-Сервіс» (код ЄДРПОУ - 22426886) судовий збір в сумі 34,41грн., сплаченого згідно квитанції №6564.27.4 від 05.07.2013 року.

6.Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Юліана-Сервіс» (код ЄДРПОУ - 22426886) судовий збір в сумі 34,41 грн., сплаченого згідно квитанції № 6564.27.2 від 05.07.2013 року.

7.Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Юліана-Сервіс» (код ЄДРПОУ - 22426886) судовий збір в сумі 2064,60 грн., сплаченого згідно квитанції № ПН12222 від 17.07.2013 року.

8. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Юліана-Сервіс» (код ЄДРПОУ - 22426886) судовий збір в сумі 114,71 грн., сплаченого згідно квитанції № ПН12225 від 17.07.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 25.11.2013 року.