Ухвала суду № 35933212, 19.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р. № 9104/3494/10 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Агропромислового приватного підприємства «МИР» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року у справі за позовом Агропромислового приватного підприємства «МИР» до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

встановив:

9 червня 2009 року позивач - АПП «МИР» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - Гощанської МДПІ в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати нечинним рішення № 0000712352/0 від 20.02.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки податкового органу щодо перевищення граничної суми готівкового розрахунку спростовуються первинними документами, а саме звітами про використання коштів, оскільки відповідно до останніх ОСОБА_1 подав звіт про використання коштів у сумі 9 403 грн 21.03.2008 року, а ОСОБА_2 подав звіт про використання коштів в сумі 9 320 грн 20.03.2008 року. Враховуючи той факт, що звіти про використання коштів подані в різні дні, позивач вважає, що не відбулося перевищення граничного розміру готівкового розрахунку між підприємствами на протязі одного дня.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Із цією постановою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції враховано, що адміністративно-господарські санкції можуть встановлюватись тільки законами, а не підзаконними нормативними актами.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Враховуючи те, що справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.02.2009 року відповідачем підписано акт виїзної планової документальної перевірки № 54/2342/30717283 з питань дотримання АПП «МИР» вимог податкового, валютного ти іншого законодавства у період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року.

У акті перевірки податковим органом встановлено, що позивачем було перевищено граничну суму розрахунків (10000 грн) із іншим підприємством протягом одного дня, а саме: 20.03.2008 року АПП «Мир» розрахувалося з ТзОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація» готівкою на загальну суму 18723,84 грн за запчастини, що підтверджується квитанціями від 20.03.2008 року № 571614 на суму 9403 грн, № 571611 на суму 9320 грн та звітами про використання коштів від 20 та 21 березня 2008 року. На підприємстві встановлено ліміт залишку готівки в касі на 2008 рік у розмірі 1 536,10 грн, а залишок готівки на кінець дня 20 березня 2008 року становить 984,24 грн.

На підставі акта перевірки рішенням Гощанської МДПІ від 20 лютого 2009 рок № 0000712352/0 застосовано до АПП «МИР» штрафну (фінансову) санкцію у сумі 16342,28 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаного рішення про застосування штрафних санкцій. За наслідками розгляду первинна та повторна скарги залишено без задоволення та прийнято рішення № 0000712352/1 від 27.04.2009 року, № 0000712352/2 від 21.05.2009 року на суму 16 342.28 грн,

В подальшому листами від 05.06.2009 року № 2454/23-24 та № 2455/23-24 Гощанською МДПІ з посиланням на Наказ ДПА України № 253 від 21.06.2001 року «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій», зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 року за № 567/5758 було відкликано рішення про застосування штрафних санкцій № 0000712352/1 від 27.04.2009 року та № 0000712352/2 від 21.05.2009 року.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив та виходив з того, що відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції прийняте правомірно, на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України І 3 січня 2005 року за № 40/10320 (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується. У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму, кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси. Для контролю за дотриманням підприємствами (підприємцями) установлених обмежень під час здійснення між ними готівкових розрахунків перевіряються розрахункові операції конкретного підприємства (підприємця) - платника готівкових коштів. Під час такої перевірки має враховуватися те, що такі готівкові розрахунки можуть здійснюватися підприємствами (підприємцями) протягом дня з іншими підприємствами (підприємця) за одним чи кількома платіжними документами, а також те, що зазначені обмеження не стосуються розрахунків підприємств (підприємців) із фізичними особами та інших випадків, які визначені цим Положенням. Якщо готівкові розрахунки підприємства (підприємців) перевищують установлену граничну суму, то надлишкова їх сума додається розрахунково до фактичних залишків готівки в касі платника готівки одноразово (того самого дня в який було здійснено цю операцію), а одержана сума порівнюється із затвердженим лімітом каси.

Постановою Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року № 32 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2005 р. за №410/10690) «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 (далі - Указ) передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу, готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі від виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу, норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюється Національним банком України, здійснюють, зокрема, органи державної податкової служби (статті 2, З Указу).

Копіями квитанцій до прибуткових ордерів від 20 березня 2008 року № 571614 на суму 9403 грн та № 571611 на суму 9320 грн підтверджується проведення 20 березня 2008 року розрахунків АПП «Мир» з ТзОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація» готівкою на загальну суму 18723,84 грн за придбані запчастини.

Залишок готівки в касі підприємства на кінець дня 20 березня 2008 р, становив 984,24 грн.

Відповідно до п. 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 - касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з твердженням відповідача, що АПП «МИР» було перевищено ліміт готівкових розрахунків протягом одного дня з юридичними особами, як наслідок перевищено ліміт готівки в касі підприємства. Дані обставини підтверджуються копіями первинних документів.

За таких обставин, відповідачем було правомірно застосовано штрафні санкції на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95.

Доводи позивача, що звіти про використання коштів подані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.03.2008 року та 21.03.2008 року, тобто в різні дні, не спростовують факту витрачання підприємством 20.03.2008 року коштів в сумі 18723 грн.

Безпідставним є також посилання апелянта на помилковість застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій визначених Указом, з огляду на те, що згідно ст. 238 ГК України такі можуть бути застосовані виключно на підставі законів.

8 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України був прийнятий Конституційний Договір № 1к/95-ВР про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 25 цього Конституційного Договору Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

12 червня 1995 року Президент України видав Указ, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах.

6 липня 1995 року було прийнято Закон України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), у якому передбачено, крім іншого, відповідальність суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону.

Так, розділом V згаданого вище Закону визначено вичерпний перелік порушень, за які передбачено фінансові санкції. Як убачається зі змісту його положень, серед них відсутнє таке порушення як за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, а отже й не встановлена відповідальність за це.

Водночас зазначене питання прямо врегульоване в Указі. Зокрема, абзацом 1 статті 1 вказаного нормативно-правового акта встановлено штраф у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах.

Таким чином, предмети правового регулювання Указу та Закону № 265/95-ВР є різними.

Слід зазначити також, що, незважаючи на зміни, які в подальшому вносились до Указу (останні - у 2001 році), правове регулювання відповідальності та розмір штрафу за неоприбуткування готівки не змінилися.

Проаналізувавши наведені норми, можна дійти висновку, що відносини стосовно відповідальності суб'єктів господарювання за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах не врегульовані Законом № 265/95-ВР, прийнятим у часі пізніше, ніж видано Указ. Окрім цього, на час виникнення спірних відносин не було прийнято й будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала такі відносини, тому відповідачем правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі абзацу першого статті 1 Указу.

Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 02.04.2013 року № 21-77а13.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Агропромислового приватного підприємства «МИР» - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року у справі № 2а-4694/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін